Справа № 523/3000/21
Провадження №2/523/2825/21
"03" червня 2021 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
секретар судового засідання - Єпутатова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,
До Суворовського районного суду м. Одеси звернувся позивач та просить суд звільнити з-під арешту квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме реєстраційний номер обтяження: 21265725, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 52715858, виданий 21.10.2016, видавник: Суворовський ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Позов обґрунтований наступними обставинами.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є власником квартири АДРЕСА_2 .
Також, в інформації зазначено обтяження нерухомого майна - арешт квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 21265725, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 52715858, виданий 21.10.2016, видавник: Суворовський ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Вищезазначене позбавляє права позивача розпоряджатися майном.
Представник відповідача надав суду заяву (а.с.96) про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Судом встановлено:
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є власником квартири АДРЕСА_2 .
Також, в інформації зазначено обтяження нерухомого майна - арешт квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 21265725, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 52715858, виданий 21.10.2016, видавник: Суворовський ВДВС м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз'яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.
За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
На сьогодні позивач має намір розпорядитися належним йому майном, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.
Згідно із ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Арешт майна має тимчасовий характер і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому що накладення арешту перешкоджає вільному розпорядженню майном, і суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є законними та обґрунтованими та мають бути задоволені.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10, 263-265 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.
Звільнити з-під арешту квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме реєстраційний номер обтяження: 21265725, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 52715858, виданий 21.10.2016, видавник: Суворовський ВДВС м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 08.06.2021 року.
Суддя