ЄУН № 336/591/19
пр. № 1-кп/336/107/2021
Іменем України
29 червня 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, мешкає за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2019 року за ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до 3років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75, 76 КК України строком на 2 роки);
вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2019 року за ст. 263 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням в порядку ст. 75, 76 КК України строком на 2 роки (ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.04.2020 року звільнення від відбування покарання скасовано, направлений для відбування покарання);
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,-
12 січня 2019 року о 14.20 годині, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, повторно, знаходячись в приміщенні торгівельного залу магазину ТОВ «ТК «Економ плюс» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 3, таємно викрав належну ТОВ «ТК «Економ плюс» пляшку текіли Josee Cuervo Espesіal Reposado обємом 0,7 л вартістю 293,60 гривень, яку сховав під куртку та вийшов з магазину, не сплативши за товар.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні злочину визнав повністю, пояснивши, що взимку 2019 року, точно дати він не пригадує, він зайшов до магазина, взяв з полиці пляшку з алкогольним напоєм, яку сховав під куртку та вийшов з магазину, але на виході до нього звернувся охоронець, який запропонував показати, що у ОСОБА_4 під курткою, на що обвинувачений витяг пляшку, після чого було викликано працівників поліції.
Потерпілий представника в судове засідання не направив, про місце та час розгляду справи сповіщений.
Обвинувачений зазначив, що повністю визнає себе винним у скоєнні злочину, обставини, які зазначені в обвинувальному акті, в повній мірі відповідають дійсності, вартість майна не оспорює, кваліфікація дій є вірною.
Судом було роз'яснено учасникам справи наслідки обмеження дослідження доказів, передбачені ст. 349 ч. 3 КПК України. Враховуючи відповідні клопотання прокурора, обвинуваченого та захисника, суд, впевнившись у тому, що усі учасники правильно розуміють зміст цих обставин, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Інших доказів учасниками провадження не надавалось, прокурор вважав, що досліджених судом доказів достатньо для встановлення обставин скоєння злочину та доведеності вини обвинуваченого, з чим погодились захисник та обвинувачений.
Оцінюючи у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд, враховуючи позицію обвинуваченого щодо повного визнання вини у скоєнні злочину, його пояснення про обставини скоєння злочину, дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у скоєнні злочину знайшла своє підтвердження та доведена належними та допустимими доказами.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При дослідженні документів, які характеризують особистість ОСОБА_4 судом встановлено, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв?язків, перебував на обліку в КУ «ОКНД», двічі засуджувався за скоєння різних злочинів, в тому числі злочинів проти власності, не працює.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд вважає визнання обвинуваченим вини у скоєнні злочину.
При призначенні покарання суд враховує положення ст. 50 КК України, яка вказує, що метою покарання є кара, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, тож вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі.
При призначені покарання застосуванню також підлягають положення ст. 70 ч. 4 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, ст. 70, ст. 185 ч. 2 КК України,-
Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
З застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів з урахуванням вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2019 року за ст. 263 ч. 1 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дня фактичного приведення вироку до виконання.
Речові докази: пляшку текіли Josee Cuervo Espesіal Reposado обємом 0,7 л, які передані на зберігання ОСОБА_6 , повернути ТОВ «ТК «Економ плюс».
Копію вироку учасники провадження мають право отримати в суді негайно після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Суддя ОСОБА_1