Справа № 164/308/21 Провадження №33/802/515/21 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І. С.
Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
30 червня 2021 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Іщука І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області 12 травня 2021 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 гривні.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28 лютого 2021 року о 3 год. 20 хв. на автодорозі Р-14 в с. Велика Яблунька, керував автомобілем марки «Опель Астра» р.н.з. НОМЕР_1 . Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, у присутності двох свідків відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на її незаконність через порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не була добровільною, оскільки працівники поліції в доволі грубій формі у вигляді погроз поставили ультиматум: відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, або ж повідомили, що вилучать у нього посвідчення водія та транспортний засіб, який перший ніколи не зможе повернути. Письмові пояснення написані ним теж під примусом. У зв'язку із цим, просить оскаржувану ним постанову судді скасувати. Провадження по даній справі закрити, у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Іщука І.М., доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 484913 від 28 лютого 2021 року /а.с. 1/, згідно якого першому ставиться у провину факт відмови, на вимогу поліцейського, у встановленому порядку, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у присутності двох свідків.
Зазначені обставини стверджуються і письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який у протоколі зазначив, що «Ознайомлений та згідний»; «До повного витверезення керувати транспортним засобом не буду» та поясненнями, викладеними ним же на окремому аркуші, за змістом яких ОСОБА_1 визнає факт вживання перед поїздкою бокалу пива. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовляється. Також вказує, що до працівників поліції жодних претензій не має, такі пояснення написані ним власноруч та вірно, без будь-якого тиску /а.с. 2/.
Зазначене об'єктивно спростовує доводи першого щодо відсутності добровільності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. Зважає апеляційний суд і на те, що з приводу таких неправомірних дій працівників поліції, тиску на нього, з відповідними скаргами перший нікуди не звертався, про що ствердив в суді та не навів поважних причин не реагування на такі їх дії.
З наявного у матеріалах справи відеозапису подій, при його відтворенні, убачається, що ОСОБА_1 , на пропозицію інспектора поліції, цілком добровільно відмовляється від проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, спілкується з ними вільно, пише письмові пояснення. Фіксування зазначених подій здійснювалось не на бодікамеру, а на мобільний телефон інспектора поліції з технічних причин.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо першого складений у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Останній в суді показав, що ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу не відмовлявся, був тверезий.
Проте, апеляційний суд зважає, що зазначений свідок на момент зупинки автомобіля, перебував в такому в якості пасажира, і ця ж особа написала розписку про те, що зобов'язується забрати на зберігання транспортний засіб та не передавати керування ОСОБА_1 транспортним засобом до повного його витверезення /а.с. 3/.
Враховуючи вищезазначене та зібрані у справі докази, яким суд першої інстанції дав правильну правову оцінку, доходжу висновку про законність оскаржуваної постанови судді від 12 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. І такий висновок суду грунтується на досліджених судом доказах, які достатньо та об'єктивно відтворюють обставини вчинення вищевказаного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд обґрунтовано визнав винним та призначив ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, безальтернативне адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів, немає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 12 травня 2021 року щодо нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя