Єдиний унікальний номер справи: 653/1773/20 Головуючий в суді І інстанції - Берлімова Ю.Г.
Провадження №33/819/9/21 Доповідач - Литвиненко І.І.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
30 червня 2021 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі судді Литвиненко І.І., при секретарі Джига С.Е., за участю, представника правопорушника - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 09 вересня 2020 року, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 09 вересня 2020 року, ОСОБА_2 15 червня 2020 року о 20.45 год. в м. Генічеськ по
вул. Володарського, 7, керував автомобілем «Nissan Almera» (номерний знак НОМЕР_1 ) в стані алкогольного сп'яніння. Згідно результатів технічного засобу Алкотест Драгер - 6810, проба позитивна, результат - 2.27 ‰, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, так як ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а тому просив її скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що розглядаючи справу за його відсутності, суд порушив його право на захист, оскільки він просив розгляд справи відкласти, так як ним було заявлено позов про оскарження дій суб'єктів владних повноважень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, а судове рішення у вказаній справі має суттєве значення для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того посилається на те, що при розгляді справи, суд не з'ясував всі фактичні обставини, що мають значення для правильного її вирішення. Зазначає, що суд неправильно оцінив зібрані у справі докази, чим порушив принцип презумпції невинуватості, безпідставно послався на письмові пояснення свідків, зазначених у протоколі, які були відсутні на місці події, а тому не можуть бути допустимими доказами на підтвердження його винуватості.
Також зазначає, що на відеозаписі, доданому до матеріалів справи інша особа, а не він, протокол не підписував, про що заявляв у суді.
Разом з цим вказує, що на момент складання протоколу він був тверезий, алкоголь не вживав.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 посилається на те, що справу розглянуто без його участі, а копію постанови отримав по пошті лише 24 вересня 2020 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, будь-яких клопотань на адресу Херсонського апеляційного суду від нього не надходило.
Заслухавши доповідь судді, представника правопорушника ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Оцінюючи доводи апелянта про порушення його права на захист, оскільки він просив розгляд справи відкласти, так як ним було заявлено позов про оскарження дій суб'єктів владних повноважень щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а судове рішення у вказаній справі має суттєве значення для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово призначав розгляд справи.
ОСОБА_2 кожного разу належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, однак жодного разу не з'явився, направляючи на адресу суду заяву про відкладення розгляду справи, до вирішення питання у іншій справі, результат якої матиме суттєве значення під час притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, ОСОБА_2 був достовірно обізнаний про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП Генічеським районним судом, однак не з'явився, що дало суду підстави провести судовий розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зважаючи на розумність строку розгляду справи та враховуючи встановлений ст. 38 КУпАП 3-місячний строк накладення адміністративного стягнення.
Оцінюючи решту доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із наступного.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2. 9. а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовими положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 свою вину не визнав та на обґрунтування своєї позиції послався на недопустимість зібраних у справі доказів.
Однак вказані доводи апеляційної скарги оцінюються апеляційним судом критично, адже вони повністю спростовуються матеріалами провадження.
З матеріалів справи (протоколу про адміністративне правопорушення, показників алкотесту "Drager Alcotest 6810 від 15.06.2020 року, письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), вбачається, що 15.06.2020 року приблизно о 20:45 год. по вул. Володарського, 7, ОСОБА_2 , керував транспортним засобом «Nissan Almera» (номерний знак НОМЕР_1 ), на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та водію запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу - алкотесту «Drager».
Після чого, у присутності двох свідків, працівниками поліції було проведено перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою алкотесту «Drager». Водій ОСОБА_2 погодився. Алкотест «Drager» показав результат 2,27% проміле (а.с. 1).
Зміст протоколу відповідає вимогам статті 256 КУпАП, у якому зазначено суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 цього ж Кодексу, об'єктивною стороною якого є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, у змісті протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано, що ОСОБА_2 були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції Українита ст.268 КУпАП, що підтверджено його особистим підписом у протоколі.
Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, а на відеозаписі, який доданий до матеріалів справи знаходилася інша особа, апеляційний суд вважає таким, що наведені з метою уникнення відповідальності.
Як вбачається з матеріалів провадження, особу водія встановлено за водійським посвідченням №015395 від 14.12.2006 (а.п.2)
Присутність двох свідків, зазначених в протоколі, при огляді ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями цих осіб.
Що стосується доводів апелянта про відсутність у справі відомостей про повірку приладу Драгер «Алкотест 6810», а тому огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням закону, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до Наказу «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29.12.2014 №1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення під №43 зазначеного переліку вказано газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено.
Крім того, газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за №UA-МІ/1-96-2014 від 01.09.2014 та відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № НОМЕР_2 внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Інформаційним листом Міністерства охорони здоров'я України Українського медичного центру сертифікації від 18.01.2018 року за № 45, встановлено, використання медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest», виробництва Drager Safety AG & CO KGaa (Germany), які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 року по 19.02.2015 року є можливим за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) «Alcotest 6810», виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747і становить 1 рік.
З роздрукованого результату приладу Драгер «Алкотест 6810», за допомогою якого ОСОБА_2 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 14.04.2020 року, а ОСОБА_2 проходив огляд на стан сп'яніння 15.06. 2020 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу Драгер «Алкотест 6810», відтак підстави для визнання його результатів недійсними відсутні.
Що стосується тверджень захисника Сокирби О.В. з приводу того, що останньому працівниками поліції надано нестерильний мундштук для технічного засобу, то вказані доводи не підтверджуються жодними матеріалами провадження. Будь-яких зауважень ОСОБА_2 щодо того, що йому надано нестерильний мундштук, протокол про адміністративне правопорушення не містить.
З огляду на вищевикладене, огляд проведений у відповідності до ст. 266 КУпАП.
В апеляційній скарзі не наведено переконливих та обґрунтованих мотивів - з яких письмові докази, зібрані у справі є неналежними або недопустимим, крім в своїх поясненнях наведених в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не заперечував факт вживання алкоголю.
Отже, незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини, апеляційний суд приходить до переконання, що викладені у постанові доводи про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.
Твердження захисника з приводу того, що зміст постанови, зокрема суть адміністративного правопорушення та опис встановлених обставин, не відповідають протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються змістом оскаржуваної постанови в якій в повній мірі відображено встановлені фактичні обставини справи.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 09.09.2020 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Генічеського районного суду Херсонської області від 09.09.2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 09.09.2020 року щодо ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Херсонського
апеляційного суду (підпис) І.І.Литвиненко