30.06.2021
Справа №642/2431/21
Провадження № 1-кс/642/1810/21
25 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021220000000133 від 17.03.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України, -
встановив:
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021220000000133 від 17.03.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021220000000133 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 122 о/с від 01.03.2021 капітана поліції ОСОБА_4 , призначено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (далі поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про національну поліцію» - служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_4 входило: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; вживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та ін.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи поліції є правоохоронним органом.
Таким чином, ОСОБА_4 згідно з ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.
Встановлено, що 10.03.2021 ОСОБА_4 перебуваючи на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області разом з оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 розглядали матеріали за скаргою представника СК «Провідна» ОСОБА_8 про нібито вчинення громадянином ОСОБА_9 злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 пов'язаного з вимаганням. З цією метою ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, в цей же день, приблизно о 20:00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи у ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 76, висунули вимогу ОСОБА_9 про надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 доларів США за непередання ними матеріалів до слідчого відділу для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) та непритягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України.
В подальшому 31.03.2021 приблизно об 11:40 год., перебуваючи на автостоянці біля спортивного стадіону «Металіст», за адресою м. Харків вул. Плеханівська, 65, перебуваючи в автомобілі «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 наказали ОСОБА_9 сісти у вказаний автомобіль та під час бесіди продовжили вимагати у нього грошові кошти, при цьому погрожували передати наявні у них матеріали до слідчого відділу для внесення відомостей до ЄРДР та притягнути останнього до кримінальної відповідальності. Отримавши від ОСОБА_9 відповідь, про неможливість надання повної суми грошових коштів, ОСОБА_4 повідомив йому про необхідність передання частини суми грошових коштів в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США через адвоката ОСОБА_10 .
На виконання вказівки ОСОБА_4 , ОСОБА_9 02.04.2021 перебуваючи в офісному приміщенні, розташованому на першому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся із адвокатом - ОСОБА_10 та, виконуючи раніше висунені вимоги працівників поліції - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , передав грошові кошти в розмірі 3000 (три тисячі) доларів США для передачі їх ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за не передання ними матеріалів до слідчого відділу для внесення відомостей до ЄРДР та не притягнення його до кримінальної відповідальності.
В подальшому, ОСОБА_10 у період часу з 02.04.2021 по 21.04.2021 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) у невстановленому місці передав вказані грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержані службовою особою, неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою, в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
17.06.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Також 17.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду ОСОБА_11 від 28.06.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено:
1. банківська картка «Monobank» № НОМЕР_2 дійсна до 06/29;
2. банківська картка «Приватбанку» № НОМЕР_3 дійсна до 11/23;
3. службове посвідчення № НОМЕР_4 дійсне до 12.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 ;
4. грошові кошти у вигляді доларів США в кількості 12 купюр номіналом по 100 (сто) доларів: CB50419455C, KL41674497C, KJ62029909A, AB90049001X, AB05440412B, HA60076544A, LF02900560D, MB79637095N, MB79637017N, LB10878927A, LL45167645C, MB16385834A;
5. грошові кошти у вигляді доларів США в сумі 6 900 доларів США, наступними номіналами серією та номерами:
- 5 купюр номіналом 10 доларів США (сумою 50 доларів): MF11969183C, ME65161053B, MF65026724C, JE64808608A, MF52605513B;
- 5 купюр номіналом 20 доларів США (сумою 100 доларів): MB17568168A, JE14423060A, IB58585620B, MK16440966E, AL18098100J;
- 39 купюр номіналом 50 доларів США (сумою 1950 доларів): JB28932903A, VL27730723B, JB09067551B, MB70017960A, IE31097042A, MF66850925A, JK19558623A, MG16041403A, JG39873550A, II20075071A, MB90478458A, JB71711615A, JG33365729A, JB14841723B, JG33850116A, JK44393496A, JG03492341A, EB19171767A, JB05573997A, GE56115391A, GH05647523A, IL75946129A, IF25976880A, JB35658027A, IA37290101A, JB42007946B, JB11438915A, JB14649547A, JB28829016A, MG81918990A, ML28828549B, MB52378016B, MF01663991A, MB84659182C, MF07072523A, MB26759971C, MB99106827C, MB19983398C, MG35226812A;
- 48 купюр номіналом 100 доларів США (сумою 4800 доларів): KL57814508B, KL15255574B, DL84248098A, FH26141312A, HJ51512263A, KI05533052A, KD03006574B, RF24472460C, KB11029556J, KB47320689P, KE76648976A, HB84566319K, KL74897863D, HE43233527D, FK59946987A, AE75343856B, HB84566316K, HB84566315K, KB95309450F, KB04790648R, KB10164284C, KL20316361E, HB18329046I, HB18329026I, KL05847560B, HJ86788946A, HJ86788945A, HJ80117099A, HE21883686D, KE76685829A, HB78487154Q, HB06191448N, HB10761127J, SJ33712090A, KB51370267Q, SE086747BA, KB00949369H, KA67690541A, DG25442689A, LK43941131A, LB87435165M, LG57937687B, LF40430929K, LK62020570C, LL66463845F, LB46495510S, LA17571021C, MH34776269A;
6. мобільний телефон «MEIZU M578H», IMEI: НОМЕР_5 ;
7. мобільний телефон iPhone X чорного кольору у чохлі чорного кольору з сім картою номера абонента НОМЕР_6 ;
8. флешкарта «Transfer» 4GB чорного кольору;
9. записник синього кольору з чорновими записами;
10. ноутбук «TOSHIBA» s/n 5B310626W;
11. грошові кошти у вигляді доларів США в сумі 1 000 доларів США, наступними номіналами серією та номерами: KB14430447I, AB46974538D, FB80120172C, AB23040966I, HB07508317H, KB46046352Q, KF12986089A, KD79972469A, HE53950767B, HF70847536E.
У зв'язку із тим, що вилучені речі можливо зберегли на собі сліди злочину, та містять інші дані, які будуть використані, як доказ факту і обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, постановою слідчого від 17.06.2021 вони визнані речовими доказами.
Зазначені виявлені речі потребують подальшої перевірки шляхом детального огляду, аналізу отриманої інформації та перевірки шляхом проведення подальших слідчих (розшукових) дій, дослідження з участю спеціалістів.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на вказане майно слідчим зазначено: забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке санкцією статті передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Щодо мети накладення арешту відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України:
Слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого майна, оскільки мається необхідність проведення ряду експертних досліджень та інших процесуальних дій з вилученим майном. Окрім того, частина вилученого, на думку органу розслідування майна, сама по собі підтверджує факти вчинених правопорушень.
Так, вилучені грошові кошти у вигляді доларів США мають доказове значення у кримінальному провадженні оскільки під час документування вчинення злочину під час проведення контролю за вчиненням злочину, 02.04.2021 заявником ОСОБА_9 на виконання висунених вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було передано заздалегідь ідентифіковані засоби, а саме грошові кошти в сумі 3 000 тисячі доларів США через адвоката ОСОБА_10 . В ході проведення обшуку у ОСОБА_4 окрім іншого було виявлено та вилучено грошові кошти у вигляді доларів США, номінали серії та номери яких збігаються із врученими ОСОБА_9 заздалегідь ідентифікованих засобів, а саме грошові кошти у вигляді доларів США серії та номеру KB14430447I, AB46974538D, FB80120172C, HB07508317H. Вказані купюри окрім іншого могли зберегти на собі сліди вчинення злочину, а саме відбитки або інші сліди ОСОБА_4 . Тож, вказані грошові кошти, є речовими доказами у кримінальному провадженні, які необхідні також для експертного дослідження щодо наявності на них слідів ОСОБА_4 , експертного дослідження щодо справжності грошових коштів та інших експертиз.
Вилучені мобільні телефони ОСОБА_4 , також є речовим доказом у кримінальному провадженні оскільки на ньому можуть зберігатися відомості, щодо його телефонних з'єднань із заявником ОСОБА_9 , повідомлень тощо, що можуть свідчити про його протиправну діяльність та попередню змову з ОСОБА_7 та іншими особами. Вказаний телефон також необхідний для проведення експертних досліджень. Крім того, у зв'язку з тим, що вилучені мобільні телефони є власністю ОСОБА_4 його також може бути конфісковано за вироком суду за вчинений ним злочин.
Вилучені банківська картка «Monobank» та «Приватбнку» також є речовими доказами і можуть свідчити про грошові перекази ОСОБА_4 від інших осіб, що можуть бути причетними до вчинення злочину, а також підтвердити надходження неправомірної вигоди ОСОБА_4 від інших осіб.
Вилучене службове посвідчення № НОМЕР_4 дійсне до 12.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 є речовим доказом та свідчить про використанням ОСОБА_4 свого службового становища.
Вилучені флешкарта, записник та ноутбук також є речовими доказами у кримінальному провадженні та на них може зберігатися інформація на підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчиненого злочину. Вказані речі та документи потребують детального огляду та подальшого проведення експертиз.
Вилучені в ході обшуку інші грошові кошти, які не зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку також є речовими доказами у кримінальному провадженні, крім того в обґрунтування накладення арешту на вказане майно встановлено, що арешт може бути накладено з метою конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У такому випадку, згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. З огляду на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України йому може призначити покарання у виді конфіскації майна. Крім того, відповідно до декларації про майно та доходи за 2020 рік на офіційному сайті НАЗК відсутня інформація, щодо наявних у нього або членів його сім'ї грошових коштів на вказану суму. Тож законність отримання вилучених грошових кошті перебуває під сумнівом.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження наявні достатні дані вважати, що вилучені речі мають відношення до кримінального провадження та їх повернення унеможливить досягти мети досудового розслідування, винні особи не понесуть покарання, а також враховуючи, що після повернення зазначених речей їх місце знаходження встановити буде неможливо, оскільки вони можуть бути знищені, втрачені, сховані, спотворені, а тому підлягають арешту.
Власниками вилученого майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, Харківської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючий за адресою АДРЕСА_2 .
З метою забезпечення арешту майна, попередження пошкодження, знищення та відчуження майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий просить клопотання розглядати без повідомлення власників майна.
Слідчий суддя вважає, що слідчим належним чином не вмотивовано, чому розгляд клопотання про арешт майна необхідний без повідомлення та участі в судовому засіданні власника, про арешт майна якого ставиться питання, що є порушенням ч. 2 ст. 172 КПК України та прав власника.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання про накладення арешту на майно, оскільки речі та гроші, вилучені під час обшуку у помешканні підозрюваного ОСОБА_4 останньому не належать та не співпадають за номерами із зафіксованими в протоколі. Крім того зазначив, що частина грошей належить громадянці ОСОБА_12 , з якою ОСОБА_4 співмешкає протягом трьох років. Також захисник ОСОБА_5 зазначив, що прокурор ОСОБА_3 не уповноважений підтримувати клопотання про накладення арешту на майно в суді, оскільки не надав до матеріалів копію постанови про призначення групи прокурорів по справі, згідно з якою наділений відповідними процесуальними повноваженнями, а тому заявив клопотання про повернення на доопрацювання матеріалів клопотання про накладення арешту на майно - прокурору.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію захисника та просив не накладати арешт на майно.
Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав, прохав його задовольнити. Крім того, зауважив, що у справі наділений процесуальними повноваженнями згідно постанови про призначення прокурорів від 18 березня 2021 року, яка долучена до матеріалів кримінальної справи, і цей факт закріплений та зафіксований у витязі з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42021220000000133, що міститься в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно. Ряд процесуальних дій по кримінальній справі здійснено особисто прокурором ОСОБА_3 , а також за його дорученням як процесуального керівника. Позицію захисника ОСОБА_5 прокурор вважає хибною, свої повноваження законними та доведеними, а клопотання захисника про повернення клопотання про арешт майна на доопрацювання прокурору - безпідставним, спрямованим на затягування процесу та зловживанням процесуальними правами. Обшук у помешканні ОСОБА_4 прокурор проводив особисто, всі вилучені речі та гроші в ході слідчої дії ретельно задокументовані та закріплені протоколом обшуку, і визнані речовими доказами постановою слідчого від 17 червня 2021 року, у повній відповідності до вимог КПК України. Тому клопотання про арешт майна є достатньо обгрунтованим та належним до задоволення.
