Справа№ 953/8912/21
н/п 1-кп/953/674/21
30.06.2021 Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12021221130000158 від 18.03.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 09.10.2020 року Київським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років обмеження волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, за наступних обставин.
12.03.2021 року приблизно о 10-30 годині ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , приблизно діючи повторно, з прямим умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою власної наживи та подальшої реалізації викраденого, для задоволення своїх матеріальних потреб, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_6 , а саме мобільний телефон марки «Nokia 106», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 40 від 19.03.2021 склала 599 гривень. В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_4 разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 599 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, не заперечував фактичні обставини справи, найменування, кількість та оцінену вартість викраденого майна, пояснив, що дійсно 12.03.2021 року приблизно о 10-30 годині перебуваючи в квартирі ОСОБА_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 заволодів мобільним телефоном марки «Nokia 106», яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, здав до ломбарду. У вчиненому щиро кається, просить призначити мінімальне покарання, змінити запобіжний захід на домашній арешт.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позицій обвинуваченого, якому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Тому, враховуючи думку прокурора та обвинуваченого, потерпілої ОСОБА_6 , яка не має матеріальних претензій до обвинуваченого, про що надала відповідну заяву, суд визнав відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим зміст цих обставин.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.
При призначенні покарання обвинуваченій відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставина, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушенні. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, обставини по справі, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, щире каяття, приймаючи до уваги, що він раніше судимий вироком Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2020 року за ч.1 статті 185 КК України до двох років обмеження волі з іспитовим строком на один рік, не перебуває на спеціальному обліку у нарколога, перебуває на спеціальному обліку у нарколога, враховуючи відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої до обвинуваченого, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.185 КК України у вигляді обмеження волі.
При цьому враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України у період іспитового строку, суд вважає за необхідним застосувати положень ст. 71 КК України та остаточно призначити покарання шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2020 року та призначити остаточне покарання у виді обмеження волі. Вказане покарання відносно ОСОБА_4 є співмірним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Витрати на проведення судових експертиз згідно обвинувального акту відсутні.
Цивільний позов по вказаному кримінальному провадженню не заявлявся.
Питання про речові докази після набрання вироком законної чинності вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2020 року та призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць обмеження волі.
Строк покарання відраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто з дня фактичного прибуття ОСОБА_4 до місця виконання покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили змінити на домашній арешт в нічний час доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши з під варти негайно.
Покласти на ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили наступні обов'язки: не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22.00 годин до 6.00 годин ранку наступного дня, при зміні місця перебування повідомити завчасно, суд та прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду або прокурора.
Зарахувати в строк відбутого покарання знаходження під вартою з 26.03.2021 року.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя -