номер провадження справи 12/57/21
22.06.2021 Справа № 908/686/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши матеріали справи № 908/686/21
за позовом: Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, проспект Московський, буд.10/12)
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 121 168,47 грн.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. № 22110-618 від 10.03.2021 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення основного боргу в сумі 88804,06 грн., пені в сумі 23175,09 грн., трьох процентів річних в сумі 5505,82 грн., інфляційних витрат в сумі 3683,50 грн. за договором про надання послуг № 10968/20/48-121-04-20-09100 від 27.02.2020, що разом складає 121 168,47 грн.
При цьому, в пункті 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2021 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/686/21, присвоєно справі номер провадження 12/57/21, клопотання позивача задоволено частково, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Ухвалою суду від 01.04.2021 на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" залишено без руху.
08.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог за вих. № 22110-848 від 05.04.2021, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 175159,06 грн., пеню в сумі 31691,99 грн., три проценти річних в сумі 7593,91 грн., інфляційні витрати в сумі 11507,42 грн., що разом складає 225952,38 грн. До вказаної заяви позивач надав докази її направлення на адресу відповідача та докази сплати судового збору в сумі 3389,29 грн.
19.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- між відповідачем в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (далі за тестом ВП ЗАЕС) та позивачем був укладений договір про надання послуг № 10968/20/48-121-04-20-09100 від 27.02.2020 (далі за текстом Договір), згідно з умовами якого позивач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання надати відповідачу (Замовник) послуги «Авторський супровід проектів систем та споруд при експлуатації енергоблоків №1-6 ВП ЗАЕС»;
- пунктом 2.1. Договору визначено, що вартість послуг за Договором складає 458370,00 грн., крім того, ПДВ: 91674,00 грн., усього з урахуванням ПДВ: 550044,00 грн.;
- порядок проведення оплати за надані у рамках Договору послуги визначений пунктами 2.2 та 6.4 Договору;
- у рамках Договору позивачем відповідачу були надані послуги на суму 457920,00 грн., крім того ПДВ 91584,00 грн., разом 549504,00 грн. відповідно до актів здачі-приймання наданих послуг;
- відповідачем за надані послуги позивачу було сплачено 330244,94 грн., в тому числі відповідно до: платіжного доручення № 11951 від 30.09.2020 на суму 286819,94 грн., платіжного доручення № 3107 від 18.02.2021 на суму 43425,00 грн.;
- позивач в позовній заяві вимагаючи стягнути з відповідача суму в частині вартості товару у розмірі ПДВ (91584,00 грн.) доводить обставини порушення та надає документальні докази лише за частиною цієї суми;
- до позовної заяви позивачем додані копії податкової накладної № 36 від 31.03.2020 та електронної квитанції про реєстрацію податкової накладної № 36 від 31.03.2020;
- податкова накладна № 36 оформлена позивачем 31.03.2020 на частину наданих у рамках Договору послуг за актом № 1 від 31.03.2020, сума ПДВ за якими складає 63954,00 грн.;
- відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна № 36 від 31.03.2020 зареєстрована в ЄРПН 13.04.2020;
- податкова накладна № 36 від 31.03.2020 була направлена позивачем на визначену Договором електрону адресу відповідача 14.04.2020;
- тобто, виходячи з умов пунктів 2.2. та 6.4. Договору, обов'язок сплатити вартість послуг на суму ПДВ за податковою накладною № 36 від 31.03.2020 (63954,00 грн.) виник у відповідача 14.04.2020 з граничним строком його виконання 29.05.2020;
- у позовній заяві АТ XI «Енергопроект» помилково визначає 16.05.2020 граничним строком виконання відповідачем зобов'язання із сплати частини вартості наданих послуг у сумі ПДВ за податковою накладною № 36 від 31.03.2020;
- за рештою суми ПДВ за наданими у рамках Договору послугами позивач жодним чином не доводить виконання ним обов'язкових умов для оплати таких сум та, відповідно, не доводить факту виникнення у відповідача обов'язку сплатити вартість послуг у цій частині (27630,00 грн.);
- з приведеного у позовній заяві розрахунку вбачається, що позивачем внаслідок неврахування положень пункту 6.4. Договору, неправильно визначено базу розрахунку та кількість днів прострочення виконання зобов'язання із сплати вартості послуг в частині ПДВ, відповідно, неправильно розраховані суми пені, 3% річних та інфляційних втрат. Просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 19.04.2021 продовжено розгляд справи № 908/686/21, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та зазначено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів. Разом з тим у вказаній ухвалі суду зазначено, що оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог подана позивачем у відповідності до вимог ст. 46 ГПК України з наданням доказів її направлення на адресу відповідача, суд приймає її до розгляду, таким чином, судом розглядаються позовні вимоги, викладені в редакції заяви про збільшення позовних вимог за вих. № 22110-848 від 05.04.2021.
07.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній зазначає, що 14.04.2021 відповідачем була сплачена сума основного боргу в розмірі 175159,06 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача пеню в сумі 27562,37 грн., три проценти річних в сумі 7709,08 грн., інфляційні витрати в сумі 15234,82 грн. Також просить повернути з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1119,29 грн., сплаченого при поданні позову. До вказаної заяви позивач надав докази її направлення на адресу відповідача.
10.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій останній просить стягнути з відповідача 2270,00 грн. судового збору та 4500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.
Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 5 ст. 46 ГПК України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Оскільки заява позивача про зменшення розміру позовних вимог подана позивачем у відповідності до приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 та ч. 3 ст. 252 ГПК України з наданням доказів її направлення з додатками на адресу відповідача, відтак суд приймає її до розгляду.
Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті, а саме: вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 27562,37 грн., трьох процентів річних в сумі 7709,08 грн., інфляційних витрат в сумі 15234,82 грн., що разом складає 50506,27 грн.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.06.2021 (враховуючи що 19.06.2021, 20.06.2021 та 21.06.2021 є вихідними днями).
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 27.02.2020 між Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", далі Виконавець, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", далі Замовник, був укладений договір про надання послуг № 10968/20/48-121-04-20-09100, далі Договір, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого за даним договором Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику наступні послуги: «Авторський супровід проектів систем та споруд при експлуатації енергоблоків №1-6 ВП ЗАЕС». Вимоги до результатів послуг визначені в технічному завданні (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Умовами п. 2.1. - 2.4. Договору сторони визначили, що вартість послуг за цим договором зазначається в протоколі узгодження договірної ціни (додаток № 2), та визначена на підставі кошторису № 1 (додаток № 3), що є невід'ємними частинами цього договору, та складає: 458370,00 грн. (чотириста п'ятдесят вісім тисяч триста сімдесят грн. 00 коп.). Крім того, ПДВ: 91674,00 грн. Усього з урахуванням ПДВ: 550044,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят тисяч сорок чотири грн. 00 коп.). Оплата здійснюється за фактично наданий обсяг послуг на підставі акта здачі-приймання наданих послуг протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дня підписання цього акта здачі-приймання наданих послуг сторонами договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Замовник має право зменшити обсяг закупівлі в залежності від реального фінансування. Замовник має право переглянути вартість договору у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що строки надання послуг за договором визначаються Календарним планом (додаток № 4), що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно із п. 4.1. - 4.6. Договору після завершення кожного етапу надання послуг згідно Календарного плану (додаток №4) Виконавець щоквартально надає Замовникові акт здачі-приймання наданих послуг у 4-х примірниках при наявності фактично наданих послуг (згідно п. 12 Технічного завдання) для оформлення. Замовник протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня одержання актів здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний відправити Виконавцеві підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання результаті наданих послуг. У випадку, якщо в процесі надання послуг виявляються недоліки або недоробки, Замовник вправі відмовитись від прийняття акта здачі-приймання наданих послуг. При цьому складається двосторонній акт з переліком недоліків і термінів їх усування. Виконавець зобов'язаний за свій рахунок і у встановлений термін зробити усунення недоліків. Виконавець вправі достроково виконати і здати, а Замовник вправі достроково прийняти й оплатити надані послуги. З моменту підписання сторонами акта здачі-приймання наданих послуг, до Замовника переходить право власності на результати послуг. Виконавець зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.nрр.zp.uа. Електронна адреса Виконавця для листування (електронного адміністрування) в межах виконання ПКУ та цього договору: buh@energoproekt.com.ua.
Підпунктом 5.3.2. п. 5.3. Договору передбачений обов'язок Замовника здійснювати оплату наданих послуг відповідно до умов даного договору.
Відповідно до п. 6.4. Договору оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
Згідно із п. 10.1. Договору він вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021.
До вказаного Договору між сторонами був підписаний Додаток № 2 (Протокол узгодження договірної ціни), відповідно до якого договірна ціна складає 458370,00 грн., крім того ПДВ 91674,00 грн., разом 550044,00 грн.
Так, на виконання умов укладеного Договору Виконавець надав Замовнику послуги щодо «Авторського супроводу проектів систем та споруд при експлуатації енергоблоків №1-6 ВП ЗАЕС», про що свідчать підписані між сторонами у справі акти, а саме:
- акт здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020 на суму 383724,00 грн.;
- акт від 30.09.2020 коригування сум по акту № 1 від 31.03.2020 здачі-приймання наданих послуг, відповідно до якого сума коригування склала: (-) 8100,00 грн.;
- акт здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020 на суму 52110,00 грн.;
- акт здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020 на суму 52920,00 грн.;
- акт здачі-приймання наданих послуг № 4 від 30.11.2020 на суму 68850,00 грн.
Таким чином, з урахуванням акту коригування загальна вартість наданих Виконавцем Замовнику послуг складає 549504,00 грн.
Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив оплату наданих послуг за Договором, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та платіжними дорученнями, копії яких містяться у справі, а саме:
- 30.09.2020 здійснив часткову оплату в сумі 286819,94 грн.;
- 19.02.2021 здійснив часткову оплату в сумі 43425,00 грн.;
- 22.03.2021 здійснив оплату в сумі 44100,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6367 від 14.04.2021 на суму 88804,06 грн.;
- платіжним дорученням № 6277 від 14.04.2021 на суму 8820,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6282 від 14.04.2021 на суму 8685,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6097 від 14.04.2021 на суму 68850,00 грн.
Оскільки мало місце прострочення оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 16.05.2020 по 13.04.2021 в сумі 27562,37 грн. на підставі п. 6.5. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за порушення строків оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування пені. Сплата неустойки не звільняє Сторони від виконання зобов'язань за договором.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 16.05.2020 по 13.04.2021 в сумі 7709,08 грн. та інфляційні витрати за період з червня 2020 по березень 2021 в сумі 15234,82 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 22110-2439 від 21.07.2020, в якій просив у строк, передбачений для розгляду претензії, перерахувати 397343,57 грн. (у тому числі прострочену заборгованість за договором в сумі 383724,00 грн.), три проценти річних в сумі 2113,11 грн., інфляційні витрати в сумі 1918,62 грн. та пеню в сумі 9587,84 грн. на поточний рахунок Виконавця.
Відповідач на вказану претензію надав відповідь № 28-23/17043 від 10.08.2020, в якій зазначив, що податкова накладна № 36, складена Виконавцем в електронному вигляді 31.03.2020, зареєстрована в ЄРПН 13.04.2020, до ВП «Запорізька АЕС» надана 14.04.2020. При цьому відповідач вказує, що у зв'язку з обмеженням роботи енергоблоків АЕС та дефіцитом коштів за відпущену електроенергію розрахунки з ДП «НАЕК «Енергоатом» є нерегулярними та здійснюються в неповному обсязі на підставі чого у ВП «Запорізька АЕС» відсутня можливість погашення заборгованості у встановлені Договором строки. Разом з тим зазначив, що за фактом розподілу у ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів кредиторська заборгованість ВП «Запорізька АЕС» перед АТ ХІ «Енергопроект» за договором № 10968/20 про надання послуг в сумі 383724,00 грн. буде погашена в повному обсязі.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір про надання послуг. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну, порядок здачі і приймання результатів наданих послуг, вартість послуг та порядок проведення розрахунків, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639, 901, 903 ЦК України договір вважається укладеним.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Порядок здійснення оплати за надані послуги сторонами узгоджено в розділі 2 та розділі 6 Договору, а саме в пунктах 2.2. та 6.4., якими передбачено, що оплата здійснюється за фактично наданий обсяг послуг на підставі акта здачі-приймання наданих послуг протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дня підписання цього акта здачі-приймання наданих послуг сторонами договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме надав Замовнику послуги щодо «Авторського супроводу проектів систем та споруд при експлуатації енергоблоків №1-6 ВП ЗАЕС» на загальну суму 549504,00 грн., що підтверджується підписаним між сторонами у справі актами здачі-приймання наданих послуг (з урахуванням акта коригування).
Зі змісту п. 2.2., 6.4. Договору вбачається, що оплата здійснюється за фактично наданий обсяг послуг на підставі акта здачі-приймання наданих послуг протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дня підписання цього акта здачі-приймання наданих послуг сторонами договору, а оплата Замовником частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Виконавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.
З урахуванням п. 2.2. Договору строк оплати наданих послуг в сумі 319770,00 грн. (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020 настав 15.05.2020, строк оплати наданих послуг в сумі 43425,00 грн. (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020 настав 14.08.2020, строк оплати наданих послуг в сумі 44100,00 грн. (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020 настав 31.10.2020 (втім оскільки це вихідний день строк оплати в силу ч. 5 ст. 254 ЦК України настав 02.11.2020), строк оплати наданих послуг в сумі 57375,00 грн. (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 4 від 30.11.2020 настав 14.01.2021.
В матеріалах справи містяться податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняті Державною податковою службою України, про що свідчать наявні у справі квитанції, а саме:
- податкова накладна № 36 від 31.03.2020;
- податкова накладна № 16 від 30.06.2020;
- податкова накладна № 8 від 16.09.2020;
- податкова накладна № 12 від 30.11.2020.
Однак, з наданих до матеріалів справи доказів суд позбавлений можливості встановити коли Виконавець відправив Замовнику на електронну адресу зареєстровані в реєстрі податкові накладні та коли саме Замовник отримав від Виконавця податкові накладні, складені до спірних актів здачі-приймання наданих послуг, оскільки позивач не надав докази відправлення на електронну адресу відповідача вищевказаних податкових накладних.
Як вказано вище, відповідач у відповіді № 28-23/17043 від 10.08.2020 на претензію позивача зазначив, що податкова накладна № 36, складена Виконавцем в електронному вигляді 31.03.2020, зареєстрована в ЄРПН 13.04.2020, до ВП «Запорізька АЕС» надана 14.04.2020.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази відправлення на електронну адресу відповідача та отримання останнім податкових накладних № 16 від 30.06.2020, № 8 від 16.09.2020, № 12 від 30.11.2020 суд позбавлений можливості визначити з урахуванням п. 6.4. Договору коли настав для Замовника строк оплати вартості послуг в частині ПДВ за вказаними податковими накладними.
Враховуючи визнання відповідачем факту отримання 14.04.2020 від позивача податкової накладної № 36 від 31.03.2020 в силу умов п. 6.4. Договору строк оплати ПДВ в сумі 63954,00 грн. для відповідача настав 14.04.2020.
Докази у справі свідчать, що відповідач здійснив оплату наданих послуг за Договором, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та платіжними дорученнями, копії яких містяться у справі, а саме:
- 30.09.2020 здійснив часткову оплату в сумі 286819,94 грн.;
- 19.02.2021 здійснив часткову оплату в сумі 43425,00 грн.;
- 22.03.2021 здійснив оплату в сумі 44100,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6367 від 14.04.2021 на суму 88804,06 грн.;
- платіжним дорученням № 6277 від 14.04.2021 на суму 8820,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6282 від 14.04.2021 на суму 8685,00 грн.;
- платіжним дорученням № 6097 від 14.04.2021 на суму 68850,00 грн.
Таким чином, відповідач виконав обов'язок з оплати наданих послуг з порушенням строку, встановленого умовами Договору.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором нарахував відповідачу пеню за загальний період з 16.05.2020 по 13.04.2021 в сумі 27562,37 грн. на підставі п. 6.5. Договору.
Дослідивши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок у зв'язку з тим, що позивачем здійснено нарахування пені на заборгованість за послуги (без ПДВ) та на суму ПДВ.
Оскільки на підставі наявних в матеріалах справи документів суд позбавлений можливості встановити коли настав для Замовника строк оплати вартості послуг в частині ПДВ за актами здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020, № 3 від 16.09.2020 та № 4 від 30.11.2020 судом здійснений перерахунок пені за цими актами лише на заборгованість за надані послуги (без ПДВ).
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені за допомогою програми "Законодавство".
