ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2021Справа № 910/5575/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
(м. Київ)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (м. Київ)
про стягнення 10.696,22 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." про стягнення 10.696,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Також позивачем заявлено попередній орієнтовний розмір суми судових витрат, який складається з: 2270,00 грн судового збору, 10.000,00 грн витрат на проведення експертизи та 10.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.21. відкрито провадження у справі № 910/5575/21, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
12.05.21. позивачем подано заяву про стягнення з відповідача 3.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
18.05.21. відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що заявлені позивачем, до 1.000,00 грн.
28.05.21. позивачем подано заперечення щодо означеного клопотання.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Дату постановлення даного рішення визначено з врахуванням перебування судді у відпустці з 22-25.06.21. та з врахуванням вихідних і святкових днів 19-21.06.21., 26-28.06.21.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
08.07.19. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 734/19-Т/О (надалі - Договір), за умовами якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Hyundai, д.р.н. НОМЕР_1 .
25.02.20. на 15 км + 450 м автодороги М-05 сполученням Київ-Одеса (в межах Києво-Святошинського району Київської області) на території АЗС «ОККО» сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Hyundai, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля Jeep Cherokee, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у зв'язку з чим вказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.04.20. в адміністративній справі № 369/2968/20.
На підставі заяви страхувальника, протоколу технічного огляду, страхового акту № 006.01131520-1 від 11.03.20. на суму 11.696,22 грн, розрахунку суми страхового відшкодування, виконуючи свої зобов'язання за Договором, рахунку-фактури № АС-0002230 від 03.03.20. на суму 11.696,22 грн, позивач здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 11.696,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 14595323 від 13.03.20.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_2 , який керував автомобілем Jeep Cherokee, д.р.н. НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з полісу № ЕР/138472675 цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Jeep Cherokee, д.р.н. НОМЕР_2 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована у відповідача.
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.03. Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.03. за № 1074/8395.
Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль марки Hyundai, д.р.н. НОМЕР_1 2017 року випуску, дорожньо-транспортна пригода сталася 08.07.19., тобто строк експлуатації не перевищував 2 років.
Таким чином, відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Hyundai, д.р.н. НОМЕР_1 є таким що, дорівнює 0 (нулю).
При цьому, суду не надано доказів, що автомобіль Hyundai, д.р.н. НОМЕР_1 експлуатувався в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу автомобіля марки Hyundai, д.р.н. НОМЕР_1 при визначенні розміру страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № ЕР/138472675 становить 1.000,00 грн. Ліміт страхової суми за шкоду майну 130.000,00 грн.
Заявою на виплату страхового відшкодування № 210520-59635 від 21.05.20. позивач звернувся до відповідача.
Оскільки страхове відшкодування відповідачем позивачу сплачене не було, то вказане зумовило звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" з даним позовом до суду.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 10.696,22 грн, а позов задовольняється судом в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3.000,00 грн, суд відзначає наступне.
Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
До стягнення позивачем за рахунок відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу на підставі:
- договору про надання правової допомоги № 110119 від 11.01.19., в пункті 3.1 якого вказано, що за правову допомогу позивач сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до цього договору;
- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 110119 від 11.01.19. - акту виконаних робіт № 910/5575/21 від 29.04.21. на суму 3.000,00 грн, в якому розписано надану правову допомогу, витрачений час та вартість такої правової допомоги;
- платіжного доручення № 23005091 від 30.04.21. на суму 3.000,00 грн.
Враховуючи всі матеріали справи № 910/5575/21, кінцеві висновки суду про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі, якість поданих позивачем процесуальних документів, доказове наповнення матеріалів справи, у суду наявні підстави вважати, що заявлена до відшкодування сума гонорару у розмірі 3.000,00 грн є співмірною та обґрунтованою фактично наданим послугам, а тому здійснюючи розподіл понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги з урахуванням принципу їх розумності суд вважає обґрунтованим стягнути означену суму з відповідача на користь позивача.
Таким чином, суд визнає обґрунтованими та документально підтвердженими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3.000,00 грн, які і належить стягнути з відповідача.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда,4, корпус 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154; ідентифікаційний код 33908322) 10.696 (десять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 22 коп. страхового відшкодування, 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору, 3.000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко