"29" червня 2021 р.
Справа № 642/2870/21
Провадження № 2/642/1401/21
29 червня 2021 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Гомади В.А., за участю секретаря Нікіфорової К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін у приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з вищезазначеною позовною заявою про розірвання шлюбу між нею та відповідачем, укладений 11.08.1973 та зареєстрований в районному РАЦС м. Білопілля Сумської області, актовий запис №105.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом останніх кількох років спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаємоповаги, взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, наявність різних поглядів на життя і часті сварки та суперечки, що негативно впливає на емоційне здоров'я обох сторін. З 2019 року ведення спільного господарства припинено, спільного бюджету не мають, фактичні шлюбні відносини припинені. Примирення і відновлення сім'ї неможливе.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 травня 2021 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач 28.05.2021 надав до суду відзив, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню на підставі наступного.
11 серпня 1973 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований в районному РАЦС м. Білопілля Сумської області, актовий запис №105, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 11.08.1973.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Сторони не створили міцної сім'ї, внаслідок відсутності взаєморозуміння, конфліктів, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і тоді суд відповідно ст. 112 СК України з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. При встановлені таких обставин, при яких подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.
Таким чином причини розірвання шлюбу об'єктивні, подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження шлюбу суперечило б інтересам обох сторін.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення.
Позивачу залишити шлюбне прізвище.
Керуючись ст.. ст.. 12, 13, 142, 209, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11 серпня 1973 року в районному РАЦС м. Білопілля Сумської області, актовий запис №105.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище - ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
Суддя В.А. Гомада