Справа № 459/1152/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.
Провадження № 22-ц/811/3441/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
Категорія:76
15 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
секретаря: Бадівської О.О.
за участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника КП «Червоноградський ринок» - Бердера С.Л
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Червоноградський ринок» про визнання незаконним та скасування наказу № 327-к від 14.11.2019 та визнання, що ОСОБА_1 виконує роботу на КП «Червоноградський ринок» на умовах згідно наказу №321-к від 13.11.2019 на посаді контролера ринку,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати наказ КП «Червоноградський міський ринок» № 327-к від 14.11.2019 та визнати, що ОСОБА_1 виконує роботу на КП «Червоноградський міський ринок» на умовах згідно наказу № 321-к від 13.11.2019 на посаді контролера ринку.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона 28.03.2017 була прийнята на роботу контролером ринку на КП «Червоноградський міський ринок». 30.06.2018 на підставі наказу № 205-к від 13.06.2018 її було звільнено з роботи у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Не погоджуючись із вказаним наказом позивачем було подано позовну заяву про визнання незаконним та скасування судового наказу. Постановою Львівського апеляційного суду від 12.11.2019 визнано незаконним та скасовано наказ директора КП «Червоноградський міський ринок» № 205-к від 13.06.2018 про її звільнення з роботи у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Постановлено її на посаді контролера ринку в КП «Червоноградський міський ринок» з 01 липня 2018року. 16.10.2019 наказом КП «Червоноградський міський ринок» № 297-к з метою удосконалення та оптимізації структури управління КП «Червоноградський міський ринок», скорочення втрат на виконання наказу «Про реорганізацію структури управління КП «Червоноградський міський ринок» № 284-к від 26.09.2019 вирішено: - виключити зі штатного розпису, затвердженого наказом № 282-к від 01.10.2019 посаду контролера ринку - 3 шт. одиниці; - затвердити та ввести в дію від 29.12.2019 штатний розпис КП «Червоноградський міський ринок». 13.11.2019 на підставі наказу КП «Червоноградський міський ринок» від 321-к її поновлено на попередній роботі на посаді контролера ринку. 14.11.2019 наказом КП «Червоноградський міський ринок» від 327-к у зв'язку із виключенням з штатного розпису підприємства посади контролера ринку з 29.12.2019року на підставі наказу № 297-к від 16.10.2019: - з 29.12.2019 її до фактичного вивільнення виведено поза штат підприємства; - з 15.01.2020 встановлено для неї новий графік роботи, трудові обов'язки ті ж самі, що і були для контролера ринку (посада якого скоротилась), розмір оплати праці - пропорційно відпрацьованому часі (оклад 6381* 0.5окладу), тобто фактично її переведено на пів ставки. 14.11.2019 її повідомлено про виведення поза штат підприємства та зміну істотних умов праці, які повинні діяти з 15.01.2020. Неодноразово зверталася до директора ринку з заявами, що не згідна з наказом про виведення її поза штат підприємства.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05 жовтня 2020 року у задоволенні позову - відмовлено.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що до 15.01.2020, тобто до моменту вступу в дію наказу №327-к, ОСОБА_1 зверталась до КП Червоноградський ринок із заявами 07.12.2019 та 14.01,2020, де вона вказала, що не надає згоди на виведення її поза штат підприємства та на зміну істотних умов праці. Однак ці заяви були проігноровані. У зв'язку із цим, в даному випадку, в ОСОБА_1 виникло право на звернення з позовом до суду лише після 15.01.2020, оскільки роботодавець у випадку незгоди працівника на зміну істотних умов праці, зобов'язаний був на підставі заяв ОСОБА_1 продовжити роботу на тих самих умовах, або ж звільнити її згідно п.6 ст. 36 КЗпП, на що і розраховувала ОСОБА_1 . Тому, раніше в ОСОБА_1 не було підстав оскаржувати цей наказ, так як вона виконувала роботу, яку раніше обіймала, отримувала зарплату таку ж саму, запис в трудовій не змінився. За таких обставин, вважає, кінцевим строком звернення до суду був термін 15.04.2020. Звертає увагу на те, що первинно ОСОБА_1 звернулась до суду 16.03.2020, а повторно 15.04.2020, тобто в межах строків передбаченого ст. 233 КзПП. Однак, суд не встановив чому позовна заява була подана саме тоді, чим зумовлені такі дії. Зазначає, що у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не надала згоди на виведення її поза штат та зміну істотних умов праці, наказ КП Червоноградський ринок №327-к від 14.11.2019 втратив свою дію з 15.01.2020, а трудові відносини ОСОБА_1 та КП Червоноградський ринок тривають за умовами, що визначені наказом №321-к від 13.11.2019.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з мотивів викладених в апеляційній скарзі, представник КП «Червоноградський ринок» - Бердер С.Л. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін з доводів викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги частково з наступних підстав.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не повністю відповідає.
