Справа № 643/7841/21
Провадження № 3/643/2417/21
24.06.2021 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Семенова Я.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який перебуває на реєстраційному обліку та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 606487 від 10.04.2021, 10 квітня 2021 року о 18 годині 50 хвилин за адресою - АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив конфлікт з братом - ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався брудною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що між ним та його братом - ОСОБА_2 має місце довготривалий конфлікт. Зазначив, що він з матір'ю та тещею проживає в квартирі АДРЕСА_2 . 10 квітня 2021 року увечері його брат ОСОБА_2 прийшов за адресою вказаної квартири, коли він вийшов назустріч братові, останній напав на нього і вони стали боротися, рухаючись до кімнати їх матері - ОСОБА_3 . На уточнююче запитання суду зазначив, що в ході боротьби вони з братом не висловлювалися на адресу один одного нецензурною лайкою, як і не було на адресу один одного погроз про фізичну розправу, конфлікт як дуже швидко розпочався, так і дуже швидко був вичерпаний, все відбувалося мовчки. Після вичерпання інциденту кожен з них викликав поліцію, адже такі конфліктні ситуації між ними виникають вже не вперше.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засідання пояснив, що між ним та братом дуже тривалий час має місце нескінченний конфлікт, оскільки його брат ОСОБА_1 не сплачує комунальні платежі за квартиру, співвласниками якої вони є, внаслідок чого утворюються борги, які вони з матір'ю вимушені погашати. 10 квітня 2021 року у вечірній час він прийшов за адресою квартири, де його брат проживає з матір'ю та тещею, щоб вирішити з братом питання щодо сплати боргів за комунальні послуги, коли він зайшов до квартири, йому назустріч вийшов брат, який був налаштований вороже та накинувся на нього, вони почали боротися, у кімнати матері конфлікт було вичерпано. На уточнююче запитання суду потерпілий ОСОБА_2 зауважив, що з боку брата ОСОБА_1 на його адресу погроз про фізичну розправу не висловлювалося, нецензурною лайкою на його адресу ОСОБА_1 також не висловлювався, їх конфлікт був мовчазним.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Посилалася, що в їх родині має місце довготривалий конфлікт через складнощі, які виникають в ході спільного користування квартирою АДРЕСА_1 та через систематичну несплату її сином ОСОБА_1 комунальних послуг. 10 квітня 2021 року її син ОСОБА_2 прийшов до вказаної вище квартири, щоб з'ясувати з братом - ОСОБА_1 питання несплати комунальних послуг, адже усі платежі, пов'язані з утриманням вказаного жилого приміщення вже тривалий час несуть вони з молодшим сином ОСОБА_2 . Як ОСОБА_2 зайшов у квартиру та як розпочався конфлікт між її синами вона не бачила, адже була у своїй кімнаті. Коли вона почула шум з коридора, вийшла з кімнати та побачила, що її сини боряться, в ході боротьби вони зайшли в її кімнату та впали на ліжко, після чого розійшлися. Свідок зазначила, що тривалий час конфлікти провокує її старший син ОСОБА_1 , проте зауважила, що у той день в ході боротьби сини на адресу один одного брудною лайкою не висловлювалися, не погрожували один одному фізичною розправою, все відбувалося без слів.
За змістом п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положення п. п. 4, 14, 15, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» містять визначення видів насильства.
Так, фізичне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство визначене як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Виходячи з наведеного, домашньому насильству притаманні такі необхідні елементи, як: дії ініціатора насильства, що виражаються в образах, погрозах, приниженні, переслідуванні, залякуванні; суб'єктивне сприйняття жертвою насильства дій агресора, які мають викликати у жертви побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, виникнення емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдавати шкоди психічному здоров'ю жертви.
Метою насильства виступає обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері.
Відсутність одного з наведених елементів в діях особи виключає адміністративну відповідальність за статтею 173-2 КУпАП.
Як пояснили в ході судового розгляду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між ними тривалий час існує конфлікт з питання користування квартирою та сплати комунальних послуг, кожен з них заперечував, що саме він був ініціатором конфлікту, який мав місце 10 квітня 2021 року. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні припускала, що конфліктну ситуацію 10 квітня 2021 року міг спровокувати її старший син ОСОБА_1 , проте цього вона не бачила, бачила вже як сини борються.
Серед іншого, суд зважає на повідомлену ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та підтверджену свідком ОСОБА_3 обставину того, що між правопорушником та потерпілим в ході конфлікту 10 квітня 2021 року не висловлювалися погрози фізичною розправою, як і не було нецензурної лайки в бік один одного.
Посилання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника взяти до уваги в якості доказу покази свідка ОСОБА_4 , які вона надавала в іншій справі про адміністративне правопорушення, не приймаються судом до уваги, адже дана особа в якості свідка в даному провадженні судом не допитувалася, а клопотання зі сторони захисту про її виклик та допит в якості свідка у даній справі суду не надходило.
Надані захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Семоненко Н.Г. копії ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 11 травня 2021, рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 березня 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 05 червня 2021 року суд не приймає до уваги при винесенні постанови по даній справі, адже вказані судові рішення не містять у собі інформації щодо предмету доказування в даній справі.
З огляду на наведене вище, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній такий необхідний елемент, як намагання обмежити волю ОСОБА_2 , більш того, як було встановлено судом в ході розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, конфлікт є наслідком тривалих взаємних неприязних відносин між братами .
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази для встановлення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2КУпАП, а, відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02, «Малофєева проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява N 36673/04, «Карелін проти Росії» ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р. При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що викладені факти є обставинами, які виключають провадження по справі, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у даній справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП,-
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Суддя: Я.Ю. Семенова