Справа № 953/6598/21
н/п 4-с/953/21/21
"29" червня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Попрас В.О.,
при секретарі - Томіної І.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), -
Стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність відділу державної виконавчої служби, в якій просить визнати факти неправомірної бездіяльності Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за виконавчими провадженнями: №54816409 від 04.10.2017 p.; № 60837649 від 26.12.2019 p.; № 63110510 від 30.09.2020 p.; № 63110690 від 30.09.2020 p. Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вчинити певні дії згідно Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчими провадженнями: №54816409 від 04.10.2017 p. ; №60837649 від 26.12.2019 p.; № 63110510 від 30.09.2020 p.; № 63110690 від 30.09.2020 p., а саме: а) на підставі частини четвертої статті 13 провести перевірки майнового стану боржника за місцем його проживання (перебування) і здійснити описи та арешти майна і коштів боржника за виконавчими провадженнями; б) на підставі пункту тринадцять частини три статті 18 звернутися до суду з поданнями про примусові проникнення до житла чи іншого володіння боржника з метою виявлення майна і коштів боржника за виконавчими провадженнями; в) на підставі пункту дев'ятнадцять частини три статті 18 звернутися до суду за встановленням тимчасових обмежень у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань по погашенню заборгованості за виконавчими провадженнями; г) на підставі частини два статті 56 винести постанови про описи та арешти майна (коштів) боржника за виконавчими провадженнями; провести описи рухомого майна боржника, що не підлягає державній реєстрації з метою арешту цього рухомого майна за виконавчими провадженнями; д) на підставі частини два статті 63 винести постанови про накладення на боржника штрафів та попередити боржника про кримінальну відповідальність за виконавчими провадженнями.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що в Московському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції тривалий час перебуває чотири виконавчі провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів. Виконавчі дії по вказаним виконавчим провадженням не проводяться, в зв'язку з чим Московським ВДВС допускається бездіяльність на порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Заявник ОСОБА_1 просив скаргу розглядати за його відсутності, представник Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, отримавши 19.04.2021 копію скарги ОСОБА_1 з додатками, заперечень на скаргу до суду не надали, тому у відповідності до вимог ч.2 ст.450 ЦПК України суд розглядає справу в відсутність учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та надані в обґрунтування скарги докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2017 р. у справі № 640/20394/16-ц на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 стягнуто додаткові витрати 19489,76 грн. за період з 01.01.2014 рн. по 21.02.2017 р.
Постановою Московського ВДВС від 04.10.2017 на виконання вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження №54816409, проте до теперішнього часу рішення суду не виконано.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова 01.07.2019 у справі № 640/8543/18 на користь заявника ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_3 додаткові витрати 2635,25 грн. за період з 21.06.2017 р. по 12.05.2018.
Постановою Московського ВДВС від 26.12.2019 р. на виконання вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження №60837649, проте до теперішнього часу рішення суду не виконано.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20.07.2020 р. у справі №640/17875/18 скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова та стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 додаткові витрати 763,00 грн. щомісяця починаючи з 27.09.2018 по 27.11.2019 включно.
Постановою Московського ВДВС від 30.09.2020 р. на виконання вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження №63110510, проте до теперішнього часу судове рішення не виконано.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20.07.2020 р. у справі №640/17875/18 скасовано рішення Київського районного суду м. Харкова та на користь заявника ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 додаткові витрати 759,00 грн. щомісяця починаючи з 28.11.2019 по 21.05.2020.
Постановою Московського ВДВС від 30.09.2020 р. на виконання вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження №63110690, проте до теперішнього часу судове рішення не виконано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дії визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою статті 18 вищевказаного закону передбачено, що виконавець зобов'язаний в тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Тобто, виконавче впровадження - це сукупність дії державного виконавця (при цьому вказані дії повинні бути вичерпними), спрямованих на реальне виконання судового рішення, і проведення всіх дій є обов'язком державного виконавця.
В скарзі ОСОБА_1 вказує, що в порушення вимог ч.4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» Московським ВДВС по вищезазначеним виконавчим провадженням не проводилася перевірка майнового стану боржника за місцем його проживання (перебування) і не здійснювався опис та арешт майна боржника. В порушення вимог п.13 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Московський ВДВС за вищезазначеними виконавчими провадженнями не звертався до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника з метою виявлення майна і коштів боржника. В порушення вимог п.19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» Московський ВДВС за вищезазначеними виконавчими провадженнями не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішеннями або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. В порушення вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» Московським ВДВС за вищезазначеними виконавчими провадженнями не проводився опис та арешт майна (коштів) боржника, не проводився опис рухомого майна боржника, що не підлягає державній реєстрації з метою арешту цього рухомого майна. В порушення вимог ч.2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» Московським ВДВС за вищезазначеними виконавчими провадженнями не виносились постанови про накладення штрафу на боржника
Зазначені заявником ОСОБА_1 факти бездіяльності Московського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не спростовані належними доказами, а тому державними виконавцями Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) допущена бездіяльність, яка полягає у пасивній поведінці щодо проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях №54816409 від 04.10.2017 p.; № 60837649 від 26.12.2019 p.; № 63110510 від 30.09.2020 p.; № 63110690 від 30.09.2020 p. , по яких ОСОБА_1 є стягувачем.
Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконання та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні яких перебувають виконавчі провадження №54816409 від 04.10.2017 p.; № 60837649 від 26.12.2019 p.; № 63110510 від 30.09.2020 p.; № 63110690 від 30.09.2020 p.
Зобов'язати державних виконавців Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні яких перебувають виконавчі провадження №54816409 від 04.10.2017 p.; № 60837649 від 26.12.2019 p.; № 63110510 від 30.09.2020 p.; № 63110690 від 30.09.2020 p. вчинити виконавчі дії у відповідності до вимог та в порядку, встановленому ст. ст.13, 18, 56, 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ -