Справа № 492/142/21
Провадження № 1-кп/492/65/21
30 червня 2021 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 ,
представника ювенальної поліції ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160220000277 від 16.11.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Саратського району Одеської області, громадянина України, учня Саратського ЗЗСО ІІ - ІІІ ступенів з інституційною формою навчання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-23.02.2021 року Саратським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, в силу ст. ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, громадянина України, учня 11 класу Новоселівського НВК «ЗОШ І - ІІІ ступенів-ліцей», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-23.02.2021 року Саратським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, в силу ст. ст. 104, 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 289 КК України,-
Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи групою осіб, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 13 листопада 2020 року, у нічний час доби, приблизно о 21:30 годин, більш точний час встановили не виявилось можливим, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, приїхали на мопеді марки «SUZUKI Lеts 2» до будинку АДРЕСА_4 біля якого стояв мопед марки «SUZUKI SЕРІА», який належить ОСОБА_11 , де продовжуючи злочинний умисел, направлений на протиправне вилучення транспортного засобу у власника чи користувача всупереч його волі, знаходячись біля зазначеного будинку та переконавшись, що поряд нікого немає ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу підійшов до мопеду марки «SUZUKI SЕРІА», рама № НОМЕР_1 , вартістю 3 223,00 гривень та застосовуючи фізичну силу і не запускаючи двигун мопеду, викотив вищевказаний мопед в бік, неподалік від вказаного будинку, де разом із ОСОБА_4 зачепили тросом вищевказаний мопед за мопед марки «SUZUKI Lеts 2» на якому вони приїхали. Після чого, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з викраденим мопедом покинули місце скоєння злочину, а мопедом в подальшому розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 3 223,00 гривень.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Далі, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діючи групою осіб, повторно, за попередньою змовою між собою, 15 листопада 2020 року, приблизно о 20:30 годин, більш точний час встановити не виявилось можливим, перебуваючи біля огородженого будинку АДРЕСА_5 побачили на подвір'ї зазначеного будинку мопед марки «YАМАНА GЕАR», який належить ОСОБА_12 та далі ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою, групою осіб, з корисливих мотивів, таємно, через незачинену на запірний пристрій хвіртку незаконно проник на територію подвір'я будинку АДРЕСА_5 , а ОСОБА_5 залишився чекати біля хвіртки. Після чого, ОСОБА_4 , знаходячись на подвір'ї вказаного будинку, продовжуючи злочинний умисел, направлений на протиправне вилучення транспортного засобу у власника чи користувача всупереч його волі, протиправно, підійшов до мопеду марки «YАМАНА GЕАR», рама № НОМЕР_2 білого кольору, ключ від якого знаходився у замку запалювання, де застосовуючи фізичну силу та не запускаючи двигун мопеду, викотив вищевказаний мопед з подвір'я будинку через хвіртку на вулицю, де передав його ОСОБА_5 , який за допомогою наявного у замку запалювання ключа, привів двигун в дію. Далі, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вказаним мопедом покинули місце скоєння злочину, а мопедом в подальшому розпорядилися на власний розсуд.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння. транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище.
Неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за попередньою змовою, з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи групою осіб 13 листопада 2020 року, у нічний час доби, приблизно о 21:30 годин, більш точний час встановити не виявилось можливим, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливих мотивів, приїхали на мопеді марки «SUZUKI Lеts 2» до будинку АДРЕСА_4 біля якого стояв мопед марки «SUZUKI SЕРІА», який належить ОСОБА_11 , де продовжуючи злочинний умисел, направлений на протиправне вилучення транспортного засобу у власника чи користувача всупереч його волі, знаходячись біля зазначеного будинку та переконавшись, що поряд нікого немає ОСОБА_5 , шляхом вільного доступу підійшов до мопеду марки «SUZUKI SЕРІА», рама № НОМЕР_1 , вартістю 3 223,00 гривень та застосовуючи фізичну силу і не запускаючи двигун мопеду, викотив вищевказаний мопед в бік, неподалік від зазначеного будинку, де разом із ОСОБА_4 зачепили тросом вищевказаний мопед за мопед марки «SUZUKI Lеts 2» на якому вони приїхали. Після чого, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з викраденим мопедом покинули місце скоєння злочину, а мопедом в подальшому розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_11 майнову шкоду в розмірі 3 223,00 гривень.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 діючи групою осіб, повторно, за попередньою змовою між собою, 15 листопада 2020 року, приблизно о 20:30 годин, більш точний час встановити не виявилось можливим, перебуваючи біля огородженого будинку АДРЕСА_5 побачили на подвір'ї зазначеного будинку мопед марки «YАМАНА GЕАR», який належить ОСОБА_12 та далі ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, таємно, через незачинену на запірний пристрій хвіртку, незаконно проник на територію подвір'я будинку АДРЕСА_5 , а ОСОБА_5 залишився чекати біля хвіртки. Після чого, ОСОБА_4 , знаходячись на подвір'ї вказаного будинку, продовжуючи злочинний умисел, направлений на протиправне вилучення транспортного засобу у власника чи користувача всупереч і його волі, протиправно, підійшов до мопеду марки «YАМАНА GЕАR», рама № НОМЕР_2 білого кольору, ключ від якого знаходився у замку запалювання, де застосовуючи фізичну силу та не запускаючи двигун мопеду, викотив вищевказаний мопед з подвір'я будинку через хвіртку на вулицю, де передав його ОСОБА_5 , який за допомогою наявного у замку запалювання ключа, привів двигун в дію. Далі, неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з вказаним мопедом покинули місце скоєння злочину, а мопедом в подальшому розпорядилися на власний розсуд.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше сховище.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , повністю визнав себе винними в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Також обвинувачений повідомив, що мопеди викрадав, оскільки хотів покататись, просив надати шанс виправитись,продовживши навчання та отримати шанс жити чесно, щоб його мати могла ним пишатись.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнав себе винними в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в їх вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Обвинувачений ОСОБА_5 також повідомив повідомив суду, що мопеди викрадав, оскільки хотів покататись. Також просив не призначати покарання повязане з позбавленням волі, вказав що усвідомлює, що він здійснив ганебний вчинок, бажає все виправити, склав випускний іспит в школі і мріє вступити в вищий навчальний заклад
Захисники обвинувачених просили суд, при призначенні покарання обвинуваченим врахувати, що кримінальні правопорушення по вказаній кримінальній справі вчинені обвинуваченими 13.11.2020 р., 15.11.2020 р., а інші кримінальні правопорушення, за які вони засуджені 23.02.2021 р. Саратським районним судом Одеської області, вчинені 22.11.2020 р. та 24.11.2020 р., тобто всі вказані кримінальні правопорушення були вчинені в один місяць, однак щодо обвинувачених буде два вироки. У свою чергу, такий штучний розрив кримінальних правопорушень органом досудового розслідування, наслідком якого є ізольована їх оцінка за різними вироками, погіршує становище обвинувачених.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , просила суд не позбавляти волі сина, повідомила, що син росте без батька, раніше ніколи подібних вчинків не здійснював, завжди допомагає дома по господарству, гарно навчається, мріє вступити до вищого учбового закладу. Також законний представник обвинуваченого вважає, що кримінальні правопорушення син вчинив через брак життєвого досвіду, до кінця не розуміючи негативні наслідки, які можуть настати.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 , розповіла, що її син виховується в багатодітній родині, його батько позбавлений батьківських прав, останні два роки син проживає з бабусею та дідусем, оскільки закінчував школу в Новоселівкі Саратського району, успішно здав випускні екзамени ЗНО та буде вступати до вищого учбового закладу за спеціальністю механіка. Просила не позбавляти волі сина, оскільки він втратить шанс на здобуття освіти, що в майбутньому може негативно вплинути на його подальшу долю.
Представника ювенальної поліції ОСОБА_10 просила суд суворо обвинувачених не карати, оскільки з ними проведена профілактична бесіда, зараз вони перебувають на обліку у служби у справах дітей, наразі мають бездоганну поведінку, виявляють бажання виправити свій вчинок.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялися належним чином, але у судове засідання не з'явилися. Разом з тим потерпілі звернулися до суду з письмовими заявами, в яких просили здійснити судовий розгляд за їх відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не заявляли, оскільки останні повністю відшкодували шкоду та просили призначити обвинуваченим покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Служба у справах дітей Саратської селищної ради надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
З урахуванням думки учасників судового розгляду, які вважали за можливе розглядати справу за відсутності потерпілих та Служби у справах дітей Саратської селищної ради, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду без їх участі.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченими своєї вини в обсязі пред'явленого їм обвинувачення, а також те, що вони не піддавали сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинувачених, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинувачених, а також дослідженням доказів, що стосуються осіб обвинувачуваних. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши обвинувачених, заслухавши законних представників обвинувачених. дослідивши письмові докази, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Стороною обвинувачення, на підтвердження вини обвинувачених, також надано суду наступні докази:
-витяг з ЄРДР № 12020160220000277;
-постанова про об'єднання матеріалів досудового розслідування від 18.12.2020 р.;
- висновок експерта № 21-50 від 22.01.2021 р. автотоварознавчої експертизи з визначення середньоринкової вартості КТЗ.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За положеннями ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 289 КК України є тяжкими злочинами.
Крім обставин, передбачених у статтях 65 - 67 цього Кодексу, суд відповідно до ст. 103 КК України враховує умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості осіб неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожен з яких який вчинив кримінальні правопорушення у неповнолітньому віці.
Обвинувачений ОСОБА_4 є неповнолітнім, раніше притягувався до кримінальної відповідальності вироком Саратського районного суду Одеської області від 23.02.2021 р., повністю визнав вину та щиро розкаявся, за місцем проживання та за місцем навчання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, виховується у неповній сім'ї, де створені належні умови для його виховання та проживання; мати приділяє належну увагу його вихованню; на даний час перебуває на обліку служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації та сектора ювенальної превенції Саратського відділення поліції, завдана потерпілим шкода відшкодована.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Відповідно досудової доповіді Саратського районного сектору філії державної установи "Центр пробації в Одеській області виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_5 є неповнолітнім з багатодітної сім'ї, батьки розлучені, батько позбавлений батьківських прав, раніше притягувався до кримінальної відповідальності вироком Саратського районного суду Одеської області від 23.02.2021 р., повністю визнав вину та щиро розкаявся, за місцем навчання та за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у нарколога; не перебуває на обліку у психіатра, проживає з дідусем та бабусею, мати приділяє належну увагу його вихованню, створила належні умови для його виховання та розвитку, на даний час перебуває на обліку служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації та сектора ювенальної превенції Саратського відділення поліції; завдана потерпілим шкода повністю відшкодована.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відсутні.
Згідно досудової доповіді Відповідно досудової доповіді Саратського районного сектору філії державної установи "Центр пробації в Одеській області виправлення ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних злочинів.
У відповідності до ч. 3 ст. 65 КК України підстави призначення більш м'якого покарання визначено ст. 69 КК України.
Відповідно до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Таким чином, законодавець дав право у виняткових випадках, з огляду на індивідуальні особливості вчиненого правопорушення та особу винного, призначити більш м'яке покарання.
З огляду на те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачені не уникали, ураховуючи другорядну роль кари як мети покарання, а також фактичне визнання обвинуваченими вини і наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, що характеризує суб'єктивне ставлення обвинувачених до вчинених злочинів, яке виявляється в тому, що вони визнали свою провину, висловили жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, бажають продовжувати навчання у вищих учбових закладах), з урахуванням особи винних, які вчинили кримінальні правопорушення будучи неповнолітніми, виховувались не в повних родинах, суд приходить до висновку про можливість застосування ст. 69 КК України та призначення покарання обвинуваченим нижче від найнижчої межі, передбаченою санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у вигляді чотирьох років і десяти місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання покарань. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК.
Також, суд враховує, що обвинувачені скоїли кримінальні правопорушення (злочини) до постановлення вироку від 23.02.2021 року Саратського районного суду Одеської області за ч. 2 ст. 289 КК України, яким ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було засуджено до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 104,75 КК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік і шість місяців, і тому покарання за ці злочини, їм слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вирком, більш суворим, призначеного за вироком Саратського районного суду Одеської області.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», суди при призначенні покарання неповнолітнім повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація.
Умови, підстави та порядок звільнення особи від покарання та його відбування визначені розділом ХІІ Загальної частини КК України. Одним із таких випадків є звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачене ст. 75 КК України.
Відповідно до частини 1 цієї статті якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17 кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК України, не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України.
Перебіг іспитового строку починається з моменту проголошення вироку
(ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України). На протязі іспитового строку засуджена особа є судимою (ст.88 КК) й у разі вчинення протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК.
Водночас судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»».
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та те, що кримінальні правопорушення обвинувачений вчинив в неповнолітньому віці, його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, виховувався без батька, його бажання все виправити та вступити до вищого навчального закладу, з урахуванням позитивної характеристики та висновку Саратського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання і вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 104, 75 КК України та покласти на нього в період іспитового строку обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 є неповнолітніми, то відповідно до ч. 2 ст. 98 КК України до нього не може застосовуватися додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та те, що кримінальні правопорушення обвинувачений вчинив в неповнолітньому віці, його ставлення до вчинених кримінальних правопорушень, виховувався в багатодітній родині без батька, його бажання стати на шлях виправлення та вступити до вищого навчального закладу, з урахуванням позитивної характеристики та висновку Саратського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , без відбування покарання та вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. ст. 104, 75 КК України та покласти на нього в період іспитового строку обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 є неповнолітніми, тому згідно до ч. 2 ст. 98 КК України до нього не може застосовуватися додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України.
Неповнолітні складають особливу категорію засуджених. Обумовлено це тим, що молодь є майбутнім держави, і від того, як держава ставиться до молоді, залежить її майбутнє.
Неповнолітні особи, які відбули покарання і повернулися з місць позбавлення волі, потрапляють у складну життєву ситуацію, оскільки після тривалої ізоляції від суспільства їм складно адаптуватися до соціального середовища, інтегруватися в соціальні групи. З огляду на всі обставини, встановлені судом, звільнння обвинувачених від відбування покарання з випробуванням, надасть можливість обвинуваченим виправитись та запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Крім того судом враховується, що потерпілі в рамках наявного кримінального провадження до обвинувачених претензії матеріального та морального характеру не заявляли та просили суд призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи відсутність ризиків, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Разом з тим, враховуючи вік обвинувачених та те, що у них немає самостійного заробітку, суд вважає, що процесуальні витрати, пов'язані з проведенням експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 980,64 гривень підлягають стягненню з законних представників неповнолітніх обвинувачених в рівних частинах.
Питання про речові докази у даному кримінальному провадженні підлягає вирішенню у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 10 (десять) місяців без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вирком, більш суворим, призначеного за вироком Саратського районного суду Одеської області від 23.02.2021 р., остаточно визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік і 6 (шість) місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку - з 30 червня2021 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 10 (десять) місяців без конфіскації майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вирком, більш суворим, призначеного за вироком Саратського районного суду Одеської області від 23.02.2021 р., остаточно визначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік і 6 (шість) місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку - з 30 червня 2021 року.
Стягнути в рівних частинах з законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 , на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів по кримінальному провадженню у розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) гривень 64 копійки.
З набранням вироком законної сили арешти, накладені відповідно до ухвал слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 27 листопада 2020 року на майно: мопед моделі «Yamaha Gear», рама № НОМЕР_3 , білого кольору, мопед моделі «Suzuki sepia» рама «A CA1EA-263430» - скасувати.
Після набрання вироком законної сили, речові докази: мопед моделі «Yamaha Gear», рама № НОМЕР_3 , білого кольору - вважати повернутим потеаілому ОСОБА_12 ; мопед моделі «Suzuki sepia» рама «A CA1EA-263430» - вважати повернутим потерпілій ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1
Одеської області