Справа № 159/3411/21 Провадження №11-сс/802/305/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:в порядку КПК України Доповідач: ОСОБА_2
30 червня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою скаржника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2021 року,
ОСОБА_6 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинене кримінальне правопорушення та зобов'язання вчинити дії.
Свою скаргу обгрунтовує тим, що 02.06.2021 року нею до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області подано заяву про кримінальне правопорушення у якій викладені всі реальні обставини ознак злочину, передбаченого ст.195 КК України. Зокрема, в результаті неправомірних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у неї настали побоювання від реальних загроз знищення її майна (єдиного житла) в результаті навмисного встановлених перешкод контролювати технічний стан будинку в цілому. В заяві викладені обставини, які потребують розслідування та можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, вона не отримала повідомлення про внесення до ЄРДР відповідних відомостей.
Посилаючись на положення ст.ст.214, 303 КПК України, ОСОБА_6 просила визнати противоправною бездіяльність Ковельського РУП щодо невнесення відповідних даних до ЄРДР на підставі її заяви від 02.06.2021 року про кримінальне правопорушення, та зобов'язати Ковельське РУП ГУНП у Волинській області внести відповідні відомості до ЄРДР на підставі заяви - повідомлення ОСОБА_6 від 02.06.2021 року про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 червня 2021 року в задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_6 відмовлено з посиланням на те, що бездіяльності Ковельського РУП ГУНП у Волинської області встановлено не було.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням скаржник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати та постановити нове, - про задоволення її скарги. Зазначає про те, що слідчим суддею взагалі не було досліджено обставин, які викладені у її заяві, поданій до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, і не надано оцінки долученим до неї копіям судових рішень. В даний час у неї є реальні побоювання, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 може настати обвал та знищення єдиного наявного у неї житла. Ці особи захвативши нежитлове приміщення, що має спільну стіну і дах з її житлом, перешкоджають і не дають можливості контролювати технічний стан помешкання, та реально скривають свої дії і наміри по "знищенню" земельної ділянки від непотрібного приміщення. Посилаючись на положення ст.214 КПК України вважає, що уповноважена особа Ковельського РУП ГУНП у Волинській області повинна була внести відомості до ЄРДР за поданою нею заявою від 02.06.2021 року.
Скаржник ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась. Проте, вона у поданій апеляційній скарзі просила апеляційний розгляд проводити у її відсутності.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положеннями статті 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка проявилась у невнесенні відомостей до ЄРДР після отриманої заяви чи повідомлення про злочин.
Статтею 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Апеляційним переглядом встановлено, що у своїй скарзі до слідчого судді ОСОБА_6 просила визнати протиправною бездіяльність Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, що полягає у невнесенні відомостей у ЄРДР, та зобов'язати Ковельське РУП ГУНП у Волинській області внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення на підставі поданої нею заяви від 02.06.2021 року.
Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя вказав, що у заяві не викладено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінально-караного діяння, передбаченого ст.195 КК України. Доводи заяви фактично зводяться до констатації факту про те, що неправомірними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 може настати знищення житла. Будь-яких конкретних фактів, які б свідчили про реальні конкретні дії, що вчинені цими особами та підтверджують реальну погрозу знищення майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, в заяві не наведено.
Крім того, заява ОСОБА_6 від 02.06.2021 року Ковельським РУП ГУНП у Волинській області розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян".
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч.2 ст.214 КПК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, яке затверджене наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 року. Згідно п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру, окрім іншого, вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність , що узгоджується з вимогами ч.5 ст.214 КПК України.
Відповідно до п.3 розділу 3 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №100 від 08.02.2019 року , заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень) поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, норма ст.214 КПК містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, ст.25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п.4 ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення. Отже, навіть у чинній редакції ч.1 ст.214 КПК України проблема щодо внесення відомостей до ЄРДР і оскарження відповідної бездіяльності лежить у площині застосування і вибіркового застосування нормативних формулювань.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17.06.2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що: "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Таким чином, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:
- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак слід додатково наголосити, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в ЄРДР);
- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне);
- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб'єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
З урахуванням викладеного, заява ОСОБА_6 від 02 червня 2021 року в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.195 КК України за своїм змістом та суттю, на думку колегії суддів, не є повідомленням про злочин, оскільки не містить конкретних та достатніх даних про можливість вчинення кримінального правопорушення в розумінні ст.214 КПК України.
Окрім того, як встановлено з матеріалів провадження, заява ОСОБА_6 від 02.06.2021 року Ковельським РУП ГУНП у Волинській області розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян".
Наведене вказує на те, що органом, якому була адресована заява ОСОБА_6 не було допущено бездіяльності, оскільки мала місце відповідна дія зі сторони цього органу.
А тому, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується із висновками слідчого судді про відсутність бездіяльності зі сторони Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, що також свідчить про відсутність предмету скарги та відповідно про правомірну відмову слідчого судді в задоволенні скарги ОСОБА_6 .
При цьому, усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не заслуговують на увагу суду, оскільки на думку апеляційного суду фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Зважаючи на вищевикладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень норм кримінально-процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
А тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді, - без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15.06.2021 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.195 КК України, - без змін.
Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді