Справа № 308/6160/21
09 червня 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого - судді Придачук О.А.
за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ужгородський районний відділ ДРАЦС Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території
Заявник звернулася до суду з даною заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Маючи в наявності свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 25.02.2021 року заявник звернулася до Ужгородського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області щодо реєстрації смерті ОСОБА_2 . Однак, Ужгородський РВ ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області відмовив у реєстрації смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області з посиланням на те, що відсутні підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть українського зразка відповідно до законодавства України на підставі поданих заявницею документів. Додатково їй було роз'яснено, що рішення суду про встановлення факту смерті особи є єдиною підставою для державної реєстрації смерті особи на підставі медичних документів, оформлених медичними закладами на території непідконтрольній українській владі. А тому просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Львівська область Старосамбірський район м. Хирів, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області, у віці 72 роки, який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. У заяві міститься клопотання заявника про розгляд справи без її участі.
Представник заінтересованої особи - Ужгородського районного відділу ДРАЦС Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст.315, 317 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхнім представником до суду за межами такої території.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 12.02.1972 року та відміткою у паспорті ОСОБА_1 .
Згідно довідки №2116-5000357785 від 11.05.2021 року Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно лікарської довідки про причину смерті (до форми № 106/у № 33, яка видається для поховання) від 25.02.2021 року, причиною смерті ОСОБА_2 стали постінфарктний кардіосклероз, стенозуючий коронаросклероз, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований відділом ЗАГС Амвросіївського районного управління юстиції, про, що 25.02.2021 року зроблена актова запис про смерть №73 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 25.02.2021 року.
Наведені документи відповідно до інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування ЗУ від 04.02.2016 року «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території» беруться до уваги під час розгляду даної справи, проте відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
За п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За ч.2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, медичні документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території - м. Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області, видані діючими сьогодні медичними закладами, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до частини 3 статті 9 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.
Проте, виходячи з практики ЄСПЛ, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами як джерело права, необхідно враховувати висновки суду у справах проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст.4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Відповідно до «Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», затверджених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р, тимчасово окупованою територією визначається зокрема м. Донецьк.
Суд приходить до висновку, що заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області, оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України як заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.
Статтею 17 ч.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови ПВСУ від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Оскільки ОСОБА_2 помер на території тимчасово непідконтрольній Україні, його смерть не може бути зареєстрована в органах ДРАЦСУ на підставі довідки, виданої лікувальним закладом, який знаходиться на тимчасово не підконтрольній території Україні. Тому вимоги заявника про встановлення факту смерті ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Оскільки заявниця позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті свого чоловіка на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 у м. Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.
Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України та оформлення спадкових прав після смерті матері.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до правил ст.317, п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту смерті допустити до негайного виконання.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», ст.ст.12, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ужгородський районний відділ ДРАЦС Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території України у м. Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області.
Рішення підлягає до негайного виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу Державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.
Відповідно до ч.4 ст. 317 ЦПК України оскарження рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, не зупиняє його виконання.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук