печерський районний суд міста києва
Справа № 757/32682/21-к
підготовчого судового засідання
24 червня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження відносно вчинення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
18.06.2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
22.06.2021року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити справу до судового розгляду.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 не заперечували проти думки прокурора щодо призначення кримінального провадження в судове засідання.
Крім цього, прокурор у підготовчому засіданні оголосив письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій, яке долучається до матеріалів справи.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою пославшись на те, що клопотання не обґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає, ризики зазначені в клопотанні не обґрунтовані, обвинувачена має постійне місце проживання та враховуючи її стан здоров'я, просив застосувати обвинуваченій більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника.
Суд заслухавши думку учасників кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачена та її захисник.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Незважаючи на тяжкість санкцій статті кримінального закону згідно обвинувачення, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості підсудного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 КПК України.
Суд вважає, що подальше перебування обвинуваченої під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини та принципу правової держави.
Такий висновок суду сприятиме гуманізації та підвищенню гарантій захисту прав особи, згідно з якими тримання особи під вартою має бути винятковим запобіжним заходом.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Таким чином, враховуючи стадію розгляду кримінального провадження, тривалість знаходження обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, її вік, наявність постійного місця проживання та її стан здоров'я, суд вважає недоцільним збереження застосованого запобіжного заходу та вважає за необхідне застосувати обвинуваченій запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316, 369 КПК України,
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, під головуванням судді ОСОБА_1 , на 01.07.2021 року на 13:30 год.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, обвинувачену, її захисника та перекладача.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (м. Ірпінь Київської обл.), без дозволу прокурора та суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, крім паспорту громадянина України;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Ухвалу щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1