Пеня розрахована судом наступним чином:
1) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 15.05.2020, прострочка виникла з 16.05.2020, строк оплати ПДВ за яким настав 14.04.2020, прострочка виникла з 15.04.2020, враховуючи акт коригування № 1/1 від 30.09.2020 на суму «-8100,00 грн.» та оплату боргу 30.09.2020 в сумі 286819,94 грн.
- за період з 16.05.2020 по 29.09.2020 (137 днів прострочення) від боргу 383724,00 грн. пеня складає 18368,43 грн.;
- за період з 30.09.2020 по 16.11.2020 (48 днів прострочення) від суми боргу 88804,06 грн. пеня складає 1397,57 грн.;
2) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 14.08.2020, прострочка виникла з 15.08.2020
- за період з 15.08.2020 по 15.02.2021 (185 днів прострочення) від вартості послуг (без ПДВ) в сумі 43425,00 грн. пеня складає 2635,77 грн.;
3) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 31.10.2020, втім оскільки це вихідний день в силу ч. 5 ст. 254 ЦК України строк оплати настав 02.11.2020, прострочка виникла з 03.11.2020, враховуючи часткову оплату 22.03.2021 в сумі 44100,00 грн.
- за період з 03.11.2020 по 21.03.2021 (139 днів прострочення) від вартості послуг (без ПДВ) в сумі 44100,00 грн. пеня складає 2033,51 грн.;
4) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 4 від 30.11.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 14.01.2021, прострочка виникла з 15.01.2021, враховуючи оплату 14.04.2021 в сумі 68850,00 грн.
- за період з 15.01.2021 по 13.04.2021 (89 днів прострочення) від вартості послуг (без ПДВ) в сумі 57375,00 грн. пеня складає 1741,68 грн.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума пені складає 26176,96 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 26176,96 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач за прострочення виконання зобов'язань за Договором нарахував відповідачу три відсотка річних за загальний період з 16.05.2020 по 13.04.2021 в сумі 7709,08 грн. та інфляційні витрати за період з червня 2020 по березень 2021 в сумі 15234,82 грн.
Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку з тим, що позивачем здійснено нарахування трьох процентів річних на заборгованість за послуги (без ПДВ) та на суму ПДВ.
Оскільки на підставі наявних в матеріалах справи документів суд позбавлений можливості встановити коли настав для Замовника строк оплати вартості послуг в частині ПДВ за актами здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020, № 3 від 16.09.2020 та № 4 від 30.11.2020 судом здійснений перерахунок трьох процентів річних за цими актами лише на заборгованість за надані послуги (без ПДВ).
Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство".
Три проценти річних розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 15.05.2020, прострочка виникла з 16.05.2020, строк оплати ПДВ за яким настав 14.04.2020, прострочка виникла з 15.04.2020,
- за період з 16.05.2020 по 14.08.2020 (91 день прострочення) від суми боргу 383724,00 грн. три проценти річних складають 2862,20 грн.;
2) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020 (враховуючи акт коригування № 1/1 від 30.09.2020 на суму «-8100,00 грн.» та оплату боргу 30.09.2020 в сумі 286819,94 грн.) та на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 14.08.2020, прострочка виникла з 15.08.2020,
- за період з 15.08.2020 по 29.09.2020 (46 днів прострочення) від суми боргу 427149,00 грн. три проценти річних складають 1610,56 грн.;
- за період з 30.09.2020 по 02.11.2020 (34 дні прострочення) від суми боргу 132229,06 грн. три проценти річних складають 368,51 грн.;
3) на залишок заборгованості за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020 та на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 02.11.2020, прострочка виникла з 03.11.2020, враховуючи часткову оплату 22.03.2021 в сумі 44100,00 грн.
- за період з 03.11.2020 по 14.01.2021 (73 дні прострочення) від суми боргу 176329,06 грн. три проценти річних складають 1055,64 грн.;
4) на залишок заборгованості за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020 (враховуючи оплату 19.02.2021 в сумі 43425,00 грн.), на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020 (враховуючи оплату 22.03.2021 в сумі 44100,00 грн.) та на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 4 від 30.11.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 14.01.2021, прострочка виникла з 15.01.2021, враховуючи оплату 14.04.2021 в сумі 68850,00 грн.
- за період з 15.01.2021 по 18.02.2021 (35 днів прострочення) від суми боргу 233704,06 грн. три проценти річних складають 672,30 грн.;
- за період з 19.02.2021 по 21.03.2021 (31 день прострочення) від суми боргу 190279,06 грн. три проценти річних складають 484,82 грн.;
- за період з 22.03.2021 по 13.04.2021 (23 дні прострочення) від суми боргу 146179,06 грн. три проценти річних складають 276,34 грн.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних складає 7330,37 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 7330,37 грн.
Дослідивши розрахунок інфляційних витрат, здійснений позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку допущеними позивачем в ньому помилками, а саме позивачем нараховані інфляційні витрати на заборгованість за послуги (без ПДВ) та на суму ПДВ.
Оскільки на підставі наявних в матеріалах справи документів суд позбавлений можливості встановити коли настав для Замовника строк оплати вартості послуг в частині ПДВ за актами здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020, № 3 від 16.09.2020 та № 4 від 30.11.2020 судом здійснений перерахунок інфляційних витрат за цими актами лише на заборгованість за надані послуги (без ПДВ).
Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство".
Інфляційні витрати розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 15.05.2020, прострочка виникла з 16.05.2020, строк оплати ПДВ за яким настав 14.04.2020, прострочка виникла з 15.04.2020,
- за період з червня 2020 по липень 2020 від суми боргу 383724,00 грн. інфляційні витрати складають «-1539,50 грн.»;
2) на заборгованість за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020 (враховуючи акт коригування № 1/1 від 30.09.2020 на суму «-8100,00 грн.» та оплату боргу 30.09.2020 в сумі 286819,94 грн.) та на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 14.08.2020, прострочка виникла з 15.08.2020,
- за серпень 2020 від суми боргу 427149,00 грн. інфляційні витрати складають «-854,30 грн.»;
- за вересень 2020 на суму боргу 427149,00 грн. інфляційні витрати не підлягають нарахуванню, оскільки відбулось коригування боргу згідно акту коригування № 1/1 від 30.09.2020 на суму «-8100,00 грн.» та оплата боргу 30.09.2020 в сумі 286819,94 грн., тобто борг в сумі 427149,00 грн. існував у вересні 2020 неповний місяць;
- за період з вересня 2020 по жовтень 2020 від суми боргу 132229,06 грн. інфляційні витрати складають 1990,05 грн.;
3) на залишок заборгованості за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020 та на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 02.11.2020, прострочка виникла з 03.11.2020, враховуючи часткову оплату 22.03.2021 в сумі 44100,00 грн.
- за період з листопада 2020 по грудень 2020 від суми боргу 176329,06 грн. інфляційні витрати складають 3899,87 грн.;
4) на залишок заборгованості за актом здачі-приймання наданих послуг № 1 від 31.03.2020, на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 2 від 30.06.2020 (враховуючи оплату 19.02.2021 в сумі 43425,00 грн.), на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 3 від 16.09.2020 (враховуючи оплату 22.03.2021 в сумі 44100,00 грн.) та на заборгованість (без ПДВ) за актом здачі-приймання наданих послуг № 4 від 30.11.2020, строк оплати послуг (без ПДВ) за яким настав 14.01.2021, прострочка виникла з 15.01.2021, враховуючи оплату 14.04.2021 в сумі 68850,00 грн.
- за січень 2021 від суми боргу 233704,06 грн. інфляційні витрати складають 3038,15 грн.;
- за лютий 2021 від суми боргу 190279,06 грн. інфляційні витрати складають 1902,79 грн.;
- за березень 2021 на суму боргу 190279,06 грн. інфляційні витрати не підлягають нарахуванню, оскільки 22.03.2021 здійснена оплата в сумі 44100,00 грн., тобто борг в сумі 190279,06 грн. існував у березні 2021 неповний місяць.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума інфляційних витрат складає 8437,06 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 8437,06 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог просить повернути з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 1119,29 грн., сплаченого при поданні позову.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив за подання до господарського суду позовної заяви в даній справі судовий збір в сумі 3389,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1794 від 06.04.2021.
Проте за розгляд заявлених в даній справі позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2270,00 грн.
Таким чином, у зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог переплачений судовий збір складає 1119,29 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1119,29 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 1794 від 06.04.2021, про що винести відповідну ухвалу.
