Справа № 640/14993/16-к
н/п 1-в/953/172/21
"30" червня 2021 р. Київський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді- ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з майна в порядку виконання вироку,
ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження №1-кс/646/4092/2016 на квартиру, яка належить їй та розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Також просила скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження №1-кс/646/4093/2016 на 1/3 будинку який належить їй та розташований за адресою: АДРЕСА_2 . В обґрунтування заяви зазначила, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016220060001835 від 03.08.2015 року за її обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України слідчим суддею Червонозаводського районного суду м.Харкова ухвалами від 26.08.2016 року було накладено арешт на вищевказане майно. Вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.12.2018 року вона була виправдана в скоєнні інкримінованого злочину. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.03.2021 року виправдувальний вирок було залишено без змін. Вказала, що ухвалюючи виправдувальний вирок суддя ОСОБА_4 скасувала арешт її майна, яке було вилучено в ході обшуку та на яке було накладено арешт ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.08.2016 року. При цьому арешт з нерухомого майна виправдувальним вироком скасовано не було.
Прокурор надав до суду заяву в якій просив розглянути вказану заяву за його відсутності.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд заяви без її участі, заяву підтримала та просила суд її задовольнити.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження №1-кс/646/4092/2016 накладено арешт на квартиру, яка належить ОСОБА_3 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження №1-кс/646/4093/2016 накладено арешт на 1/3 будинку який належить ОСОБА_3 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.12.2018 року ОСОБА_3 виправдано у зв'язку з недоведеністю, що в її діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України. Скасовано арешт майна ОСОБА_3 , вилученого в ході обшуку та накладеного ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15.08.2016 року. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.03.2021 року виправдувальний вирок було залишено без змін. Станом на теперішній час відсутні відомості про скасування вироку суду.
З матеріалів справи вбачається, що при ухваленні вироку 11.12.2018 року суд не вирішив питання, пов'язане з арештом майна ОСОБА_3 , накладеного ухвалами від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження 1-кс/646/4092/2016 та провадження №1-кс/646/4093/2016.
Відповідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно п. 4 ч. 2ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 14 частини 1статті 537 КПК України.
Разом з тим, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016р., передбачено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Частиною 1статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно п.4 ч. 2ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення цивільного позову.
Відповідно ч. 1ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з положень вищезазначеної частини 1статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду, якщо заявник доведе, що в подальшому відпала потреба в застосуванні арешту майна або його було накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість зняття арешту з вищевказаного нерухомого майна у зв'язку з тим, що кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 розглянута, виправдувальний вирок Київського районного суду м.Харкова від 11.12.2018 року набрав законної сили, а тому підстави застосування арешту майна відпали.
Керуючись ст. ст.107,170-175,537,539 КПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з майна в порядку виконання вироку - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження №1-кс/646/4092/2016 на квартиру, яка належить ОСОБА_3 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.08.2016 року у справі №646/8682/16-к, провадження №1-кс/646/4093/2016 на 1/3 будинку який належить ОСОБА_3 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1