308/5271/20
03.06.2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Бедьо В.І.
за участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому просить стягнути з відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» на свою користь суму матеріальної шкоди в розмірі 7 402,17 грн., а з відповідача ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди в розмірі 30 470,94 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 13.02.2020 близько 15 год. 40 хв. в м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 5а водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Ford Mondeo днз. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, щоб вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Аudi Q3 днз. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , останній від удару відкинуло на автомобіль Jeep Grand Cherokee р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався попереду та зупинився для надання переваг в русі іншому транспортному засобу. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП за порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2020 року у справі № 308/1804/20/19 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5475904 від 19.04.2019 року з визначеною франшизою у розмірі 950 грн.
18.05.2020 року сума страхового відшкодування у розмірі 91647,83 грн.(за вирахуванням франшизи) була перерахована на банківський рахунок позивача.
Позивач зазначає у позові, що внаслідок ДТП йому були завдані матеріальні збитки в розмірі 129 520, 94 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 0000000430, квитанцією № 48633629 від 30.03.2020 року та квитанцією № 48633630 від 30.03.2020 року.
ОСОБА_1 вказує, що позивач неодноразово звертався до ОСОБА_2 з вимогами відшкодувати шкоду ( з урахуванням виплати страхової компанії) та виплату франшизи у розмірі 950, 00 грн., однак такі залишені відповідачем без уваги, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
07.07.2020 року представником відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» подано відзив на позов, в якому просять відмовити в задоволенні позову у зв'язку з тим, що відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в повному обсязі у розмірі 91 647,83 грн.
26.01.2021 року представником позивача адвокатом Олійник Р.Б. до суду подано заяву про зміну предмету позову, в якій викладає позовні вимоги в наступній редакції: просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 37 873, 11 грн. Також у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України просять залишити без розгляду позов в частині вимог до ПрАТ «Страхова група «ТАС».
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.06.2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в частині вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Позивач та його представник в судове засідання, призначене на 03.06.2021 року не з'явилися, повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, однак подали через канцелярію суду заяву, у якій уточнені позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримали в повному обсязі, просили розглянути справу за їх відсутності, зазначили, що проти ухвалення судом заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подав, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду від останнього не надходило.
Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. ч. 1, 2, 8ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином суд розглядає справу на підставі наявних у справі письмових доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні дані та відповідні ним правовідносини.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2020 року у справі № 308/1804/20/19 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, 13.02.2020 близько 15 год. 40 хв. в м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 5а водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Ford Mondeo днз. НОМЕР_1 , не обрав безпечної швидкості руху, щоб вчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Аudi Q3 днз. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , останній від удару відкинуло на автомобіль Jeep Grand Cherokee р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , який рухався попереду та зупинився для надання переваг в русі іншому транспортному засобу. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП за порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР.
Вказана постанова суду набрала законної сили 24.03.2020.
Відповідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За таких обставин, суд вважає доведеним наявність вини відповідача у виникненні вказаної вище ДТП.
Згідно копії доданого до справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_4 власником автомобіля Аudi Q3 днз. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 ) ( а. с. 8)
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Страхова група «ТАС» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5475904 від 19.04.2019 року з визначеною франшизою у розмірі 950 грн. ( а.с. 12)
18.05.2020 року сума страхового відшкодування у розмірі 91647,83 грн.(за вирахуванням франшизи) була перерахована на банківський рахунок позивача ( а.с. 13).
Як вбачається зі змісту позову внаслідок ДТП ОСОБА_1 були завдані матеріальні збитки в розмірі 129 520, 94 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 0000000430 ( а.с. 15), квитанцією № 48633629 від 30.03.2020 року та квитанцією № 48633630 від 30.03.2020 року ( а.с. 16).
Відтак сторона позивача матеріалами справи доводить, що розмір завданої позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди, зокрема 129 520, 94 грн. перевищує розмір отриманого від ПАТ «Страхова група «ТАС» страхового відшкодування в розмірі 91 647,83 грн., тому різниця в розмірі 37 873, 11 на думку позивача підлягає стягненню із ОСОБА_2 , як винуватця ДТП.
Вказані позивачем фактичні дані та надані письмові докази не були спростовані стороною відповідача, такий не з'явився в судове засідання та не подав відзиву на позов.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові ККС ВС від 11 лютого 2020 року у справі № 489/2170/17 зазначено, якщо сума відшкодування шкоди більша, ніж зазначена у страховому полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за заподіяну життю і здоров'ю шкоду, страховик сплачує суму, зазначену в договорі, а винна у ДТП особа (володілець авто) сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Вказану правову позицію суд вважає за необхідне застосувати в даній цивільній справі.
За таких обставин, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог стосовно стягнення з відповідача на користь позивача в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, грошових коштів в розмірі 37 873, 11 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір при зверненні з даним позовом до суду в розмірі 840, 80 грн., такий слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд
Уточнений позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 37 873, 11 грн. (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят три гривні 11 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840, 80 грн.
Відомості про учасників судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Представник позивача: адвокат Олійник Роман Богданович, посвідчення адвоката № 21/753 від 26.06.2012 року, адреса: м. Ужгород, вул. Л. Толстого, 33 А, оф. 5
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: суду невідомий.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не буде вручене в день його складення, має право на поновлення строку оскарження, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом тридцяти днів з дня вручення копії рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Повний текст рішення складено 14.06.2021 р.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо