Справа № 159/1150/21
Провадження № 1-кп/159/273/21
30 червня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030550000081 від 10.02.2021 року, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сільце Ковельського району Волинської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимої, останній раз 05.08.2020 року вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком терміном на 1 рік, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку,
у вчиненні нею кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 07 лютого 2021 року, близько 06 год. 00 хв., перебуваючи у номері 503 готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що в м. Ковелі по бульвару імені Лесі Українки, 12, діючи умисно, керуючись умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу таємно викрала чоловічу куртку темно-синього кольору фірми "МАLIDINU", 54 розміру, вартістю 716,67 грн., в кишені якої знаходився гаманець чорного кольору, який не становить матеріальної цінності для потерпілого, в якому знаходились кошти в сумі 1500 грн., паспорт громадянина України та банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_1 , що не становлять матеріальної цінності для потерпілого, та мобільний телефон марки "Хіаоmі Redmi 9А" (ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), вартістю 2999 грн., який був у силіконовому чохлі чорного кольору із захисним склом та з сім-картою мобільного оператора, що не становлять для потерпілого матеріальної цінності, чим ОСОБА_6 , заподіяла майнової шкоди на загальну суму 5215,17 грн.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй діянь визнала повністю. Суду показала, що в той день, точної дати не пам'ятає, вона з потерпілим купила спиртне та перебувала в готельному номері в готелі "Лісова пісня". На наступний день вранці вона взяла куртку потерпілого, в кишені якої лежав гаманець, його телефон та пішла з готелю. В гаманці було близько 1500 грн. Телефон здала в ломбард, а гроші використала на власні потреби. В подальшому телефонувала до потерпілого, який будь-яких претензій до неї не мав. У вчиненому розкаювалась, просила суворо не карати.
Крім повного визнання своєї винуватості у вчиненому самою обвинуваченою ОСОБА_4 , вина останньої у скоєнні інкримінованих їй діянь повністю доведена і іншими зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, фактичні обставини щодо яких не оспорюються учасниками судового провадження.
З'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, вчинила крадіжку, вчинивши тим самим кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винної у їх сукупності, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.
Так, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинено кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких (ст. 12 КК України).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд відносить щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Суд враховує також те, що обвинувачена не вперше притягується до кримінальної відповідальності, в тому числі за корисливі злочини; вчинила нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, що свідчить про її стійку схильність до вчинення злочинів даної категорії та явне небажання ставати на шлях виправлення; на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває; має на утриманні п'ятеро неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.
Враховуючи наведене вище та небезпеку ОСОБА_4 , як особи, для суспільства, суд прийшов до висновку, що її виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі і про відсутність підстав для застосування щодо неї положень ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, чи положень ст. 69 КК України, яка передбачає призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченій, суд прийшов до висновку, що для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням є покарання, запропоноване прокурором, у виді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину).
Вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю вироків, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченої, при визначенні остаточного покарання обирає принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_4 слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення її з-під варти до набрання вироком законної сили судом не вбачається.
Цивільного позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи, в сумі 653,80 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10.02.2021 року на майно (речові докази), підлягає скасуванню з подальшим вирішенням питання речових доказів в порядку ст. 100 КПК України.
Долю решти речових доказів слід вирішити в тому ж порядку.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 серпня 2020 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 рахувати з 16 лютого 2021 року.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати по справі в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) гривні 80 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи.
Арешт, накладений на майно (речові докази) відповідно до ухвали слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.02.2021 року, - скасувати.
Речові докази:
-куртку темно-синього кольору фірми "МАLIDINU", 54 розміру, яка передана на зберігання до камери збереження речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
-паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , банківську картку "ПриватБанк" та ключі, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити у володінні останнього.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Головуючий ОСОБА_1