В матеріалах справи міститься заява позивача про розподіл судових витрат, в якій останній просить стягнути з відповідача 4500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021, укладений між Акціонерним товариством "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект", далі Клієнт, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною, далі Адвокат, відповідно до п. 1 якого Адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Умовами п. 9 - 9.3. договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021 передбачено, що розмір гонорару за надання правової допомоги за цим договором визначається за домовленістю сторін. Розмір гонорару у правах (спорах), що мають майновий характер, може встановлюватися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, повідомлення - рішення (іншого акту суб'єкта владних повноважень). У разі досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає Клієнт, сторони можуть узгодити доплату до гонорару за позитивний результат. Суми гонорару визначаються в актах про надання правової допомоги, які формуються по мірі необхідності та вручаються безпосередньо Клієнту. У Акті про надання правової допомоги вказується перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією та її вартість. Сторони погодилися, що якщо поштове повідомлення про надіслання акту про надання правової допомоги повертається Адвокату, то, незалежно від причини такого повернення (відсутність за місцем знаходження, відмова від отримання тощо) Клієнт вважається таким, що отримав акт про надання правової допомоги. Акт про надання правової допомоги повинен бути розглянутий, підписаний, скріплений печаткою Клієнта та повернутий Адвокату протягом 5 робочих днів з моменту отримання. Оплата підлягає перерахуванню Клієнтом у безготівковій формі протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги.
Згідно із п. 25 договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року.
До договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021 був підписаний протокол погодження розміру гонорару Адвоката від 04.03.2021, відповідно до п. 1, 2 якого сторони погодили що в рамках договору № 01-21 від 20.01.2021 Адвокат надає правову допомогу Клієнту у спорі із ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості за договором № 10968/20/48-121-04-20-09100 від 27.02.2020 року. Сторони погодили, що гонорар Адвоката за правову допомогу у спорі, визначеному у пункті 1 даного протоколу в суді першої інстанції є фіксованим у розмірі 4500,00 грн., що складає 2,5 % від суми основного зобов'язання за договором на виконання робіт № 10968/20/48-121-04-20-09100 від 27.02.2020, укладеного між Клієнтом та ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі головного інженера (першого заступника генерального директора) ВП «Запорізька АЕС».
З матеріалів справи вбачається, що між Адвокатом та Клієнтом був підписаний акт про надання правової допомоги (виконаних робіт) № 9 від 07.06.2021 до договору № 01-21 від 20.01.2021, відповідно до змісту якого Адвокат надав Клієнту правову допомогу, а Клієнт прийняв надану допомогу згідно переліку: представництво інтересів Клієнта в господарському судочинстві у спорі із ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості за договором № 10968/20/48-121-04-20-09100 від 27.02.2020 (справа № 908/686/21):
- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості із розрахунком стягуваних сум;
- підготовка та подання заяви про збільшення позовних вимог із розрахунком стягуваних сум;
- підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог.
В пункті 2 вказаного акту зазначено, що гонорар (винагорода) Адвоката за надання правової допомоги, перелік якої наведений у даному акті, складає 4500,00 грн.
Разом з тим позивач надав до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 та ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1050153 від 01.05.2021.
Підписанням акту про надання правової допомоги (виконаних робіт) № 9 від 07.06.2021, сторони підтверджують виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021.
В пункті 9.3. договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021 його сторони узгодили, що оплата підлягає перерахуванню Клієнтом у безготівковій формі протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту про надання правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг в пункті 9.3. договору про надання правової допомоги № 01-21 від 20.01.2021.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Враховуючи доведення позивачем факту надання послуг з правничої допомоги, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 4 ст. 240, 247-252 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код 19355964) на користь:
- Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, проспект Московський, буд.10/12, ідентифікаційний код 14078902) пеню в сумі 26176 (двадцять шість тисяч сто сімдесят шість) грн. 96 коп., три проценти річних в сумі 7330 (сім тисяч триста тридцять) грн. 37 коп., інфляційні витрати в сумі 8437 (вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 06 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 19 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" відмовити.
4. Повернути Акціонерному товариству "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" (61003, м. Харків, проспект Московський, буд.10/12, ідентифікаційний код 14078902) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1119,29 грн., про що винести відповідну ухвалу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 29.06.2021 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.