Справа № 756/8933/21
Номер провадження № 1-кп/756/1172/21
25 червня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 09.06.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 19.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105050001747, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вовчанськ, Вовчанського району, Харківської області, громадянки України, яка офіційно не працевлаштована, має вищу освіту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженої,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
18.05.2021, близько 18:45 год., ОСОБА_3 перебувала в приміщенні магазину «H&M», що належить ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ», яке розташоване ТЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1-б, де у останньої виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Реалізуючи який, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, таємно взяла із торгової вітрини належній ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» товар, а саме: бюстгальтер, артикул 0969033, у кількості 1 шт, вартістю 270 грн 20 коп. (без урахування ПДВ), труси, артикул 0892309, у кількості одного комплекту, вартістю 270 грн 20 коп. (без урахування ПДВ), труси артикул 0924585, у кількості одного комплекту, вартістю 270 грн 20 коп. (без урахування ПДВ) який належить ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» ЄДРПОУ № 39019003.
Продовжуючи реалізовувати свої кримінальні протиправні дії, ОСОБА_3 упевнившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та вона діє таємно, вказаний товар помістила до чорної сумки, яку мала при собі та направилась до кас для оплати сукні, яку взяла у магазині. Після чого, оплативши товар, а саме сукню направилась в бік виходу з магазину «H&M». Однак свої дії до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, так як була зупинена працівником охорони магазину.
Унаслідок учинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_3 , могла спричинити ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» (ЄДРПОУ № 39019003), майнову шкоду на загальну суму 810 грн 60 коп. (без урахування ПДВ).
Отже, ОСОБА_3 учинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
09 червня 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
- письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;
- заява представника потерпілого про відсутність заперечень відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_3 ;
- матеріали досудового розслідування.
Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 18.05.2021, близько 18:45 год., ОСОБА_3 перебувала в приміщенні магазину «H&M», що належить ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ», яке розташоване ТЦ «Дрім Таун» за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 1-б, де у останньої виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Реалізуючи який, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, таємно взяла із торгової вітрини належній ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» товар, а саме: бюстгальтер, артикул 0969033, у кількості 1 шт, вартістю 270 грн 20 коп. (без урахування ПДВ), труси, артикул 0892309, у кількості одного комплекту, вартістю 270 грн 20 коп. (без урахування ПДВ), труси артикул 0924585, у кількості одного комплекту, вартістю 270 грн. 20 коп. (без урахування ПДВ), який належить ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» ЄДРПОУ № 39019003.
Продовжуючи реалізовувати свої кримінальні протиправні дії, ОСОБА_3 упевнившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та вона діє таємно, вказаний товар помістила до чорної сумки, яку мала при собі та направилась до кас для оплати сукні, яку взяла у магазині. Після чого, оплативши товар, а саме сукню направилась в бік виходу з магазину «H&M». Однак свої дії до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, так як була зупинена працівником охорони магазину.
Унаслідок учинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_3 , могла спричинити ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» (ЄДРПОУ № 39019003), майнову шкоду на загальну суму 810 грн 60 коп. (без урахування ПДВ).
Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.
Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від його волі.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останньої є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують її покарання.
Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнавала свою винуватість, співпрацювала з органом досудового розслідування, повністю повідомила про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надала дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального проступку та осуд своєї поведінки), а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом'якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_4 , уважає наявність такої обставини, що пом'якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.
4. Мотиви призначення покарання.
Суд вважає, що підстави для застосування положень статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
З урахуванням викладених обставин справи, особистості обвинуваченої, тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом'якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченої.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема передане на відповідальне зберігання ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ» майно (бюстгальтер, артикул 0969033, у кількості 1 шт, труси, артикул 0892309, у кількості одного комплекту, труси артикул 0924585, у кількості одного комплекту), необхідно залишити у володінні останнього. Диск для систем лазерного зчитування, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.п. 38), слід залишити в матеріалах провадження протягом усього строку його зберігання.
Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Речові докази:
- бюстгальтер, артикул 0969033, у кількості 1 шт, труси, артикул 0892309, у кількості одного комплекту, труси артикул 0924585, у кількості одного комплекту, які передані на відповідальне зберігання ТОВ «ЕЙЧ ЕНД ЕМ ХЕННЕС ЕНД МАУРІЦ», залишити у володінні останнього;
- диск для систем лазерного зчитування, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження (а.п. 38), залишити в матеріалах провадження протягом усього строку його зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1