Справа № 170/480/20 Провадження №11-кп/802/375/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
30 червня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Шацького районного суду Волинської області від 08 лютого 2021 року, яким -
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, не одружений, згідно ст. 89 КК України не судимий; -
визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді громадський робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що він 17.05.2020, близько 12 год., керуючись корисливим умислом та реалізовуючи свій умисел спрямований на заволодіння чужим майном, на пасовищі з південно-східної сторони с. Прип'ять Шацького району Волинської області, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно викрав кобилу чорної масті, віком 3,5 роки, ринкова вартість якої становить 16000 грн., дерев'яний віз, ринкова вартість якого становить 4666 грн. 67 коп., кінну упряж, ринкова вартість якої становить 1016 грн. 67 коп. та металевий ланцюг, довжиною 10 м, ринкова вартість якого становить 470 грн., чим завдав ОСОБА_9 , майнову шкоду на загальну суму 22153 грн. 34 коп.
У поданій апеляційній скарзі захисник вважає вирок суду незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду. Посилається на те, що судом не надано правову оцінку всім доказам в сукупності, вирок суду не мотивований, а докази обвинувачення належним чином не перевірені, оскільки ОСОБА_8 умислу на викрадення чужого майна не мав, перебував з потерпілим у дружніх стосунках, останній неодноразово дозволяв ОСОБА_8 користуватись його кобилою і за день до події він отримав такий дозвіл. Факт неодноразового користування кобилою підтвердив свідок ОСОБА_10 в ході розгляду справи в суді першої інстанції. З огляду на відсутність умислу на викрадення чужого майна, а отже суб'єктивної сторони кримінального проступку, передбачено ч.1 ст. 185 КК України, просить вирок суду першої інстанції скасувати та виправдати ОСОБА_8 за відсутність в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування захисника, який підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, думку прокурора, який заперечив скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_8 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці). Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.
Так, суд першої інстанції підставно взяв до уваги саме показання потерпілого ОСОБА_9 про те, що дійсно за вказаних обставин місця та часу, обвинувачений викрав кобилу, віз, кінну упряж та ланцюг, які належали саме йому на праві власності. Зазначив, що в день події дозволу брати кобилу він ОСОБА_8 не давав.
Сам ОСОБА_8 в суді першої інстанції винуватість не заперечував 08.02.2021.
Показання потерпілого ОСОБА_9 є чіткими та послідовними, підтверджені іншими доказами по справі, зокрема рапортом старшого інспектора-чергового Шацького ВП Любомльського ВП ГУНП Волинській області ОСОБА_11 , протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.05.2020, протоколом огляду місця події з фототаблицями від 17.05.2020, протоколом огляду речових доказів з фототаблицями від 18.05.2020. Крім того, показаннями свідка ОСОБА_10 , допитаному при розгляді справи в суді першої інстанції та іншими доказами, яких піддавати сумніву в суду підстав немає.
Немає в суду підстав і вважати, що потерпілий, або свідок оговорюють обвинуваченого, а вказані підстави в скарзі, апеляційний суд вважає необ'єктивними.
Сукупність досліджених доказів дала суду можливість поза розумним сумнівом як прийти до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого проступку, так і спростовувати версію захисника про відсутность факту крадіжки.
Правильно поклавши в основу обвинувального вироку показання потерпілого та свідка, які узгоджуються і підтверджуються сукупністю інших доказів по справі, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив версію захисника щодо відсутності умислу на вчинення інкримінованого ОСОБА_8 поступку.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до законного висновку, що ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав чуже майно, а тому дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України.
Як убачається з вироку, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого проступку.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено, що і не оскаржується захисником.
З огляду на тяжкість вчиненого проступку, даних про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суд першої інстанції прийшов вірного висновку про необхідність призначення покарання саме у виді громадських робіт.
На думку суду, саме таке покарання, відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Отже, доводи захисника, які наведені в апеляційній скарзі, фактично враховані і оцінені судом першої інстанції при постановленні вироку та призначенні покарання.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Шацького районного суду Волинської області від 08 лютого 2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді