Справа № 466/7097/19 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 22-ц/811/1469/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
07 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Мікуш Ю.Р.
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
Секретар Сеньків Х.І.
З участю: позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Анохіна Ю.І., представника апелянта - адвоката Білика П.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-
03.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 11/18 житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат та кухні загальною площею 43,30 кв. м, житловою площею 33,60 кв. м, що належали померлому на підставі договору дарування частини житлового будинку, посвідченого Суховою О.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 25.08.2004 року за реєстровим номером №4014. До спадкового житлового будинку, померлим ще за життя було самовільно проведено прибудову розм. 5,5 м х 11,0 м, а також надбудовано другий поверх розміром 11,0 м х 11,0 м, у складі чотирьох житлових кімнат житловою площею 110,6 кв. м та кухні- загальною площею 146,7 кв. м. Висновком міжвідомчої комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради (протокол №5 § 6 від 24.02.2004 року) була визнана технічна можливість подальшої експлуатації самовільно проведеної прибудови та надбудови до буд. АДРЕСА_1 згідно з проектними пропозиціями. Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 15.03.2004 року №233 «Про узаконення самовільного будівництва» було погоджено подальшу експлуатацію самовільно проведених прибудови розм. 5,5 м х 10,0 м., надбудови розм. 11,0 м х 11,0 м до буд. АДРЕСА_1 згідно з проектними пропозиціями та зобов'язано ОСОБА_3 зареєструвати проведене будівництво в міській інспекції Держархбудконтролю, оформити у встановленому порядку акт вводу в експлуатацію. За життя померлий виконати вказані обов'язки не встиг, а відтак не зміг ввести в експлуатацію збудовані ним прибудову та надбудову, здійснити державну реєстрацію права власності на проведене будівництво до житлового будинку АДРЕСА_1 і, відповідно,одержати правовстановлюючі документи на них. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , виданим 19.12.1987 року; Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №47098473, наданим 16.03.2017 року; Довідкою Сьомої Львівської державної нотаріальної контори №653/02-17 від 04.07.2017 року. У визначені законом строки позивач звернулась із заявою про прийняття спадщини до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори, та після подання позивачем заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, постановою №931/02-31 від 20.09.2018 року державний нотаріус Сьомої Львівської державної нотаріальної контори Гуділіна І.І. відмовила їй у видачі Свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. При цьому, у зв'язку із допущеною технічною опискою в постанові, 29.08.2019 року державний нотаріус Сьомої Львівської державної нотаріальної контори Гуділіна І.І. видала уточнену постанову №792/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Зважаючи на відсутність інших спадкоємців на спадкове майно, а також покликаючись на зазначені обставини позивач просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , частку в житловому будинку, а також право забудовника щодо здійснених ним за життя прибудови та надбудови до цього житлового будинку.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 05 березня 2020 року позов задоволено.
Вирішено визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на 11/18 житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з двох кімнат та кухні загальною площею 43,30 кв.м, житловою площею 33,60 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право забудовника щодо збудованих ОСОБА_3 прибудови та надбудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , у складі чотирьох житлових кімнат житловою площею 110,6 кв.м та кухні загальною площею 146,7 кв.м з правом їх здачі в експлуатацію та отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності.
Рішення суду оскаржила третя особа ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням , вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Звертає увагу, що вона є власником 7/18 частин спірного майна, а 11/18 частки майна належала ОСОБА_4 25 червня 2004 року ОСОБА_4 11/18 частин житлового будинку подарував своєму синові ОСОБА_3 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості , що загальна площа будинку становить 190,00 кв., а житлова 144,2, площа земельної ділянки 1231,4 кв.м. Також зазначено, що до прибудови та надбудови житловий будинок складався з двох житлових кімнат пл.33,6 кв.м. та кухні(43,3 кв.м.. Прибудова та надбудова здійснена ОСОБА_3 за кошти батьків. Зазначає, що ОСОБА_1 не може набути в порядку спадкування за законом право забудовника, оскільки добудова та надбудова здійснені самочинно, а відповідно права та обов'язки як забудовника не входять до складу спадщини. Окрім цього, ОСОБА_3 не був власником будинку при проведенні ним самовільного будівництва. Стверджує, що державний нотаріус правомірно відмовила у видачі свідоцтва ОСОБА_1 , оскільки здійснені добудови мають статус самовільно збудованих та відповідно по таких відсутні правовстановлюючі документи.
В той же час маючи законне право отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно на 11/18 житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з двох житлових кімнат та кухні , загальною площею 43,30 кв.м., житловою площею 33,60 кв.м. позивач звернулася із заявою про видачу свідоцтва на об'єкт, які включають самовільно здійснені добудови. Таким чином позивач передчасно звернулася до суду із позовною заявою про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 11/18 частини житлового будинку. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі за безпідставністю.
Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України позивачем ОСОБА_1 надано суду Відзив на апеляційну скаргу.
У Відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що не погоджується з доводами апелянта, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим. Вважає, що ОСОБА_2 безпідставно залучена судом першої інстанції в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Оскаржуване судове рішення жодним чином не впливає на права, свободи і обов'язки апелянта, оскільки предметом позовних вимог є визнання за ОСОБА_1 належного їй права на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апелянт не приймала спадщину після смерті останнього, будучи його рідною сестрою, не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_2 - адвоката Білика П.Б. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Анохіна Ю.І., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Матеріалами справи та судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 15.10.2016 року Шевченківським районним в місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Львівській області.
У визначений ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК) строк позивач ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 до Сьомої Львівської державної нотаріальної контори.
Постановою №931/02-31 від 20.09.2018 року (уточнена за № 792/02-31) державний нотаріус Сьомої Львівської ДНК Гуділіна І.І. відмовила ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.
На момент відкриття спадщини після смерті спадкодавця такому належало 11/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі Договору дарування частини житлового будинку, який був укладений 25 серпня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Суховою О.І. та зареєстрований за № 4014. Третій особі по справі ОСОБА_2 належить 7/18 частин цього житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 листопада 2002 року, виданого державним нотаріусом Другої Львівської ДНК, за реєстровим номером №3460.
Визнаючи за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на 11/18 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з двох кімнат та кухні загальною площею 43,30 кв.м, житловою площею 33,60 кв.м , суд першої інстанції виходив із вимог ст.1261 ЦК України відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Крім дружини ОСОБА_1 інших спадкоємців першої черги не встановлено.
Визнаючи за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право забудовника щодо збудованих спадкодавцем прибудови та надбудови до житлового будинку АДРЕСА_1 у складі чотирьох житлових кімнат житловою площею 110,6 кв.м та кухні загальною площею 146,7 кв.м з правом їх здачі в експлуатацію та отримання на своє ім'я правовстановлюючих документів, судом підставно взято до уваги пояснення третьої особи ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою померлого ОСОБА_3 та визнала в суді першої інстанції, що прибудову та надбудову до житлового будинку АДРЕСА_1 було здійснено її братом ОСОБА_3 одноосібно та за його власний рахунок в період 1990-1991 років із згоди колишнього власника, тобто батька ОСОБА_4 .
Апелянту відомо, що брат при житті звертався в органи місцевого самоврядування для узаконення проведеної добудови і Шевченківською районною адміністрацією ЛМР було прийнято Розпорядження №233 від 15 березня 2004 року «Про узаконення самовільного будівництва». (а.с. 13).
Зазначеним вище Розпорядженням №233 від 15 березня 2004 року затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол №5g 6 від 24.021.2004 року) та погоджено подальшу експлуатацію самовільно проведених прибудови розм. 5,5м х10,0м; надбудови розм..11,0м х 11,0 м до будинку АДРЕСА_1 згідно проектними пропозиціями та зобов'язано ОСОБА_3 зареєструвати проведене будівництво у міській інспекції Держархбудконтролю, оформити у встановленому порядку акт вводу в експлуатацію. (а.с.13).
За життя померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 не встиг з поважних причин, а саме по стану здоров'я, завершити оформлення документації та отримати право власності на проведену добудову, що йому належала по закону.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом ч.3 ст.1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину, не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується із її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадкової маси після смерті спадкодавця, який не одержав свідоцтва на право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року прописано, якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва, його права та обов'язки входять до складу спадщини.
Згідно статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи те, що спірне будівництво було легалізоване органом місцевого самоврядування , однак за життя спадкодавця не було введене в експлуатацію, єдиним ефективним способом захисту права ОСОБА_1 є визнання за нею права забудовника щодо збудованих її померлим чоловіком ОСОБА_3 прибудови та надбудови до житлового будинку АДРЕСА_1 у складі чотирьох кімнат житловою площею 110,6 кв.м та кухні- загальною площею 146,7 кв.м з правом їх здачі в експлуатацію та отримання правовстановлюючих документів на своє прізвище як законного спадкоємця.
Зазначене вище спростовує доводи апелянта, що померлий при житті здійснив самовільне будівництво.
Враховуючи те, що суд першої інстанції дав належну оцінку наявним матеріалам справи, із врахуванням рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 25.12.2013 року та рішення Апеляційного суду Львівської області від 02 липня 2014 року, прийшов до вірного висновку, що права апелянта не порушені.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст..374 ч.1 п. 1; 375, 383,384,389-391 ЦПК України суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 05 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 17 червня 2021 року.
Головуючий Ю.Р.Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк