Справа № 450/800/20 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/1182/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
17 червня 2021 року м.Львів
Справа № 450/800/20
Провадження № 22ц/811/1182/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Пустомити 9 лютого 2021 року у складі судді Добош Н.Б., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , з участю третьої особи: Пустомитівської державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, -
встановив:
5 березня 2020 року ОСОБА_6 звернувся з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_7 . Вказує, що йому (позивачу) не було відомо про смерть батька, оскільки вони не спілкувалися. Шлюб між його батьками розірвано. 22 листопада 2010 року рішенням Шевченківського районного суду м. Львова. ОСОБА_7 позбавлений батьківських прав щодо нього (позивача). Зазначає, що 5 лютого 2020 року Пустомитівською державною нотаріальною конторою його повідомлено про оформлення спадщини після смерті батька. 6 лютого 2020 року він дізнався, що після смерті батька відрилась спадщина, яку прийняли мати спадкодавця - ОСОБА_3 та його неповнолітня донька - ОСОБА_5 , в інтересах якої діє її представник ОСОБА_2 6 лютого 2020 року він (позивач) подав заяву про прийняття спадщини, однак листом державний нотаріус повідомив, що він пропустив передбачений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Представником іншого спадкоємця нотаріусу було повідомлено про існування інших спадкоємців за законом - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , місце проживання яких їй не відоме. ОСОБА_3 в заяві про прийняття спадщини не вказала, що він є спадкоємцем першої черги. Вважає, що нотаріус Пустомитівської державної нотаріальної контори вчасно отримала інформацію стосовно часу та місця відкриття спадщини, кола спадкоємців. Однак не вчинила дій для вчасного повідомлення його (позивача) про відкриття спадщини та не викликала його до державної нотаріальної контори, у тому числі шляхом поміщення публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Зазначає, що його ( ОСОБА_4 ) місце проживання було відоме відповідачу ОСОБА_3 . Просить позов задовольнити.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 9 лютого 2021 року в позові відмовлено.
Рішення суду оскаржує ОСОБА_4 .Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви.
31 травня 2021 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому визнала позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим повторно 18 лютого 2020 року.
Спадкодавця пережили його мати та діти, які є спадкоємцями першої черги та сторонами у справі.
8 серпня 2019 року державним нотаріусом Пустомитівської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_7 заведено спадкову справу № 36/2019 за заявою законного представника ОСОБА_5 (доньки спадкодавця).
У заяві про прийняття спадщини ОСОБА_5 вказано, що іншими спадкоємцями першої черги за законом є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , місце проживання яких їй не відоме.
7 жовтня 2019 року із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_3 . У заяві вказала, що інших спадкоємців до майна померлого немає.
28 січня 2020 року ОСОБА_3 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, в якій вказала, що окрім неї іншим спадкоємцем за законом є ОСОБА_5
5 лютого 2020 року Пустомитівська державна нотаріальна контора направила позивачу SMS повідомлення про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_7
6 лютого 2020 року позивач звернувся до цієї нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
10 лютого 2020 року Пустомитівська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 1269 ЦК України, його заява про прийняття спадщини подана 6 лютого 2020 року, тобто після спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Згідно із довідкою Виконкому Пустомитівської міської ради Львівської області ОСОБА_7 постійно до дня смерті проживав та був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 листопада 2010 року ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 1224 ЦК України позивач не усунутий від права на спадкування.
Частиною 1 статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Згідно зі статтями 1220-1221,1223 цього Кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття і законом визначено, що для прийняття спадщини спадкоємець, який постійно не проживав зі спадкодавцем, має у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною 3 статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Встановлено, що до 5 лютого 2020 року позивачу не було відомо про відкриття спадщини після смерті його батька ІНФОРМАЦІЯ_1 . Нотаріус, який відкрив спадкову справу за заявою інших спадкоємців, був обізнаний про наявність ще одного спадкоємця першої черги - позивача, але про це повідомив йому лише 5 лютого 2020 року, що не заперечують сторони.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус в разі отримання від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, та може зробити виклик шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Рішення суду першої інстанції про відмову в позові мотивовано тим, що відсутні поважні причини пропуску позивачем встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Встановлено, що позивач не підтримував із ОСОБА_7 жодних відносин. Батько був позбавлений відносно нього батьківських прав.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частиною першою статті 1269 цього Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк.
Частиною 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту цієї норми права позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Законний представник спадкоємця ОСОБА_5 визнає позов. Інший спадкоємець першої черги - ОСОБА_3 не визнала позов і не вказала у заяві до нотаріуса про те, що позивач є спадкоємцем першої черги. Відтак, спірні правовідносини підлягають вирішенню в судовому порядку.
Позивач зазначає, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини є його необізнаність про смерть батька, неповідомлення нотаріусом про відкриття спадкової справи, та те, що він здійснював постійний догляд свого діда.
Колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача існували поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення цих дій.
Відтак, для позивача необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті батька, що відповідатиме засадам цивільного судочинства - принципам верховенства права та справедливості.
З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 9 лютого 2021 року скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_4 додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 22 червня 2021 року.
Головуючий
Судді