29.06.2021
Справа № 642/2761/21
Провадження 1-кс/642/1853/21
29 червня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , представника власник майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні №62021170020000002, -
До суду звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , з клопотання, в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_6 від 19.03.2021 у справі №554/2371/20 арешт на земельні ділянки, що належать на праві приватної власності ОСОБА_5 , а саме:
Земельна ділянка площею 0,13 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0523), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Земельна ділянка площею 0,1314 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0524), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0525), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Земельна ділянка площею 0,12 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0526), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Земельна ділянка площею 0,13 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0527), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Земельна ділянка площею 0,11 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0528), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Земельна ділянка площею 0,1 га (кадастровий номер 6325185000:03:019:0529), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170020000002, відомості про яке внесені до ЄРДР 03.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. В ході досудового розслідування нібито встановлено, що посадові особи ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» та ГУ Держгеокадастру у Харківській області неналежно виконували свої службові обов'язки щодо охорони лісу, в порушення ч.7 ст.20, ст.123 Земельного Кодексу, виділили у приватну власність земельну ділянку державної власності площею 0,8214 га за адресою: АДРЕСА_1 , з категорії земель лісогосподарського призначення. Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2021 у справі №554/2371/21, з метою недопущення втрати, зміни предмету злочину та в подальшому забезпечення відшкодування збитків у кримінальному провадженні, накладено арешт на земельні ділянки, належні ОСОБА_5 за кадастровими номерами 6325185000:03:019:0525,6325185000:03:019:0529, 6325185000:03:019:0528,6325185000:03:019:0526,6325185000:03:019:0523,6325185000:03:019:0524,6325185000:03:019:0527. Вважає, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем, арешт накладено необгрунтовано, із порушеннями вимог процесуального закону, тому він підлягає скасуванню. Зазначено, що до набуття ОСОБА_5 права власності на названі землі ними володіли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Так, за наявною станом на 30.08.2018 інформацією, земельна ділянка, що проектувалась до відведення ОСОБА_7 , орієнтовою площею 0,8214 га, належала до земель запасу. Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 31.08.2018 №6279-СГ ОСОБА_7 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. В подальшому відповідний проект землеустрою розроблено, у Державному земельному кадастрі сформовано та зареєстровано відповідну земельну ділянку за кадастровим номером 6325185000:03:019:0493, та за висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 07.09.2018 №6963/82-18 погоджено ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області - за екстериторіальним принципом, тобто з унеможливленням будь-яких зловживань та неправомірних рішень з боку регіональних органів влади Харківської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру в Харківській області від 20.09.2018 №6700-СГ затверджено проект землеустрою земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,8214 га з кадастровим номером 6325185000:03:019:0493. Цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. Зазначена земельна ділянка належала до земель сільськогосподарського призначення, не належала до особливо цінних земель, що підтверджено, у тому числі, Міськрайонним управлінням у Харківському районі та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Іншими словами, уповноваженим органом державної влади за результатами проведення визначених законом процедур перевірки та оцінки встановлено відповідність поданих ОСОБА_7 документів, прийнято відповідне рішення про можливість реалізації гарантованого їй Конституцією України права на отримання у власність земельної ділянки, на підставі чого ОСОБА_7 відповідно зареєстровано право власності на земельну ділянку. В подальшому, реалізуючи правомочності власника майна, ОСОБА_7 із ОСОБА_8 05.10.2018 укладено договір купівлі-продажу названої земельної ділянки, за яким останнім набуто право власності на зазначену земельну ділянку, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 165670176251. На підставі відповідної заяви власника розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, за результатами розгляду якого висновком ГУ Держгеокадастру у Київській області від 21.11.2018 №11172/82 (за екстериторіальним принципом, тобто з унеможливленням будь-яких зловживань та неправомірних рішень з боку регіональних органів влади Харківської області) згаданий проект землеустрою погоджено. Після чого розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 28.12.2018 №1414 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, змінено цільове призначення названої вище земельної ділянки, площею 0,8214, га без змін категорії земель, із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для ведення індивідуального сад вництва, про що у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідні реєстраційні дії.Рішенням Циркунівської сільської ради від 14.06.2019 названій земельній ділянці присвоєно поштову адресу. Реалізуючи правомочності власника майна, ОСОБА_8 11.07.2019 уклав із ОСОБА_5 договір купівлі-продажу, на підставі якого останній набув право власності на згадану земельну ділянку. За результатами розроблення, погодження та затвердження у встановленому законом порядку відповідної технічної документації власником, назнану знмнпнну ділянку поділено на сім окремих земельних ділянок, визначено їх межі та конфігурацію, до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні дані про державну реєстрацію права власності. При цьому, рішенням Циркунівської сілької ради усім земельним ділянкам, утвореним за результатами поділу, присвоєно поштові адреси. Таким чином, весь процес оформлення права власності на земельну ділянку, поділ якої відбувся, зміна її цільового призначення, що здійснювались попередніми власниками, а так само її поділ та оформлення ОСОБА_5 права власності на відповідні земельні ділянки відбувались з відома, під контролем та за погодженням із усіма визначеними чинним законодавством органами державної влади та місцевого самоврядування. При цьому дотепер органами державного нагляду та контролю у сфері дотримання земельного законодавства та законодавства про використання природних ресурсів жодних порушень не встановлено, будь-ким не оспорено у судовому порядку рішення органів державної влади стосовно оформлення прав на згадані земельні ділянки. Отже правомірність отримання ОСОБА_5 права власності на арештовані земельні ділянки ніким не оспорюється. Навпаки, описані вище факти свідчать про повну відповідність усього процесу вимогам діючого законодавства та безпідставність твердження про порушення будь-яких вимог закону. Якщо на думку органу досудового розслідування попередні власники набули право власності на земельну ділянку протиправно, то у розумінні статті 388 ЦК України ОСОБА_5 є добросовісним набувачем. Вважає, що під час ініціювання та вирішення питання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 не дотримано «легітимної мети», не враховано, що власник набув право власності на неї добросовісно та у законний спосіб, а тому перекладання на нього тягаря відповідальності за нібито незаконні діяння суб'єктів владних повноважень шляхом обмеження його права власності не є пропорційним та не переслідує «легітимну мету», презумовану для досягнення органом розслідування. За таких умов вбачає, що арешт на земельні ділянки, належні ОСОБА_5 , накладено необґрунтовано, за відсутності підстав, а у подальшому його продовження відсутня будь-яка необхідність.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_5 та його представники - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводи клопотання підтримали, прохали його задовольнити.
Слідчий або прокурор у судове засідання не з'явилися, повідомлялися своєчасно і належним чином, причини неявки суду невідомі.
.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих матеріалів, другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021170020000002 від 03.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2021 з метою недопущення втрати, зміни предмету злочину та в подальшому забезпечення відшкодування збитків у вказаному кримінальному провадженні, накладено арешт на земельні ділянки, належні ОСОБА_5 за кадастровими номерами 6325185000:03:019:0525,6325185000:03:019:0529, 6325185000:03:019:0528,6325185000:03:019:0526,6325185000:03:019:0523,6325185000:03:019:0524,6325185000:03:019:0527.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч.1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як зазначено вище, арешт на земельні ділянки заявника накладено на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.03.2021. Ухвала слідчого судді не оскаржувалась, тому вона є чинною. Клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, подане до Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою слідчого судді від 17.06.2021 повернуто заявнику у зв'язку з непідсудністю для звернення до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (Ленінський районний суд м. Харкова)..
Слідчий суддя зазначає, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
При вирішенні клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя враховує підстави для арешту майна, зокрема, відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 19.03.2021, арешт накладався з метою недопущення втрати, зміни предмету злочину, та в подальшому забезпечення відшкодування збитків у кримінальному провадженні. Зазначено про наявність достатніх підстави вважати, що зазначені земельні ділянки є беззаперечним доказом вчинення кримінального правопорушення і є предметом посягання. Окрім цього, подальший поділ, об'єднання або відчуження земельних ділянок, унеможливить їх стягнення, йде в розріз з метою досудового розслідування та не забезпечить цілей кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту статті 174 КПК України вбачається, що підставами для скасування арешту майна є доведення заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Оцінюючи наведені у клопотанні доводи щодо необхідності скасування арешту майна на відповідність вимогам статті 174 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
Підставами накладення арешту на земельні ділянки стала наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення та предметом посягання.
Заявником не спростовано твердження про те, що вказане майно має є доказом вчинення кримінального правопорушення та предметом посягання, що стало підставою для накладення на нього арешту.
Таким чином, заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а відповідно, не доведено, що у застосуванні такого заходу відпала необхідність.
Оскільки обставини, які стали підставами для накладення арешту на земельні дялнки, на теперішній час продовжують існувати, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_5 .
Отже, надані заявником документи у співставленні з тими обставинами, що були встановлені в ході досудового розслідування кримінального провадження, не спростовують факту існування підстав для накладення арешту на майно.
Враховуючи вищевикладене, клопотання є передчасним, у зв'язку чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 98, 132, 170-174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 62021170020000002 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1