ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2021Справа № 910/5874/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (м. Київ)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (м. Київ)
про стягнення 3.550,00 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." про стягнення 3.550,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.21. відкрито провадження у справі № 910/5874/21, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Вказану ухвалу було направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернуто з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою, що за приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про вручення відповідачу вказаної ухвали суду, з огляду на що він є повідомленим про розгляд справи № 910/5874/21.
Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Дату постановлення даного рішення визначено з врахуванням перебування судді у відпустці з 22-25.06.21. та з врахуванням вихідних і святкових днів 19-21.06.21., 26-28.06.21.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
З набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.11., яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.
Так, відповідно до п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
На виконання Закону України від 17.02.11., Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.11. № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 21.01.19. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, ОСОБА_2 , як вигодонабувачем, укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 156175 (надалі - Договір), за умовами якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки Opel Insignia, д.р.н. НОМЕР_1 .
Іншого договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, зокрема № АМ 138300 з ОСОБА_3 щодо автомобіля Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 , позивачем до матеріалів справи не надано.
В подальшому в обґрунтування позовних вимоги позивач посилається та подає відповідні докази:
- повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 02.03.20., що мала місце 07.10.19. між автомобілем марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 ;
- страховий акт та розрахунок страхового відшкодування до нього щодо автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 ;
- розпорядження на виплату страхового відшкодування щодо захист автомобіля марки Opel Insignia, д.р.н. НОМЕР_1 по страхувальнику ОСОБА_1 на суму 5.208,36 грн;
- заяву про настання страхового випадку від ОСОБА_6 щодо автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 ;
- акт огляду, ремонтну калькуляцію та рахунок-фактуру № 907 від 04.03.20. автомобіля марки Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 ;
- платіжне доручення № 41181 від 04.03.20. на суму 3550,00 грн з призначенням платежу «страх.відшкод. ОСОБА_3 »;
- вимогу до відповідача на суму страхового відшкодування в розмірі 3.550,00 грн .
За викладеного позивачем не доведено, а за матеріалами справи не вбачається за можливе встановити:
- факт того, що позивач є страховиком ОСОБА_3 щодо автомобіля Nissan, д.р.н. НОМЕР_2 ;
- як наслідок, факт того, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача на пред'явлену до стягнення суму.
Також позивачем не подано:
- відповідного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з якого б вбачалось, що транспортний засіб - автомобіль марки Toyota, д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, застрахований у відповідача;
- доказів на встановлення розміру франшизи за означеним полісом.
За таких обставин, позовні вимоги позивача суд вважає недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та відмову в задоволенні позову, судовий збір покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
Відмовити повністю в задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко