Справа № 316/374/21
Провадження № 2-а/316/12/21
29 червня 2021 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді Куценка М.О.
за участі секретаря судового засідання Нестерової Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Енергодарі, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, справу №316/374/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області Алексєєва Артема Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області 22.02.2021 р. з адміністративним позовом до лейтенанта поліції Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області Алексєєва А.О. (далі - відповідач), в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3772443 від 10.02.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
В обґрунтування вимоги позову зазначає, що 10.02.2021 р. відносно позивача була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3772443 якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. в якій зазначено, що нібито позивач 10.02.2021 р. о 10 год. 37 хв. в м.Енергодарі проїхав перехрестя вул. Українська-Молодіжна на жовтий сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3.ґ. ПДР. Позивач зазначає, що вказаного у постанові порушення правил ПДР не вчиняв, його заперечення щодо відсутності порушення правил дорожнього руху, працівником поліції не було взято до уваги. Доказів вчинення ним порушення ПДР за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності і сама оскаржувана постанова не містить. Позивач вважає незаконним притягнення його до адміністративної відповідальності на накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 23.02.2021 р. по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.6).
Позивач у судове засідання не з'явився надавши письмову заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.11).
Відповідачем, який відповідно даних реєстру вихідної кореспонденції, було отримано ухвалу суду, повістку та адміністративний позов 01.03.2021 р. (а.с.10), відозву чи заперечень проти позову до суду не надав.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Встановлено, що 10.02.2021 р. відносно позивача, відповідачем винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3772443 (далі - оскаржувана Постанова), в якій зазначено, що 10.02.2021 р. о 10:11:37 водій ОСОБА_1 проїхав перехрестя вилиць Українська-Молодіжна в м.Енергодарі на жовтий сигнал світлофора чим порушив п.8.7.3.ґ. ПДР - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналу. Дії кваліфіковано за ч.2 ст.122 КУпАП. Накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. (а.с.4).
Вирішуючи питання, суд вважає необхідним зазначити на безпідставність посилань позивача на не складання протоколу про адміністративне правопорушення за наявності у нього заперечень, а складання лише оскаржуваної Постанови, враховуючи наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 5 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності, у тому числі, за вчинення адміністративного правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, в даному випадку, наявність незгоди позивача із правопорушенням не є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, слід зазначити наступне.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.1.3 розділу 1 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (із змінами та доповненнями) (далі - Правил дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 розділ 1).
Позивачу оскаржуваною Постановою ставиться у вину порушення п.8.7.3.ґ. Правил дорожнього руху, яким визначено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Адміністративна відповідальність, у тому числі, за проїзд на заборонний сигнал світлофора передбачена частиною 2 статті 122 КУпАП.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, зазначення доказів які б доводили порушення позивачем п.8.7.3.ґ. Правил дорожнього руху, за яке адміністративна відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, ні вказана Постанова, ні матеріали справи не містять, а позивачем така обставина заперечується.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 р.).
В рекомендації №R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991 р. (принцип 7) рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади.
Відповідно до правових позицій викладених Верховним Судом в постановах від 15.11.2018 р. у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 р. у справі №295/3099/17, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана Постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача - підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 9, 72, 73, 77, 90, 241-246, 250, 251, 262, 263, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області Алексєєва Артема Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3772443 від 10.02.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. О. Куценко