Справа № 643/15460/20
Провадження № 1-кп/643/708/21
22.06.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470001451 від 15.03.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше судимого 22.05.2020 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні 22.06.2021 прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. У сторони обвинувачення є підстави вважати, що у обвинуваченого можуть виникнути передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби: 1) з урахуванням суворості покарання переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений усвідомлює, що в разі визнання його винним йому загрожує реальне відбуття покарання; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчать дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, законних джерел отримання заробітку не має, а кримінальні правопорушення вчиняв саме з метою протиправного збагачення; 3) незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою схилити останніх змінити ті покази, які надані ними під час досудового розслідування. На теперішній час існуючі ризики не зменшились та повністю виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та викладені в ньому доводи. Проти клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу заперечував.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Заявив клопотання про зміну вказаного запобіжного заходу на домашній арешт. В обґрунтування зазначив на наявності міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання та тривалому перебуванні під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, суд керується наступним.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною п'ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20.08.2020 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри, доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, та недостатності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обвинувачений не одружений, офіційно не працевлаштований.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
Оцінюючи в сукупності дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, шо загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, інші обставини кримінального провадження, а також усвідомлення обвинуваченим тягаря можливого відбування покарання в разі доведення його винуватості, суд вважає доведеними ризики, на наявність яких посилався прокурор в обґрунтування клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, суд враховує, що у рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений перебуває під вартою з 20.08.2020.
Враховуючи наведене, суд не може визнати доводи захисника щодо тривалого перебування обвинуваченого під вартою такими, що свідчать про відсутність підстав для продовження дії вказаного запобіжного заходу.
Доводи захисника щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків та місця проживання, з урахуванням вищезазначеного, суд не може визнати обставинами, які спростовують доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливості запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Враховуючи наведене, суд не може визнати обґрунтованими доводи захисника щодо відсутності підстав для подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення обвинуваченим вищезазначених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, так і про неможливість запобігання вказаними ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 19.08.2021.
Відповідно, з наведених вище підстав суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_4 що він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м. Харкова про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 24:00 годин 19 серпня 2021 року включно.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 25.06.2021 об 11-50 год.
Суддя ОСОБА_1