Справа 932/5061/21
Провадження 1-кс/932/26666/21
Іменем України
26 червня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 відомості про судимість відсутні,
у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12021041030000641 від 25.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_3 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12021041030000641 від 25.06.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021041030000641 від 25.06.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України, в якому 26.06.2021 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру увчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Враховуючи те, що, існують ризики того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідків, очевидців у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор пояснив, що підставою для звернення із вказаним клопотанням стала наявність існування ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, так як не працевлаштований, є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного та підозрюваний в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, оскілки ризики на які посилається прокурор є необгрунтованими, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу не доведена. Окрім того, зазначивли на розбіжності між часом затримання, повідомленням про крмінальне правопорушення. Підозрюваний вказав про непричетність до інкримінованого діяння, був затриманий працівниками поліціїї.
Дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та долучені до нього матеріали встановлено наступне.
В провадженні слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021041030000641 від 25.06.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом проникнення до квартири та викрадення майна за адресою АДРЕСА_2 .
Орган досудового розслідування вказує, що 25.06.2021 року близько 16 години 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 разом із невстановленими в ході проведення досудового розслідування особою, знаходилися за адресою: АДРЕСА_2 , де у останніх виник злочинний умисел на проникнення до житла, з метою викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло. Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 спільно із невстановленими в ході проведення досудового розслідування особами, визначили об'єктом свого спільного злочинного посягання майно, яке знаходиться всередині квартири АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, знаходячись за адресою:
АДРЕСА_2 , шляхом відкриття замку вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , спільно із невстановленим в ході проведення досудового розслідування особою, проникли до житла потерпілого ОСОБА_8 .
Продовжуючи свої неправомірні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, проникнувши до квартири АДРЕСА_3 , де викрали грошові кошти в розмірі 10 000 гривень, мобільний телефон XIAOMI REDMI 5a, сірого кольору, IMEI НОМЕР_1 , планшет DELL VENUE 8 PRO 32 GB 16W07z1 чорного кольору, мобільний телефон марки «NOMI», сірого кольору з малюнком у виді кругів, планшет «Microsoft Surface RT», телеприставка X 96, гравер Зеніт ЗГ А 2560 синьо чорного кольору, телефон марки «SAMSUNG» білого кольору, золота пара сережок приблизною вагою 3г у виді лепестків, без вставок із каміння, золотий ланцюг золотий 50 см, приблизною вагою 2 г, золотий кулон овальний без каміння приблизною вагою 2.5 г, золотий кулон з вставкою з перлиною чорною приблизною вагою 2 г, золота обручка без малюнку приблизною вагою 2.5 г, золота обручка з малюнком рифленим приблизною вагою 1.5 г, срібні сережки з англійським замком, без вставок, срібний ланцюжок приблизно вага 1.5 г довжиною 30 см, срібний хрестик приблизною вагою 1.5 г, срібний ланцюжок приблизно 30 см вагою 1.5 г (чоловіча) з кулоном «Святого Миколая» овальної форми.
Після вчинення вказаних дій, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 спільно з невстановленим в ході проведення досудового розслідування особами із викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 40 000 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла.
25.06.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України
26.06.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно вимог ст. 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи питання про можливість обрання найсуворішого запобіжного заходу яким є тримання під варто, слідчий суддя повинен всебічно дослідити відомості та обставини на які посилається сторона обвинувачення.
Виходячи з наданих суду копій матеріалів, таких як: витяг з ЄРДР, рапорт про надходження від невідомої особи вдомостей про можливу крадіжку, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.06.2021 року від ОСОБА_8 , протокол огляду місця події від 25.06.2021 в ході якого оглянуто квартиру за адресою:
АДРЕСА_2 ., прооколу огляду місяця події від 25.06.2021 року за адресою АДРЕСА_5 , протоколи допиту свідків від 25.06.2021 року, протокол затримання ОСОБА_4 від 25.06.2021 року о 15:50 год. протокол огляду від 26.06.2021 року в ходя якого потерпілим впізнано викрадені у нього речі, свдчать про те, що факт крадіжки дійсно мав місце, та до її вчинення може бути причетний ОСОБА_4 .
Злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході судового розгляду справи судом вважаються частково доведеними ризики на які посилається прокурор, а саме п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас обстаивни, які б свідчили про неможливість їх запобіганню іншими, більш мякими запобіжними заходжами не доведена.
Тому вважаю, що запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо, застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки клопотання не містить доказів виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає за необхідне клопотання слідчого про обрання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення, обравши до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення; Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а також правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», - «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Оскільки стороною обвинувачення не доведено та у судовому засіданні не встановлено даних, які би свідчили, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання його під вартою, тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, водночас вважаю, що наявні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, а також необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, керуючисьст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме: домашній арешту із застосування електронних засобів контролю, що полягає у забороні підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду терміном 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожним викликом надісланим поштою, або в телефонному режимі;
- утриматись від спілкування зі свідками, іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні та потерпілим;
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.
Застосувати як виконання обов'язку засіб здійснення контролю за підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 електронний засіб контролю, який підозрюваному носити на весь час домашнього арешту.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в порядку передбаченому ст. 202 КПК України.
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту два місяці, тобто до 26 серпня 2021 року.
По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Нагляд за дотриманням обов'язків підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на слідчого в даному кримінальному провадженні.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 181 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 29.06.2021 року о 16:40 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1