ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2021Справа № 910/15857/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М., розглянувши матеріали справи №910/15857/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті"
до Приватного підприємства "Автоентерпрайз"
про стягнення 8 100, 00 грн.
Без виклику представників сторін
Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" до Приватного підприємства "Автоентерпрайз" про стягнення 8 100, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, а саме зобов'язання щодо забезпечення підключення обладнання, визначеного в Акті приймання-передачі від 16.12.2019, до електричної мережі, що, як наслідок, позбавило позивача можливості використати таке обладнання у господарській діяльності, внаслідок чого виникли передбачені пунктом 5.4. Договору підстави для стягнення з відповідача штрафу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/15857/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони у справі були належним чином повідомлені про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
16.12.2019 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено Договір про надання послуг з розміщення обладнання (далі - Договір).
За Договором відповідач (виконавець по Договору) зобов'язується надати позивачу (замовнику по Договору) послуги з розміщення обладнання, визначеного в актах приймання-передачі, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити послуги.
Місце розміщення обладнання визначається сторонами в акті приймання-передачі (пункт 1.2. Договору).
Обладнання замовника належить йому на праві власності або користування (пункт 1.3. Договору).
Пунктом 2.1. Договору визначені обов'язки відповідача по договору, зокрема: надати можливість замовнику розмістити обладнання у погоджених сторонами місцях; забезпечити підключення обладнання до електричної мережі; забезпечити безперебійне електричне живлення обладнання замовника; забезпечити охорону обладнання від викрадення, пошкодження, знищення; у будь-яких без виключень випадках отримувати письмовий дозвіл замовника на відключення обладнання від електричної мережі.
Відповідно до пункту 2.2. Договору замовник зобов'язується, зокрема, своєчасно сплачувати за надані послуги, а також компенсувати вартість витрат електричної енергії згідно показників лічильників.
Згідно пункту 3.1. Договору за надані за договором послуги замовник щомісячно сплачує виконавцеві винагороду в розмірі 180,00 грн, у тому числі ПДВ 30,00 грн.
Винагорода виконавцю та компенсація вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи обладнання, виплачується протягом 10 банківських днів після виставлення виконавцем відповідних рахунків на банківський рахунок виконавця, вказаний у таких рахунках (пункт 3.3. Договору).
У пункті 4.2. Договору сторони встановили, що обладнання замовника має цільове призначення та використовується для обслуговування клієнтів замовника.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (пункт 5.1. Договору).
Відповідно до пункту 5.4. Договору у випадку будь-якого порушення виконавцем умов даного Договору, що призвело до неможливості використання замовником для ведення своєї господарської діяльності обладнання або окремих зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в акті (актах) приймання-передачі до цього Договору (в тому числі але не виключно внаслідок припинення постачання електроенергії, пошкодження обладнання, створення перешкод для вільного доступу користувачів замовника до обладнання, неможливості підключення обладнання до операційної та облікової системи замовника, відключення обладнання від електричної мережі), за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі, що вираховується за наступною формулою:
P = DC*1500+AC*150, де Р - сума штрафу у гривнях, що підлягає сплаті за день надання послуг, впродовж якого існувала неможливість використання Обладнання або окремих одиниць обладнання: зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в акті (актах) приймання-передачі; DC - кількість одиниць обладнання, а саме зарядних пристроїв постійного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу; AC - кількість одиниць обладнання, а саме зарядних пристроїв змінного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу.
Згідно пункту 5.6. Договору всі розбіжності з приводу виконання цього договору вирішуються сторонами шляхом переговорів. Питання, з приводу яких сторони не досягли згоди шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку за місцезнаходженням замовника.
Строк дії договору сторони визначили до 31 березня 2021 року (пункту 6.1. Договору).
Матеріалами справи підтверджується, що 16.12.2019 сторонами Договору підписаний акт приймання-передачі до договору, відповідно до якого замовник розміщує, а виконавець надає місце для розміщення наступного обладнання:
- зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (AC): "Premier Palace Hotel", місце розташування - м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2020 директором позивача Гулеєм С.В. та монтажником електричного устаткування ОСОБА_1 було здійснено обстеження обладнання, за результатами якого складено акт обстеження обладнання, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29 зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (AC): "Premier Palace Hotel", місце розташування - м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29.
За результатами вказаного обстеження встановлено факт неможливості використання означеного обладнання у зв'язку із його відключенням.
Позивач вказує, що позивач не надавав усних чи письмових вказівок на відключення цього обладнання та не погоджував дій із його відключення відповідачем чи третіми особами, в зв'язку з чим вказані обставини свідчать про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 та призвели до неможливості використання позивачем обладнання у своїй господарській діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю "Іоніті" на підставі пункту 5.4. Договору заявлено до стягнення з Приватного підприємства "Автоентерпрайз" суму штрафу в розмірі 8 100,00 грн, нараховану за період з 23.08.2020 по 15.10.2020 включно.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (стаття 217 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
За умовами статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За доводами позивача відповідачем було допущено порушення умов Договору, а саме зобов'язання щодо забезпечення підключення обладнання (зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (AC): "Premier Palace Hotel", місце розташування - м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29, що є підставою для стягнення з нього штрафу на підставі пункту 5.4. Договору.
Згідно частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом частин 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується укладеним сторонами актом приймання-передачі обладнання від 16.12.2019, позивач на підставі Договору розмістив, а відповідач надав місце для розміщення (м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29) зарядного пристрою постійного струму для заряджання електромобілів (AC): "Premier Palace Hotel".
У пунктах 2.1.6., 2.1.7, 2.1.11. Договору сторонами визначено, що відповідач зобов'язався забезпечити підключення обладнання до електричної мережі та безперебійне електричне живлення обладнання замовника; у будь-яких без виключень випадках отримувати письмовий дозвіл замовника на відключення обладнання від електричної мережі.
Позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірену копію акту обстеження обладнання, складеного 23.08.2020 директором ТОВ "Іоніті" Гулеєм С.В. та монтажником електричного устаткування Ступаком О.В., в якому встановлено неможливість використання вищевказаного зарядного пристрою для заряджання електромобілів за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29 у зв'язку з його відключенням, що свідчить про те, що відповідачем було порушено умови договору щодо забезпечення електричним живлення обладнання позивача, що розташоване за адресою: м.Київ, вул.Пушкінська, 7/29 у період з 23.08.2020 по 15.10.2020.
Відповідачем, натомість, доводів позивача належними та вірогідними доказами не спростовано, жодних доказів, що свідчили б про належне виконання умов Договору суду не надано, як і не надано у відповідності до статті 218 Господарського кодексу України доказів на підтвердження вжиття необхідних заходів для недопущення порушень, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8100,00 грн, розрахованого на підставі п.5.4. Договору.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Автоентерпрайз" (61054, Харківська обл., місто Харків, вул. АКАДЕМІКА ПАВЛОВА, будинок 271 А, офіс 2, код ЄДРПОУ 40119580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (01133, місто Київ, вул. ЄВГЕНІЯ КОНОВАЛЬЦЯ, будинок 36 Д, офіс 6, код ЄДРПОУ 42153109) 8100 (вісім тисяч сто) грн 00 коп - штраф та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Шкурдова Л.М.