Справа № 199/4538/21
(3/199/2427/21)
іменем України
30.06.2021 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
13.06.2021 року о 05-15 год. ОСОБА_1 в районі будинку №6а по пр-к.Універсальному у м. Дніпрі (Амур-Нижньодніпровський район), керував автомобілем «Хонда», № НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння обличчя та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та зазначив, що 13.06.2021 року він дійсно керував автомобілем «Хонда», № НОМЕР_1 та в районі будинку №6а по пр-к.Універсальному у м. Дніпрі його безпідставно зупинили працівники поліції, які вказали, що він нібито при здійсненні маневру повороту не ввімкнув сигнал повороту. Далі, під час спілкування працівники поліції його повідомили, що виявили у нього ознаки наркотичного сп'яніння, серед яких були почервоніння очей та зіниці, які не реагують на світло. Його зауваження, що він має поганий зір та носить контактні лінзи, працівниками поліції залишились поза увагою. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у відповідній медичній установі, але оскільки він не розумів на підставі чого він повинен був проходити такий огляд, він від його проходження відмовився. Після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, він у МКЛ №16 у той же день приблизно о 13-00 - 14-00 годині здав відповідні аналізи, результати яких надав для огляду у судовому засіданні.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності.
Провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №134352 від 13.06.2021 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом, знятого на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції, де зафіксований факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, згідно переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що на пропозицію працівника поліції, щодо проходження медичного огляду у медичній установі на стан наркотичного сп'яніння та здачі певних аналізів, ОСОБА_1 як у прямій формі так і завуальовано, незважаючи на неодноразове пропонування працівника поліції. Також поліцейський роз'яснював ОСОБА_1 про наслідки його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а також вказував, що у випадку проходження такого огляду і його результат буде негативним, тоді відносно нього не буде складено протокол про адміністративне правопорушення.
У якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суду надано рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Дніпропетровській області.
Однак, в розумінні правової позиції висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року №489/4827/16а вбачається, що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тому і вищевказаний рапорт працівника поліції не можна вважати доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зі ст.251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
До пояснень правопорушника ОСОБА_1 в частині не визнання своєї провини, суд відноситься критично, оскільки його позиція спростовується об'єктивними доказами, оцінку котрим суд дав, а не визнання ним провини в цій частині - спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.
Також, суд розцінює відповідну позицію ОСОБА_1 як усталену модель захисту від притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, розповсюджену форму таких показів та форму реалізації права на захист і бажання уникнути адміністративної відповідальності і покарання за вчинене правопорушення.
Так, згідно відеозапису вбачається, що працівник поліції роз'яснював ОСОБА_1 про необхідність проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння саме у медичній установі та роз'яснював наслідки відмови від проходження такого огляду.
Доводи ОСОБА_1 про свою невинуватість, викладені ним у судовому засіданні не спростовують зазначені докази, які у своїй сукупності свідчать про недотримання ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім цього, ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив факт своєї відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, яка була зафіксована на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій та не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 гривень 00 копійок судового збору..
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Л.Воробйов