Власниця майна ОСОБА_12 до суду для розгляду клопотання з'явилась, заявила про бажання бути присутньою при слуханні справи про накладення арешту на майно, проти накладення арешту на майно, оскільки частина майна, що вилучено, є її особистим та підозрюваному не належить.
Суд, вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, власниці майна, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими воно обґрунтовується, приходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021220000000133 від 17.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
17.06.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду від 28.06.2021 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено:
1. банківська картка «Monobank» № НОМЕР_2 дійсна до 06/29;
2. банківська картка «Приватбанку» № НОМЕР_3 дійсна до 11/23;
3. службове посвідчення № НОМЕР_4 дійсне до 12.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 ;
4. грошові кошти у вигляді доларів США в кількості 12 купюр номіналом по 100 (сто) доларів: CB50419455C, KL41674497C, KJ62029909A, AB90049001X, AB05440412B, HA60076544A, LF02900560D, MB79637095N, MB79637017N, LB10878927A, LL45167645C, MB16385834A;
5. грошові кошти у вигляді доларів США в сумі 6 900 доларів США, наступними номіналами серією та номерами:
- 5 купюр номіналом 10 доларів США (сумою 50 доларів): MF11969183C, ME65161053B, MF65026724C, JE64808608A, MF52605513B;
- 5 купюр номіналом 20 доларів США (сумою 100 доларів): MB17568168A, JE14423060A, IB58585620B, MK16440966E, AL18098100J;
- 39 купюр номіналом 50 доларів США (сумою 1950 доларів): JB28932903A, VL27730723B, JB09067551B, MB70017960A, IE31097042A, MF66850925A, JK19558623A, MG16041403A, JG39873550A, II20075071A, MB90478458A, JB71711615A, JG33365729A, JB14841723B, JG33850116A, JK44393496A, JG03492341A, EB19171767A, JB05573997A, GE56115391A, GH05647523A, IL75946129A, IF25976880A, JB35658027A, IA37290101A, JB42007946B, JB11438915A, JB14649547A, JB28829016A, MG81918990A, ML28828549B, MB52378016B, MF01663991A, MB84659182C, MF07072523A, MB26759971C, MB99106827C, MB19983398C, MG35226812A;
- 48 купюр номіналом 100 доларів США (сумою 4800 доларів): KL57814508B, KL15255574B, DL84248098A, FH26141312A, HJ51512263A, KI05533052A, KD03006574B, RF24472460C, KB11029556J, KB47320689P, KE76648976A, HB84566319K, KL74897863D, HE43233527D, FK59946987A, AE75343856B, HB84566316K, HB84566315K, KB95309450F, KB04790648R, KB10164284C, KL20316361E, HB18329046I, HB18329026I, KL05847560B, HJ86788946A, HJ86788945A, HJ80117099A, HE21883686D, KE76685829A, HB78487154Q, HB06191448N, HB10761127J, SJ33712090A, KB51370267Q, SE086747BA, KB00949369H, KA67690541A, DG25442689A, LK43941131A, LB87435165M, LG57937687B, LF40430929K, LK62020570C, LL66463845F, LB46495510S, LA17571021C, MH34776269A;
6. мобільний телефон «MEIZU M578H», IMEI: НОМЕР_5 ;
7. мобільний телефон iPhone X чорного кольору у чохлі чорного кольору з сім картою номера абонента НОМЕР_6 ;
8. флешкарта «Transfer» 4GB чорного кольору;
9. записник синього кольору з чорновими записами;
10. ноутбук «TOSHIBA» s/n 5B310626W;
11. грошові кошти у вигляді доларів США в сумі 1 000 доларів США, наступними номіналами серією та номерами: KB14430447I, AB46974538D, FB80120172C, AB23040966I, HB07508317H, KB46046352Q, KF12986089A, KD79972469A, HE53950767B, HF70847536E.
17.06.2021 вказане майно визнано речовими доказами.
