Дата документу 14.06.2021
Справа № 334/3630/21
Провадження № 3/334/1525/21
14 червня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
13.05.2021 року у відношенні ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ№592911 за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КупАП), згідно якого 13.05.2021р. о 12-28 год. ФОП ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні магазину автозапчастин за адресою АДРЕСА_2 , здійснював господарську діяльність у вказаному магазині, де на підлозі не нанесено маркування для перебування в черзі відвідувачів з дотриманням дистанції не менше як 1,5м, чим порушив п.п. 3, п.п. 12 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ним дотримані всі вимоги карантинних обмежень у приміщенні магазину, зокрема приміщення магазину закрите, що підтверджується табличкою на вхідних дверях, а сам магазин працює в режимі видачі інтернет-замовлення, яке передбачає відсутність відвідувачів в приміщенні магазину, про що надав суду фотографії на підтвердження своїх пояснень.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 3 підпунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року встановлено, що на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра; не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 та наданих ним фото доказів приміщення магазину, всі вказані вимоги щодо роботи з обслуговування відвідувачів в умовах карантинних обмежень, ним виконані у повному обсязі, магазин зачинений та працює в режимі інтернет-замовлень.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) Європейського суду з прав людини розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки, вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Враховуючи викладене, суд не може самостійно збирати докази для розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому ті порушення, які закидаються ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, повністю спростовуються наданими нею в суді доказами.
Відповідно до норм КУпАП адміністративна відповідальність настає за умов: 1) наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність; 2) наявність складу правопорушення, а саме: - суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення; - об'єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб'єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства; - причинно-наслідкового зв'язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.
Перелічені ознаки є визначальними фактором, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Тому, суддя приходить до висновку про те, що провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Бредіхін Ю. Ю.