Справа № 161/18678/20
Провадження № 2/161/636/21
11 червня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Демчук Т.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Кушнірука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ЕСКАРГО» про стягнення заробітної плати,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТзОВ «ОРГАНІК ЕСКАРГО» про стягнення заробітної плати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 27.03.2017 року по 30.09.2020 року він працював директором ТзОВ «ОРГАНІК ЕСКАРГО» і за період роботи у підприємстві перед ним утворилась заборгованість із виплати заробітної плати.
При цьому, при звільненні з роботи з ним не був проведений повний розрахунок, зокрема, не виплачена заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку.
Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 92860,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 13085,52 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 перебував на посаді директора ТзОВ «ОРГАНІК ЕСКАРГО» з 27.03.2017 року по 30.09.2020 року та звільнений з роботи за угодою сторін (а.с. 9).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Зі змісту вказаної норми випливає, що матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що, у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Частиною третьої ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Положеннями ч. 4 ст. 8 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що однією із форм організації забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємства є самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
При цьому, як вбачається із статуту ТзОВ «Органік Ескарго», така форма обрана та діє у товаристві.
Згідно з частиною шостою ст. 8 Закону « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Відповідно до статті 11 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг. Також, даною статтею зазначено що, відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Як вбачається із статуту ТзОВ «ОРГАНІК ЕСКАРГО», директор мав право підписувати банківські, фінансові та інші документи, пов'язані з поточною господарською діяльністю товариства; визначати умови оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; затверджувати штатний розклад; визначати оклади, форму та систему праці співробітників та інших осіб, що залучаються до діяльності товариства (п. 9.14, п.13.2 Статуту).
Доказів щодо наявності інших посадових осіб правомочних здійснювати такі функції суду не представлено.
Отже, як слідує із представлених доказів, ОСОБА_2 нараховував собі та отримував заробітну плату у сумі: 52800 грн. за 2019 р. що слідує з оборотно-сальдової відомості по рахунку 661 за 2019 р. та у сумі: 42041, 46 грн. за період січень 2020 р. - вересень 2020 р. - оборотно-сальдова відомість по рахунку 661 за січень 2020 р. - вересень 2020 р. (а.с ).
Крім того, вказані дані також підтверджуються бухгалтерською довідкою № 01-02/2 від 01.02.2021 року, виданою ТзОВ «ОРГАНІК ЕСКАРГО» (а.с. ).
Ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3).
Ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, як з'ясовано судом та слідує з матеріалів справи, позивачу була виплачена заробітна плата за вказаний ним період, оскільки саме в цей період він був відповідальним за ведення бухгалтерського обліку і своєчасну виплату заробітної плати і тому відсутні підстави для стягнення вказаних коштів.
Таким чином, дослідивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», , суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНІК ЕСКАРГО» про стягнення заробітної плати - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18 червня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк