Справа№ 514/1581/20 Провадження по справі № 1-кп/514/26/21
30 червня 2021 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160430000169 від 05 серпня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Тарутине Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах, на утриманні двоє малолітніх дітей, приватного підприємця, раніше судимого: 07.10.2019 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 14.09.2020 замінено на покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин, судимість в установленому законом порядку не знята й не погашена,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
ОСОБА_4 раніше засуджений 07.10.2019 року вироком Болградського районного суду Одеської області за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 14.09.2020 замінений на покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин, судимість за яким в установленому законом порядку не знята й не погашена, 05.08.2020 року приблизно о 19.00 годині, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, зайшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: узвіз Антонова, 6, смт Тарутине Одеської області, маючи на меті прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, виражаючи неповагу до суспільства розпочав конфлікт з власником приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_5 та почав виражатись ненормативною лексикою.
Після чого, ОСОБА_4 вийшов з приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та через декілька хвилин повернувся, де на той час знаходилась орендар зазначеного магазину ОСОБА_6 та продавець ОСОБА_7 , при цьому тримаючи в руці пневматичний газобалонний пістолет марки «Baikal» моделі «МР-654К», калібру 4,5 (.177) № НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи в громадському місці, а саме приміщенні магазину «Свіжий хліб», розташованого за адресою: узвіз Антонова, 6, смт Тарутине Одеської області, застосовуючи ненормативну лексику, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, переслідуючи злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, поєднане з особливою зухвалістю, яка виявилась у погрозі застосування насильства пневматичним газобалонним пістолетом марки «Baikal» моделі «МР-654К», калібру 4,5 (.177) № НОМЕР_1 , який ОСОБА_4 тримав в руці, створюючи загрозу для життя та здоров'я, яку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сприйняли як реальну.
В подальшому, ОСОБА_4 , самоутвердившись за рахунок приниження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що виразилось у застосуванні ненормативної лексики, демонстрації пневматичного газобалонного пістолету марки «Baikal» моделі «МР-654К», калібру 4,5 (.177) № НОМЕР_1 , та у погрозі застосування насильства відносно них, з місця вчинення злочину зник.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні даного злочину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно 05.08.2020 року приблизно о 19.00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому знаходився ОСОБА_5 з яким в нього виникла сварка, потім він пішов з магазину додому, звідки взяв пневматичний газобалонний пістолет у не придатному для стрільби стані, та повернувся до магазину, махав ним, внаслідок чого створив загрозу для життя та здоров'я, яку ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сприйняли як реальну.
В скоєному він розкаюється.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.
Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позицій, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Тож, судом встановлено, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.
До обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в силу ст. 66 КК України суд відносить щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 в силу 67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Згідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 (Із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) Про практику призначення судами кримінального покарання суди, при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно п. 3 зазначеної Постанови пленуму встановлено, що досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенню із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення; особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, який у судовому засіданні щиросердно розкаявся у вчиненому, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває, також знаходиться у фактичних шлюбних відносинах, до його складу сім'ї входить співмешканка та двоє їх спільних малолітніх дітей; працевлаштований, на момент ухвалення вироку, а саме 06.05.2021 року відбув призначене покарання за вироком Болградського районного суду Одеської області від 07.10.2019 року за ч. 1 ст. 289 КК України, яким ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 14.09.2020 року замінено основне покарання у виді штрафу 10 000 (десять тисяч) гривень на покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин, судимість в законному порядку не знята й не погашена, а також відношення потерпілих до кримінального правопорушення, які будь-яких претензії до обвинуваченого не мають; обставини, що пом'якшують його покарання, враховуючи висновок органу пробації, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі, враховуючи те, що обвинувачений неодноразово засуджувався, в тому числі й за тяжкі злочини, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання в межах санкції статті 296 ч. 4 КК України, наблизившись до нижчої межі санкції позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.
Що стосується доводів прокурора про наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 непогашеної в законному порядку судимості, то це саме собою, відповідно до закону не є перешкодою для застосування статті 75 КК України. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом від 19 лютого 2019 року у справі № 337/3654/16-к.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів у справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Крім цього, суд дійшов висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи зброї в розмірі 326 грн. 90 коп.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвали слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 06.08.2020 року.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з іспитовим строком терміном на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 30 червня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи зброї в розмірі 326 (триста двадцять шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок.
З набранням вироком законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тарутинського районного суду Одеської області від 06.08.2020 року у справі № 514/983/20, а саме на:
металевий предмет, зовні схожий на пістолет на якому наявне маркування НОМЕР_1 (пневматичний пістолет) та магазин, які упаковані у сейф пакет №EXP 0306083, з метою запобігання псування, пошкодження, знищення, перетворення - скасувати.
Речові докази у справі, які передані на зберігання до кімнати речових доказів відділення поліції №2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, а саме:
металевий предмет, зовні схожий на пістолет на якому наявне маркування НОМЕР_1 (пневматичний пістолет) та магазин, які упаковані у сейф пакет №EXP 0306083 - знищити.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили, не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1