Вказані речі є речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а їх повернення може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором, який здійснює повноваження процесуального керівництва по кримінальній справі згідно з постановою про призначення групи прокурорів від 18 березня 2021 року і що закріплено витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню 42021220000000133, в судовому засіданні доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що прокурором надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021220000000133 від 17.03.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника про повернення прокурору клопотання про накладення арешту на майно відмовити.
Накласти арешт на майно, вилучене 17.06.2021 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою, АДРЕСА_2 :
1) банківська картка «Monobank» № НОМЕР_2 дійсна до 06/29;
2) банківська картка «Приватбанку» № НОМЕР_3 дійсна до 11/23;
3) службове посвідчення № НОМЕР_4 дійсне до 12.10.2022 на ім'я ОСОБА_4 ;
4) грошові кошти у вигляді доларів США в кількості 12 купюр номіналом по 100 (сто) доларів: CB50419455C, KL41674497C, KJ62029909A, AB90049001X, AB05440412B, HA60076544A, LF02900560D, MB79637095N, MB79637017N, LB10878927A, LL45167645C, MB16385834A;
5) грошові кошти у вигляді доларів США в сумі 6 900 доларів США, наступними номіналами серією та номерами:
- 5 купюр номіналом 10 доларів США (сумою 50 доларів): MF11969183C, ME65161053B, MF65026724C, JE64808608A, MF52605513B;
- 5 купюр номіналом 20 доларів США (сумою 100 доларів): MB17568168A, JE14423060A, IB58585620B, MK16440966E, AL18098100J;
- 39 купюр номіналом 50 доларів США (сумою 1950 доларів): JB28932903A, VL27730723B, JB09067551B, MB70017960A, IE31097042A, MF66850925A, JK19558623A, MG16041403A, JG39873550A, II20075071A, MB90478458A, JB71711615A, JG33365729A, JB14841723B, JG33850116A, JK44393496A, JG03492341A, EB19171767A, JB05573997A, GE56115391A, GH05647523A, IL75946129A, IF25976880A, JB35658027A, IA37290101A, JB42007946B, JB11438915A, JB14649547A, JB28829016A, MG81918990A, ML28828549B, MB52378016B, MF01663991A, MB84659182C, MF07072523A, MB26759971C, MB99106827C, MB19983398C, MG35226812A;
- 48 купюр номіналом 100 доларів США (сумою 4800 доларів): KL57814508B, KL15255574B, DL84248098A, FH26141312A, HJ51512263A, KI05533052A, KD03006574B, RF24472460C, KB11029556J, KB47320689P, KE76648976A, HB84566319K, KL74897863D, HE43233527D, FK59946987A, AE75343856B, HB84566316K, HB84566315K, KB95309450F, KB04790648R, KB10164284C, KL20316361E, HB18329046I, HB18329026I, KL05847560B, HJ86788946A, HJ86788945A, HJ80117099A, HE21883686D, KE76685829A, HB78487154Q, HB06191448N, HB10761127J, SJ33712090A, KB51370267Q, SE086747BA, KB00949369H, KA67690541A, DG25442689A, LK43941131A, LB87435165M, LG57937687B, LF40430929K, LK62020570C, LL66463845F, LB46495510S, LA17571021C, MH34776269A;
6) мобільний телефон «MEIZU M578H», IMEI: НОМЕР_5 ;
7) мобільний телефон iPhone X чорного кольору у чохлі чорного кольору з сім картою номера абонента НОМЕР_6 ;
8) флешкарта «Transfer» 4GB чорного кольору;
9) записник синього кольору з чорновими записами;
10) ноутбук «TOSHIBA» s/n 5B310626W;
11) грошові кошти у вигляді доларів США в сумі 1 000 доларів США, наступними номіналами серією та номерами: KB14430447I, AB46974538D, FB80120172C, AB23040966I, HB07508317H, KB46046352Q, KF12986089A, KD79972469A, HE53950767B, HF70847536E.
Зазначені речові докази зберігати відповідно до діючого Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження до вирішення їх долі судом або прокурором.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна - у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1