Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/7982/21
Провадження №1-кп/523/1188/21
30.06.2021 року Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12021162490000457 від 31.03.2021 року відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, який має середню-технічну освіту, зі слів працює на будівництві, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина 2010 року народження, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
по звинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_7 31.03.2021 року о 15 годині 05 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні магазину «Водафон», розташованого по проспекту Добровольського, буд. 98/2 в м. Одесі, підійшов до відкритої вітрини та відкрито викрав з вітрини магазину мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9» на 128 GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 4999 гривень 17 коп., який належить ТОВ «СОТА-Альянс», відірвавши його від сигналізаційного шнура, після чого почав втікати з місця скоєння злочину з викраденим майном. Дії ОСОБА_7 були помічені співробітниками магазину - продавцем-касиром ОСОБА_5 та адміністратором ОСОБА_8 , які почали переслідувати останнього, висловлюючи йому вимогу припинити скоювати злочин та зупинитись, але ОСОБА_7 не реагуючи на законні вимоги співробітників магазину припинити скоювати злочин, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою утримання викраденого мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi Note 9» та доведення свого злочинного умислу до кінця, наніс ОСОБА_5 один удар кулаком своєї правої руки в область її лівої щоки, після чого також викинув на землю викрадений ним телефон. При цьому, загубивши рівновагу та не втримавшись на ногах впав на землю. Скориставшись моментом падіння ОСОБА_7 , ОСОБА_5 затримала останнього неподалік магазину та разом зі своїми колегами утримувала його до приїзду співробітників поліції.
Своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця повік лівого ока, поверхневої забійної рани нижнього повіка лівого ока, синець області лівого суглоба, які згідно п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (1995р.) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, свій злочинний умисел до кінця не довів, з причин що не залежали від його волі та свідомості, так як був затриманий співробітниками магазину «Водафон», які продовжували його переслідування поза межами магазину.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, крім того цивільні позови потерпілої ОСОБА_5 та представника потерпілого «ТОВ СОТА-Альянс» визнав у повному обсязі, при цьому відшкодував потерпілій ОСОБА_5 матеріальні збитки в повному обсязі та частково моральну шкоду, на загальну суму 2000 (дві тисячі гривень), також готов відшкодувати шкоду ТОВ «СОТА-Альянс». По суті справи пояснив, що 31.03.2021 року він дійсно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов до магазину на розі вулиць Добровольського та Заболотного. Потім відштовхнув та вдарив продав чиню та вибіг з телефоном, але на вулиці був затриманий. Також пояснив, що у скоєному розкаюється, просить суворо не карати та надати йому ще один шанс. Крім того пояснив, що він одружений, виховує неповнолітнього сина 2010 року народження, має постійне місце мешкання у м.Одесі та просить обрати йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Потерпіла ОСОБА_5 та представник потерпілого ОСОБА_9 підтвердили фактичні обставини справи та просили задовольнити їх позови у повному обсязі.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним злочину, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати:
- по ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України за ознаками: закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та винуватість обвинуваченого у скоєному злочині доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, відсутність наслідків для потерпілого, відшкодування матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_5 , також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше не судимий, але притягається до кримінальної відповідальності, працює не офіційно, одружений, виховує неповнолітнього сина 2010 року народження, провину та позови визнав повністю, щиро покаявся, зареєстрований та має фактичне місце мешкання у м.Одесі.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставиною, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків потерпілій.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з іспитовим терміном, думку потерпілих, які підтримали прокурора, а також думку захисника та обвинуваченого, які просили обрати покарання, що не пов'язане із позбавленням волі із мінімальним іспитовим строком, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Цивільний позов ТОВ «Сота-Альянс» та потерпілої ОСОБА_5 визнані обвинуваченим - та підлягають задоволенню в частині не відшкодованої суми.
Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 127-129, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн. НОМЕР_3 - задовольнити, стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 на користь ОСОБА_5 - моральну шкоду в сумі 19200 (дев'ятнадцять тисяч двісті гривень).
Цивільний позов ТОВ «Сота-Альянс», р/р НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 34001007, ІПН 340010026587 - задовольнити, стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 на користь ТОВ «Сота-Альянс», р/р НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 34001007, ІПН 340010026587 - матеріальну шкоду в сумі 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять гривень).
Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 скасувати - звільнити останнього з під варти у залі суду.
Речові докази по провадженню, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 9» на 128 GB, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який переданий представнику потерпілогопід розписку - вважати повернутим за належністю.
Матеріали кримінального провадження №12021162490000457 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2021 року, а також диск з відеозаписом від 31.03.2021 року - зберігати в Суворовській окружній прокуратурі м.Одеси Одеської області.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: