Справа № 523/12755/20
Провадження №2/523/557/21
заочне
"16" червня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 12 568 грн.80 коп. В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг 04.10.2013 року підписала заяву б/н та відповідно отримала кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 5 000 грн. АТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що ним було належним чином виконано зобов'язання щодо виконання умов договору, однак відповідач не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим, станом на 03.08.2020 року, утворилась заборгованість у розмірі: 12 568 грн.80коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Сторонам направлено копію ухвали суду та роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Представник позивача до суду не з'явився, при цьому, разом з позовною заявою надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.74).
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з'явилась, про дату, час і місце проведення яких повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.84-85, 87-88). Заяв від відповідача про розгляд справи за її відсутності, відкладення слухання справи або відзиву до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомила що, відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.
Так, відповідно до положення ч. 1 ст. 131 ЦПК України - учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Так, згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.76-77).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з цим, 04.10.2013 року відповідач підписала заяву б/н, згідно якої отримав кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 5 000 грн., на картковий рахунок, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткорахунку.
Позичальник надала свою згоду на те, що підписана ним заява разом з пам'яткою клієнта Умовами та Правилами надання банківських послуг, складає між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у вказаній Анкеті-заяві (а.с.17).
Згідно Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» обов'язковий щомісячний платіж становить: 7% від заборгованості (але не менше 50 грн., та не більше залишку заборгованості), пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів становить: 0,24% від загальної заборгованості, (нараховується за кожен день прострочення кредиту) +50 грн., щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. Штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань становить: 500 грн. +5% суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії (а.с.18).
Згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підставі підписаної заяви на ім'я ОСОБА_1 були видані наступні картки: 04.10.2013 року - термін дії 07/17; 31.03.2014 року - термін дії 08/17; 17.07.2014 року - термін дії 11/17; 14.11.2014 - термін дії 07/18; 05.07.2018 - термін дії 04/22 (а.с.16).
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки збільшення кредитного ліміту до 5 000 грн. за кредитною карткою № НОМЕР_2 відбулось 17.07.2014 року (а.с.15).
Відповідно до виписки за договором б/н, наданого станом на 05.08.2020 року, вбачається, що відповідач користувалась наданими кредитними картками, зокрема, за карткою № НОМЕР_2 остання операція по нарахуванню процентів була здійснена 01.03.2020 року (а.с.54-66).
Таким чином матеріалами справи встановлено, що Банком були виконанні взяті на себе зобов'язання за договором б/н від 04.10.2013 року, також, згідно наданих розрахунків, вбачається, що відповідач допустила порушення умов договору.
На підтвердження заборгованості за договором б/н від 04.10.2013 року, позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 03.08.2020 року, згідно якого заборгованість за кредитом становить: 12 568 грн. 80 коп., яка складається з: 7003 грн. 97 коп., - заборгованість за поточним тілом кредиту; 2 447 грн., 24 коп., - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 3 117 грн., 59 коп., - заборгованість по пені (а.с.14).
Як передбачено ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з цим, суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна дійти висновку, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, окрім стягнення тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту, процентів за користування кредитними коштами.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Отже, вирішуючи питання про стягнення нарахованої банком заборгованості по кредитному зобов'язанню, суд враховує правову позицію, висловлену ВП ВС у справі №342/180/17-ц.
У анкеті-заяві від 10.06.2010 року, підписаної сторонами, процентна ставка не зазначена. Не зазначена і процентна ставка у відповідності до ст. 625 ЦК України. Також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню та штрафи за прострочене зобов'язання і проценти за користування кредитними коштами.
Позивач,обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10.0.2010р., посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору (а.с.32).
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи 04.10.2013р. заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та відсотків за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вказані умови не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04.10.2013 року шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність пред'явлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих сум процентів та пені, в зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.
Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 16.09.2020р. по справі № 200/5647/18, матеріалами справи підтверджено факт встановлення відповідачу кредитного ліміту у розмірі: 5 000 грн., а також користування відповідачем цими коштами.
З виписки по картковому рахунку вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка й повинна досліджуватися судом при розгляді справи.
Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконала, прострочила виконання грошового зобов'язання, тому з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у сумі 177 грн., 00 коп. (Розрахунок 3% річних: сума боргу на 01.10.2019 року по 03.08.2020 року (розрахунок заборгованості на дату звернення до суду) =7 003 грн., 97 коп. - заборгованість по тілу кредиту.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, лише щодо стягнення боргу за тілом кредиту в розмірі: 7 003 грн., 97 коп., як такі, що фактично отримані та використані позичальником, кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов'язання, а також, 3 % річних за порушення умов користування кредитними коштами, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у загальному розмірі 2 102 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 207, 526, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.12, 13,76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354-355 ЦПК України,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 14360570 pax. № НОМЕР_3 , МФО № 305299) - заборгованість за кредитним договором б/н від 10.06.2010 року у розмірі: 7 003 (сім тисяч три) гривні, 97 копійок, три відсотки річних у розмірі: 177 грн., 00 коп., а всього стягнути: 7 180 (сім тисяч сто вісімдесят) гривень, 97 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 код ЄДРПОУ 14360570 pax. № НОМЕР_3 , МФО № 305299) судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 22.06.2021 р.
Суддя: