Справа № 761/13357/21
Провадження № 3/761/4181/2021
24 червня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС України у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого головою правління ПрАТ «АГЕНСТВО «ІНФОКОН»,-
за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.03.2021 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг Робаком М.В. за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «АГЕНСТВО «ІНФОКОН», за адресою: м. Київ, вул. Артема, 27, складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до якого ОСОБА_1 - голова правління ПрАТ «АГЕНСТВО «ІНФОКОН», вчинив правопорушення, ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства: п. 44.1. п. 44.3. п. 44.6 ст. 44. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201, п.п. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141, п. 46.1 ст. 46, п.п. 47.1.1 п 47.1 ст. 47, ст. 51, п. 70.16, ст. 70, п.п. 176.2. «б», п. 176.2 ст. 176, п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266, п. 286.2 ст. 286, частина б) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266, п. 31.1 ст. 31 та п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV, зі змінами та доповненнями, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, п. 5, п. 7, п. 8, п. 10, п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 за № 85/4306, п. 1.2, п. 3.3. Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», п. 8 статті 9, п. 1 частини 12 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, що діяла до 01.01.2021) та пп. 6 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790), в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну сумі 2 667 149 грн., у тому числі за 2017 у сумі 2 322 330 грн., за 2018 у сумі 344 819 гривень; заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну сумі 2 414 775 грн., в тому числі за березень 2017 у сумі 134681 грн., за квітень 2017 у сумі 132246 грн., за травень 2017 у сумі 188644 грн., за червень 2017 у сумі 106519 грн., за липень 2017 у сумі 126332 грн.. за серпень 2017 у сумі 245403 грн.. за вересень 2017 у сумі 226484 грн., за жовтень 2017 у сумі 202339 грн., за листопад 2017 у сумі 142342 грн., за грудень 2017 у сумі 134578 грн., за лютий 2018 у сумі 76270 грн., за березень 2018 у сумі 5102 грн., за квітень 2018 у сумі 78245 грн., за травень 2018 у сумі 13553 грн., за червень 2018 у сумі 60544 грн., за серпень 2018 у сумі 112561 грн., за вересень 2018 у сумі 79231 грн., за жовтень 2018 у сумі 83246 грн., за листопад 2018 у сумі 98051 грн., за грудень 2018 у сумі 168404 гривень: відсутність реєстрації податкових накладних за серпень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, грудень 2017, лютий 2018, за березень 2018, серпень 2018, за вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, за грудень 2018 на загальну суму податку на додану вартість 549 934 гривні; не забезпечено платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів; не сплата податку на прибуток з доходів нерезидентів у сумі 56 908 грн. за 2017 та у сумі 54 289 грн. 2018 рік за ставкою 20% від суми отриманого доходу із джерелом походження з України у вигляді реклами, що призвело до заниження податкових зобов'язань; подання недостовірних даних про отримувача доходу у звітах за 1 та 2 квартал 2017 року; не своєчасна сплата єдиного соціального внеску за 2016 рік; несвоєчасно подано звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2018 рік по терміну подання 20.02.2018, фактично подано від 19.02.2019 № 9310595309; несвоєчасно подано звітну податкову декларацію з земельного податку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2018 рік по терміну подання 20.02.2018, фактично подано 19.02.2019 від № 9310595659; несвоєчасно сплачено до бюджету узгоджені податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік із затримкою до 30 календарних днів у сумі 6417,8 грн., по строку 19.02.2019 сплачено 27.02.2019 згідно податкової декларації від 19.02.2019 № 9310595309, що відображено в акті перевірки від 10.03.2021 № 19298/26-15-07-02-02-17/01193840 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Факт правопорушення зафіксовано матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст.256 КУпАП.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
У відповідності до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Днем вчинення адміністративного правопорушення згідно до протоколу про адміністративне правопорушення є 10.03.2021.
На час проведення судового засідання 24.06.2021, тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП сплинув.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
На думку суду, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст. 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що з дня вчинення правопорушення минуло більше ніж три місяці, тому в силу ч. 2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю, у зв'язку з закриттям провадження, суд позбавлений встановити винність чи не винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованого йому правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд-
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: