Справа № 309/2852/16
Провадження № 8/309/6/20
30 червня 2021 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
секретаря судового засідання: Дюрдь А.І.
представника заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст матеріали справи за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 27.02.2018 року за нововиявленими обставинами,
Заочним рішенням Хустського районного суду від 27.02.2018 року позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 131586, 96 доларів США задоволено.
28.12.2020 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Габор Я.І. подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами представник ОСОБА_1 зазначає те, що при розгляді справи судом не досліджено та не враховано, що заборгованість по кредитним договорам, які були предметом розгляду відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погашались і на момент розгляду була значно меншою. Підтвердженням даної обставини є те, що АТ «ОТП Банк» уклав договір про відступлення права вимоги від 26.03.2020 року, згідно якого вимогу по кредитним договорам, що є предметом даного позову відступили ОСОБА_4 і розмір боргу визначено 23 442, 55 доларів США. Враховуючи наведене, представник позивача вважає, що це є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Просить заочне рішення Хустського районного суду від 27.02.2018 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ПАТ «ОТП Банк» задовольнити частково.
Ухвалою від 22.01.2021 року відкрито провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Габор Я.І., яка діє згідно довіреності, вимоги заяви підтримала повністю, посилаючись на наведені в ній обставини.
Адвокат Коссей О.М. 02.03.2021 р. подав відзив на заяву, згідно якого просив у задоволенні заяви відмовити з підстав наведених у відзиві, та заяву про залучення ОСОБА_4 до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Справа призначалася до судового розгляду 07.06.2021 р. та 30.06.2021 р.. Представник позивача ОСОБА_5 , діючий на підставі довіреності, в судове засідання не з'явився повторно. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи без його участі не подавав.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд вважає, що заява представника ОСОБА_2 - адвоката Габор Я.І. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 27.02.2018 року позов ПАТ «ОТП Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитними договорами № ML-802/032/2007 від 20.12.2007 р. та № ML-802/041/2008 від 22.08.2008 р. у розмірі 131 586, 96 доларів США та судові витрати в сумі 49462, 02 гривень.
У своїй заяві адвокат Габор Я.І. просить суд переглянути вказане судове рішення за нововиявленими обставини, посилаючись на те, що при розгляді справи судом не досліджено та не враховано, що заборгованість по кредитним договорам, які були предметом розгляду відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погашались і на момент розгляду була значно меншою. Підтвердженням даної обставини є те, що АТ «ОТП Банк» уклав договір про відступлення права вимоги від 26.03.2020 року, згідно якого вимогу по кредитним договорам, що є предметом даного позову відступили ОСОБА_4 і розмір боргу визначено 23 442, 55 доларів США.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляду справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, у тому числі, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" від 30.03.2012 року № 4 передбачено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Згідно із п.4 вказаної Постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Враховуючи викладене вище, докази, надані представником заявника ОСОБА_1 , викладене в її заяві, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами є підставною та обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, системний аналіз норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Оскільки в судове засідання представник позивача ОСОБА_5 , діючий на підставі довіреності, не з'явився 07.06.2021 р. та 30.06.2021 р., про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд справи без його участі не подавав, суд приходить до висновку, що є підстави для залишення позовної заяви - без розгляду.
Керуючись ст.ст. 257, 263-265, 423, 429 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Габор Ярослави Іванівни про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2018 року по справі за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Скасувати заочне рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2018 року у справі № 309/2852/16-ц за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду з позовом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.