ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.05.2021Справа № 910/4141/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДИФ" (пр-т Визволителів 3, оф.19, Київ, 02125, код ЄДРПОУ 41319935)
до Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
про стягнення 1 467 554, 41 грн,
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРДИФ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) стягнення 1 467 554, 41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №286/1/20/97 про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (моторні оливи) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 30.11.2020 щодо повної оплати поставленої продукції, у зв'язку з чим з останнього позивачем нараховано до стягнення 1 467 554, 42 грн заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.04.2021.
12.04.2021 до відділу дівловодства суду представником Міністерства оборони України подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем порушено умови договору щодо своєчасного надання документів на оплату, та заборгованість, яку просить стягнути позивач, виникла не з вини відповідача.
15.04.2021 до відділу діловодства суду представником відповідача подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДИФ" про стягнення 23 910, 32 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 зустрічну позовну заяву Міністерства оборони України повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/4141/21 до розгляду по суті на 12.05.2021.
У судовому засіданні 12.05.2021 оголошено перерву розгляду справи по суті до 26.05.2021.
У судовому засіданні 26.05.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 26.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
30.11.2020 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРДИФ" (далі -постачальник) укладено договір про постачання для державних потреб мастильних засобів (09210000-4) (моторні оливи), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) №286/1/20/97 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується постачити у 2020 році мастильних засобів (09210000-4) (моторні оливи) (Лот 1; (09211100-2) моторні оливи (олива моторна для автотракторних дизелів М-10Г2к (вищий сорт)), а саме олива моторна «Fastroil» М10Г2к (вищий ґатунок) (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з нижченаведеною специфікацією: найменування продукції - Олива моторна «Fastroil» М10Г2к (вищий ґатунок) (61-000-7035), ГОСТ, ДСТУ - ГОСТ 8581-78, строк постачання - до 15.12.2020 (включно) одиниця виміру - тони, загальна кількість - 120,00, за ціною за одиницю виміру продукції в грн (без ПДВ з витратами на завантаження продукції в місцях навантаження та транспортними витратами) - 17 667, 50 грн, загальною вартістю з ПДВ - 2 544 120, 00 грн.
Відповідно до п. 2.2. одержувачами продукції є військові частини, склади (бази) пального. Центри забезпечення пальним (далі - одержувачі замовника) згідно з рознарядками Міністерства оборони України, що е невід'ємною частиною цього договору.
Ціна Договору становить: без ПДВ 2 120 100 (два мільйони сто двадцять тисяч сто) грн. 00 коп., крім того ПДВ 424 020 (чотириста двадцять чотири тисячі двадцять) гри. 00 коп. Ціна договору, що піддягає оплаті становить 2 544 120 (два мільйони п'ятсот сорок чотири тисячі сто двадцять) гри. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунок за фактично постачену продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та достачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів передбачених цим Договором, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року.
При цьому, за умовами пунктів 4.2. - 4.2.5. договору постачальник зобов'язаний надати замовнику після постачання продукції комплект наступних документів: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію, яка підписана керівником та : головним бухгалтером постачальника (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі); акт приймання - передачі (додаток № 22 до Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440), видаткову накладну постачальника, яка містить обов'язкові реквізити та описана сторонами із зазначенням одержувачем замовника фактичної дати надходження продукції, повідомлення-підтвердження (додаток 12.4. договору, яке оформлюється одержувачем замовника, відповідно до порядку розподілу та доведення до військ виділених асигнувань, здійснення централізованої оплати товарів, робіт та послуг у Міністерстві оборони України, що регламентується керівними документами Міністерства оборони України, акт прийому передачі продукції (додаток 12.3. договору).
Без вищезазначених документів або відсутності у них встановленої інформації, оплата продукції не здійснюється та такі документи повертаються постачальнику (пункт 4.3. договору).
Постачальником продукція постачається на умовах DDP до складу замовника, відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт та збереження в межах термінів установлених діючими технічними умовами (пункт 5.1. договору).
Постачання продукції одержувачам Замовника здійснює Постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України (пункт 5.2. договору).
Умовами пункту 6.1.1. договору сторони погодили обов'язок замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість постаченої продукції протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів передбачених договором.
В свою чергу, згідно пункту 6.4.1. договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за постачену продукцію.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення (пункт 10.1. договору).
Рознарядкою на постачання ТОВ «КАРФДИФ» (додаток №12.2 до договору) сторонами погоджена поставка продукції: до військової частини НОМЕР_1 , Нікополь, Придніпровська залізниця, код станції 466001, код отримувача 3746 (поштова адреса: 53215, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. вул. Чортомлицька) - 70, 00 тон; до військової частини А4167, Сміла, Одеська залізниця, код станції 424009, код отримувача 3450 (поштова адреса: 20700, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Зарічна 32) - 10, 00 тон; до військової частини НОМЕР_2 , Баловне, Одеська залізниця, код станції 419509, код отримувача 5249 (поштова адреса: 56663, Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Костянтинівка) - 20, 00 тон; до військової частини НОМЕР_3 , Одеса-Застава 1, Одеська залізниця, код станції 405101, код отримувача 2252 (поштова адреса: 65041, м. Одеса, вул. Хуторська-99) - 20, 00 тон.
Так, на виконання умов договору позивач здійснив постачання узгодженої продукції на загальну суму 2 530 784, 57 грн, а саме:
до військової частини НОМЕР_1 (м. Нікополь) у загальній кількості 69, 221 тон, вартістю 1 467 554, 42, що підтверджується видатковою накладною №30 від 29.12.2020 на суму 1 096 960, 94 грн, актом приймання-передачі №1 від 30.12.2020, повідомленням-підтвердженням №106 від 15.01.2021, паспортом якості №2511 від 14.01.2021, залізничною накладною БЧ 23034923, та видатковою накладною №28 від 28.12.2020 на суму 370 593, 48 грн, актом приймання-передачі №2 від 30.12.2020, повідомленням-підтвердженням №107 від 15.01.2021, паспортом якості №2510 від 14.01.2021;
до військової частини А 4167 (м. Сміла) у загальній кількості 10, 010 тон, вартістю 212 222, 02 грн, що підтверджується видатковою накладною №24 від 07.12.2020 на суму 212 222, 02 грн, актом приймання-передачі №85 від 07.12.2020, повідомленням-підтвердженням №2893 від 23.12.2020, актом прийому-передачі продукції №999 від 28.12.2020, паспортом якості №2422 від 22.12.2020, паспортом якості №2421 від 22.12.2020, паспортом якості №1424-19 від 11.11.2019, паспортом якості №1442-19 від 14.11.2019;
до військової частини НОМЕР_2 (м. Баловне) у загальній кількості 20, 020 тон, вартістю 424 444, 02 грн, що підтверджується видатковою накладною №26 від 07.12.2020 на суму 316 403, 72 грн, актом приймання-передачі №105 від 07.12.2020, повідомленням-підтвердженням №760/3209 від 22.12.2020, паспортом якості №2427 від 22.12.2020, актом прийому передачі №1001 від 28.12.2020 та видатковою накладною №33 від 14.12.2020 на суму 108040, 30 грн, актом приймання-передачі №106 від 17.12.2020, повідомленням-підтвердженням №760/3210 від 23.12.2020, актом прийому передачі №1002 від 28.12.2020;
до військової частини НОМЕР_3 (м. Одеса-Застава 1) у загальній кількості 20, 120 тон, вартістю 426 564, 12 грн, що підтверджується актом приймання-передачі №342 від 07.12.2020 на суму 426 564, 12 грн, повідомленням-підтвердженням №752 від 22.12.2020, актом прийому-передачі продукції №1000 від 28.12.2020, паспортом якості №2436 від 22.12.2020, паспортом якості №2435 від 22.12.2020, паспортом якості №1442-19 від 14.11.2019.
Вказані документи підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками.
Позивачем також виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату: №24 від 07.12.2020, №25 від 07.12.2020, №26 від 07.12.2020, №28 від 28.12.2020, №27 від 29.12.2020, №32 від 14.12.2020.
Позаяк відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором №№286/1/20/97 від 30.11.2020 остаточний розрахунок за отриманий товар не здійснив, сплативши лише 1 063 230 грн, в останнього виникла заборгованість у розмірі 1 467 554, 41 грн.
Позивач звертався до відповідача з листами від 21.01.2021 за вих. №21/01 та від 16.02.2021 за вих. №16/02 з доданим пакетом документів щодо виконання умов договору, де також повідомив, що у випадку відмови прийняття та/або у здійсненні повного розрахунку ТОВ "КАРДИФ" буде звертатись до Господарського суду м. Києва за захистом своїх порушених прав.
Листами від 28.01.2021 за вих. №286/9/475 та від 23.02.2021 за вих. №286/953 вказаний пакет документів був повернутий позивачу без прийняття, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за є договором поставки, а відповідно до ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що розрахунок за фактично постачену продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором, але не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року.
Отже, враховуючи факт надсилання позивачем та отримання відповідачем необхідного пакету документів на виконання умов договору, з урахуванням ст. 530 Цивільного кодексу України строк для проведення остаточного розрахунку настав.
Про належне виконання позивачем умов договору свідчить також часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару на загальну суму 1 063 230, 16 грн про що свідчить банківська виписка позивача за період з 01.12.2020 по 31.12.2020.
При цьому, суд не приймає до уваги умову п. 4.1 договору про те, що оплата за поставлений товар відбувається за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України, оскільки наведена умова з урахуванням приписів статей 251, 252 Цивільного кодексу України не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обов'язків щодо визначення іншого строку оплати ніж визначено договором - 30 календарних днів з дня фактичного постачання продукції.
З огляду на це необґрунтованою є також відмова відповідача у прийнятті надісланих позивачем документів з підстав їх надсилання після закінчення бюджетного року.
Відтак, як встановлено судом, відповідач своїх зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару не здійснив.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, враховуючи, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДИФ" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРДИФ" (пр-т Визволителів 3, оф.19, Київ, 02125, код ЄДРПОУ 41319935) заборгованість у розмірі 1 467 554 (один мільйон чотириста шістдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 41 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 22 013 (двадцять дві тисячі тринадцять) грн 32 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2021
Суддя Н.І. Ягічева