Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/134/17
Провадження по справі № 2-др/514/1/21
30 червня 2021 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області в складі:
Головуючого судді: Кравченко П.А.
за участю секретаря: Мельниченко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тарутине заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Євценка Романа Ігоровича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Делени" до ОСОБА_1 , Тарутинської районної державної адміністрації, Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління держгеокадастру в Одеській області, Відділу Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання правочинів недійсним,
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 21 квітня 2021 року позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Делени" до ОСОБА_1 , Тарутинської районної державної адміністрації, Відділу надання адміністративних послуг та державної реєстрації Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Головного управління держгеокадастру в Одеській області, Відділу Держгеокадастру у Тарутинському районі Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та визнання правочинів недійсним задоволено частково.
До початку судових дебатів у даній справі, адвокатом Євценко Р.І. в судовому засіданні було заявлено заяву про подання відповідачем протягом п'яти днів після ухвалення рішення доказів сплати судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою.
26.04.2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Євценка Романа Ігоровича про стягнення з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 242 750 гривень.На підтвердження понесених витрат у вказаному розмірі надав суду відповідні письмові підтвердження.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Євценко Р.І.підтримав заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заперечувала на задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну (правчину) допомогу, посилаючись на те, що заявлена сума витрат є неспівмірна з обсягом наданих юридичних послуг, не підтверджена належним доказами.
Інші учасники судового провадження до суду не з'явилися, причини неявки суду невідомі.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними письмові докази, прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Нормами ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судових дебатів у даній справі представником відповідача в судому засіданні заявлено заяву про подання відповідачем доказів сплати судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Протягом п'яти днів після ухвалення рішення в даній справі такі докази дійсно були подані відповідачем.
Таким чином, вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України відповідачем виконані в повному об'ємі.
До вказаної заяви про стягнення судових витрат представник відповідача додав договір про надання правничої допомоги від 28 листопада 2017 року, додаткову угоду №1 до Договору №54/1/17 про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №54/1/17 від 28.11.2017 року та Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги №54/1/17 від 29.12.2017 року-№1, копію квитанції № 860918 від 30 грудня 2018 року, додаткова угода №2 до Договору №54/1/17 про надання правової допомоги, додаток №1 до Додаткової угоди №2 до Договору про надання правової допомоги №54/1/17 від 30 грудня 2018 року, акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №54/1/17 від 28.11.2017 року та Додаткової угоди №2 до Договору про надання правової допомоги №54/1/17 від 30.12.2017 року -№2, рахунок №37 від 23 квітня 2021 року.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Таким чином, враховуючи зміст заяв відповідача по суті, складність справи, час, затрачений представником відповідача в судових засіданнях, їх кількість, суд вважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг, а відтак суд вважає справедливим та виваженим стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в сумі, що становить 20000,00 грн.
Керуючисьст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 270, 280-289 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Євценка Романа Ігоровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат в справі - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копiйок судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тарутинський районний суд Одеської області.
Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2021 року.
Суддя: П.А. Кравченко