Судом встановлено, що позивача з 13.11.2019 згідно наказу № 321-к від 13.11.2019 поновлено на попередній роботі КП «Червоноградський міський ринок» на посаді контролера ринку з 01.07.2018.
16.10.2019 наказом КП «Червоноградський міський ринок» № 297-к з метою удосконалення та оптимізації структури управління КП «Червоноградський міський ринок», скорочення втрат на виконання наказу «Про реорганізацію структури управління КП «Червоноградський міський ринок» № 284-к від 26.09.2019 вирішено: - виключити зі штатного розпису, затвердженого наказом № 282-к від 01.10.2019 посаду контролера ринку - 3 шт. одиниці; - затвердити та ввести в дію від 29.12.2019 штатний розпис КП «Червоноградський міський ринок».
Відповідно до наказу № 327-к від 14.11.2019 «Про виведення поза штат» у зв'язку з виключення із штатного розпису підприємства посади контролера ринку з 29.12.2019 на підставі наказу № 297-к від 16.10.2019 - позивача:
-з 29.12.2019 до фактичного вивільнення виведено поза штат підприємства;
-з 15.01.2020 встановлено графік роботи: щодня з середи по неділю, початок роботи з середи по неділю, початок роботи о 09:00год., закінчення роботи о 15:00год., обідня перерва з 11:00год. до 13:00год., вихідний день понеділок, вівторок;
- встановлено трудові обов'язки: забезпечення використання продавцями торгівельних місць за призначенням; забезпечує наявність документа про проведення експертизи в лабораторії ветеринарно-санітарного контролю на ринку в продавців при продажу продукції тваринного та рослинного походження;
- розмір оплати праці - пропорційно відпрацьованому часу (оклад 6381* 0.5окладу).
Як вбачається з копії повідомлення № 1, позивача 14.11.2019 повідомлено про виведення поза штат підприємства з 29.12.2019року та зміну істотних умов праці з 15.01.2020 (наказ № 327 від 14.11.2019) у зв'язку із виключенням з штатного розпису посади контролера ринку (наказ № 297-к від 16.10.2019).
07.12.2019 позивач зверталася до відповідача із заявою, що у зв'язку із зміною істотних умов праці, не надає згоди на виведення її у поза штат підприємства. Просила перевести її на іншу посаду у штаті підприємства з не меншим розміром оплати праці, ніж на посаді контролера ринку.
04.01.2020 відповідачем скеровано відповідь на заяву від 07.12.2019, в якій було повідомлено про виведення поза штат підприємства з 29.12.2019 та було запропоновано вакантну посаду слюсаря-ремонтника, від переведення на яку вона відмовилась.
Також учасниками справи не оспорюється, що позивач є одинокою матір'ю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки копію оскаржуваного наказу позивач отримала 14.11.2019, однак позов був поданий лише 15.04.2020, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з позовом не подавала, тому пропуск цього строку є підставою для залишення позову без задоволення.
Проте повністю з такими висновками суду погодитись не можна.
У пункті 4 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9судам роз'яснено, що якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Проте оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.
Відмовити у задоволенні позову через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише у тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Мотивів щодо вирішення спору по суті, оскаржуване рішення не містить.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (частина третя статті 64 ГК України).
Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 755/3495/16-ц (провадження № 61-1350св17).
Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці.
Проведення власником заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 761/8658/16-ц (провадження № 61-34286св18), від 22 квітня 2019 року у справі № 176/3792/14-ц (провадження № 61-24426св18).
Згідно вимог статті 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам роз'яснено, що згідно з частиною третьою статті 32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.
Відповідно до частини третьої статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Отже частиною третьою статті 184 КЗпП України встановлено гарантії для окремих категорій працівників, а саме: заборонено звільнення, зокрема, жінок, які мають дітей віком до трьох років, та передбачено обов'язкове їх працевлаштування у випадках звільнення за ініціативою власника при повній ліквідації підприємства, установи, організації.
Частиною першою цієї статті також передбачено заборону відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. При цьому, підставою такої відмови має бути або вагітність особи, або наявність дітей.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши, що зміна істотних умов праці по посаді, на яку за рішенням суду поновлено позивача, відбулася і така зумовлена змінами в організації виробництва та праці, ураховуючи при цьому, що про відповідні зміни позивач був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці до цих змін, у відповідності із вимогами трудового законодавства, з огляду на приписи статті 184 КЗпП України, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу роботодавцем дотримані усі вимоги трудового законодавства, відтак він є законним. У цьому зв'язку не підлягають задоволенню, як похідні вимоги про визнання позивачки такою, що працює на попередніх умовах.
Тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтованістю, що є самостійною підставою для відмови у позові, незважаючи на пропуск позивачкою трьохмісячного строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05 жовтня 2020 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Червоноградський ринок» про визнання незаконним та скасування наказу № 327-к від 14.11.2019 та визнання, що ОСОБА_1 виконує роботу на КП «Червоноградський ринок» на умовах згідно наказу №321-к від 13.11.2019 на посаді контролера ринку - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:25.06.2021
Головуючий
Судді