Єдиний унікальний номер справи: 661/1955/20
Номер провадження 11-кп/819/687/21 Головуючий в 1-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ч.3 ст. 152; ч.1 ст. 129 КК України Доповідач: ОСОБА_2
29 червня 2021 року м. Херсон
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретар: ОСОБА_5
Прокурора ОСОБА_6
Обвинуваченого: ОСОБА_7
Захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокнференції Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, №12020230070000171 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 27.05.2021 про продовження тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привільне, Совєтського району, АРК, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 06.08.1999 Харківським обласним судом за ст. 93 п. «Б», 93 п. «Г», 206 ч.2, 101 ч.1, 42 КК України (у редакції 1960 року) до покарання у вигляді 15 років позбавлення волі, 13.09.2013 звільнено із Краснолуцької ВК у зв'язку із відбуттям строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152; ч.1 ст. 129 КК України,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_9 та продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів до 27.07.2021. включно
Не погоджуючись із таким судовим рішенням обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на не причетність його до вчиненого кримінального правопорушення, що висновки суду цілком підтримують сторону обвинувачення, слідчі дії проходили з перевищенням повноважень.
Також ставить під сумнів правильність проведення слідчих дій, експертизи та свідчень потерпілої.
Крім того, зазначає про безпідставність його утримання під вартою по причині зміни прокурорів та заявлених ними клопотань про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Просить ретельно з'ясувати всі обставини та відмовити Новокаховському суду Херсонської області в застосуванні запобіжного заходу та змінити запобіжний захід, обравши більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
З'ясувавши обставини даного кримінального провадження, заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора, яка просила залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 422-1 КПК України до суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
27.05.2021 судом першої інстанції під час розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020230070000171, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152; ч.1 ст. 129 КК України постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою на 60 днів до 25.07.2021, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , була заслухана думка прокурора, надані пояснення обвинуваченого та його захисника для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, які в подальшому були оцінені судом першої інстанції в сукупності та стали підставою для прийняття рішення.
Таким чином, враховуючи викладене та оцінивши окрім наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, в сукупності всі обставини, у тому числі визначені ст. 178 КПК України, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про існування у обвинуваченого ОСОБА_7 ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися і, що інший більш м'який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на матеріали кримінального провадження, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 152; ч.1 ст. 129 КК України, по кримінальному провадженню судове слідство триває, не усі свідки допитані, крім того обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий за скоєння особливо тяжкого злочину, а тому може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушень, вік та стан здоров'я, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, крім того судовий розгляд триває.
Ці обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі відмови у продовженні строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо нього, перебуваючи на свободі, він може вчинити активні дії щодо переховування від суду, впливу на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, і які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують, являються безґрунтовними та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а також матеріалами апеляційної скарги та додатками до неї.
Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_7 , які були зазначені в апеляційній скарзі, а саме щодо непричетності його до вчиненого кримінального правопорушення, проведення слідчих дій, експертизи та свідчень потерпілої, то вони позбавлені правових підстав, оскільки колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.
Так, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого триває, питання про доведеність вини останнього судом першої інстанції не вирішено, а тому доводи апелянта не є предметом розгляду у даному апеляційному провадженні та відповідно до ст. 392 КПК України можуть бути зазначені в апеляційній скарзі при оскарженні судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Новокаховського міського суду Херсонської області від 27.05.2021 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 152; ч.1 ст. 129 КК України на 60 днів до 25.07.2021, залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .