Номер провадження: 22-ц/813/5222/21
Номер справи місцевого суду: 521/11522/13-ц
Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.
Доповідач Ващенко Л. Г.
24.06.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:
головуючої - судді Ващенко Л.Г.
суддів - Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участі секретаря - Бєляєвої О.К.
з участю: представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник акціонерного товариства «Укрсоцбанк»)
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник акціонерного товариства «Укрсоцбанк») на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року про залишення заяви без розгляду (одноособово суддя Гуревський В.К.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник акціонерного товариства «Укрсоцбанк») про припинення договору поруки та розірвання іпотечного договору (майнова порука),
ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА
15.07.2013 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись із позовом до акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (правонаступник акціонерне товариство «Альфа-Банк», далі-Банк) про припинення договору поруки від 26.12.2006 року, розірвання іпотечного договору від 26.12.2006 року та зобов'язання ДП «Укрдержреєстр» скасувати запис про обтяження майна: квартири АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.07.2013 року задоволений позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Банка.
Банк не погодився із заочним рішенням суду 31.07.2013 року і в особі представника подав заяву про перегляд заочного рішення суду від 31.07.2013 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15.07.2019 року заява Банка про перегляд заочного рішення суду від 31.07.2013 року залишена без розгляду.
Банк не погодився із ухвалою суду від 15.07.2019 року і в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга представника Банка зазначає:
31.07.2013 року судом першої інстанції ухвалено заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Банка про припинення договору поруки та розірвання іпотечного договору (майнової поруки).
Згідно зі ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Залишаючи заяву Банка про перегляд заочного рішення без розгляду, суд, керуючись ст. ст. 126, 284, 285 ЦПК України, зазначив, що Банк при подачі заяви про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31.07.2013 року не виконав вимог ч. ч. 3,4 ст. 284 ЦПК України. Судом зазначено, що представник Банка ОСОБА_3 03.05.2019 року подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи і видачу копії заочного рішення, яка зареєстрована у суді 27.05.2019 року за вхідним номером 24226. Представник відповідача ознайомилася з матеріалами справи лише 20.06.2019 року, вказавши, що рішення суду від 31.07.2013 року нею не отримано, причини неотримання рішення суду після звернення до суду в заяві не вказані. Слід зазначити, що представник Банка ознайомилась з матеріалами справи зі спливом місячного строку після подачі заяви про ознайомлення з матеріалами справи, тобто у суду було достатньо часу для виготовлення копії заочного рішення суду і вручення копії рішення суду представнику Банка під час ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, під час ознайомлення з матеріалами справи представником АТ «Альфа-Банк» не виявлено копії рішення суду у справі, яка не була вручена з невідомих причин представнику ОСОБА_3 , про що був би зроблений відповідний запис співробітником канцелярії в матеріалах справи і не могло свідчити про зловживання Банком своїми процесуальними правами, як зазначив суду в ухвалі.
На супровідному листі суду (а.с. 34) про направлення на адресу відповідача копії заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31.07.2013 року стоїть штамп «ПАТ «Укрсоцбанк» Одеське відділення МФО 300023 02 серпня 2013», що не є належним повідомленням відповідача про наявність заочного рішення суду, оскільки штамп не зазначає ні підпису, ні ПІБ особи представника Банку, ні вхідного номеру реєстрації документу.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ЦПК України (у редакції на час ухвалення рішення суду), особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про видачу копії судового рішення у серпні 2013 р. представник відповідача не звертався. Тому слід зробити висновок, що представником відповідача ні у серпні 2013 р., ні у червні 2019 р. не отримано належним чином копію заочного рішення суду від 31.07.2013 року.
Оскільки ч. 3. ст. 284 ЦПК України врегульовано право відповідача щодо поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення лише з відкладальною умовою «якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду», враховуючи той факт, що представником відповідача жодного разу належним чином не отримано копію заочного рішення суду від 31.07.2013 року, слід прийти до висновку, що при подачі 08.07.2019 р. заяви про перегляд заочного рішення представником відповідача не був пропущений строк на подачу такої заяви. З огляду на наведене, суд прийшов до неправильного висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду.
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу.
ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву представника Банка про перегляд заочного рішення суду від 31.07.2013 року виходив з того, що відповідач не вбачає пропуску строків звернення із заявою про перегляд заочного рішення, не отримує його з незрозумілих причин, фактично зловживає своїми процесуальними правами, матеріалами справи підтверджується пропуск відповідачем строків звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 31.07.2013 року і до заяви про перегляд заочного рішення Банк не надав заяву про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (а.с.48,49).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається наступне.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.07.2013 року задоволений позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Банка про припинення договору поруки від 26.12.2006 року та розірвання іпотечного договору від 26.12.2006 року (а.с.31,32).
Справу розглянуто 31.07.2013 року за відсутності відповідача, представника Банка.
Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді (ст. 222 ч.3 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року).
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення (ст. 227 ч.1 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року).
В матеріалах справи, всупереч ст. ст. 222 ч.3, 227 ч.1 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року, відсутні належні докази направлення на юридичну адресу Банка рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії заочного рішення суду від 31.07.2013 року протягом трьох днів з дня його проголошення.
На супровідному листі суду від 02.08.2013 року про надіслання копії заочного рішення суду від 31.07.2013 року стоїть штамп Одеського відділення Банка від 02.08.2013 року не свідчить про належне вручення копії судового рішення, про-перше, тому, що вказаний порядок вручення копії рішення не відповідає вимогам ст. ст. 222 ч.3, 227 ч.1 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року, і, по-друге, штамп не зазначає відомості про особу представника Банка (її ПІБ), підпис представника Банка і номер та дату реєстрації Банком вхідного документу (а.с.34).
Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про надіслання на юридичну адресу Банка рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії заочного рішення суду від 31.07.2013 року протягом серпня 2013 року - липня 2019 року.
27.05.2019 року в суді першої інстанції зареєстрована заява представника ОСОБА_4 від 03.05.2013 року про надання матеріалів справи для ознайомлення і видачу копії заочного рішення суду від 31.07.2013 року. На вказаній заяві представником Банка ОСОБА_3 зазначено, що «ознайомилась в повному обсязі. Рішення суду від 31.07.2013 року не отримано. Пр-к АТ «Укрсоцбанк» І.О. Ковальчук 20.06.19 р. (а.с.35,36).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ст. 228 ч.ч.1,2 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року).
Банк, не отримавши копію заочного рішення суду від 31.07.2013 року станом на 03.07.2019 року, у порядку, встановленому ст. 227 ч.1 ЦПК України в редакції станом на час прийняття заочного рішення суду, 03.07.2019 року (через пошту) в особі представника подав заяву про перегляд заочного рішення суду від 31.07.2013 року, яка зареєстрована у суді першої інстанції 08.07.2019 року (а.с.38-46).
Заява представника Банка про перегляд заочного рішення суду, зокрема зазначає, що про заочне рішення суду Банку стало відомо з ЄДРСР, копію заочного рішення суду від 31.07.2013 року із повним текстом представник Банка не отримала, що підтверджується відповідним підписом представника Банка, а тому строк для оскарження заочного рішення суду не пропущений (а.с.38,39).
Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями… У цьому контексті Суд зазначає, що відповідно до статті 216 Цивільного процесуального кодексу від 1963 року ( 1502-06 ) з урахуванням положень статті 302 ( 1503-06 ) цього Кодексу заявниця мала право, щоб їй ex officio надали копію рішення апеляційного суду (див. пункти 19, 20, зазначені вище). Це опосередковано підтверджувалось зміненими положеннями Цивільного процесуального кодексу від 2004 року ( 1618-15 ) щодо того ж самого процесуального питання (див. пункти 23-24, зазначені вище). Уряд, стверджуючи про протилежне, не надав жодних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх заперечень (п.п. 37, 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 18.02.2011 року у справі "Мушта проти України" (Заява № 8863/06)).
З огляду на те, що станом на 03.07.2019 року (дата відправлення поштою заяви про перегляд заочного рішення суду) Банк не отримав копію заочного рішення суду від 31.07.2013 року (ст. 227 ч.1 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року), виходячи з того, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача і заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ст. 228 ч.ч.1,2 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року), доводи Банка у заяві про перегляд заочного рішення суду, що строк на подачу заяви не пропущений, оскільки копія заочного рішення суду Банком не отримана, - заслуговують на увагу.
Отже, заявниця та її представник, які не були присутні при розгляді апеляційної скарги, мали законні підстави очікувати направлення їй впродовж п'ятиденного строку рішення апеляційного суду, що надало б можливість підготувати та подати касаційну скаргу… Загалом Суд доходить висновку, що заявниця та її представник діяли у цій справі з належною сумлінністю та що не було вини заявниці в тому, що вона не подала касаційну скаргу в межах строку, встановленого законодавством. Навіть припускаючи, що пояснення Уряду щодо підстав відмови Верховного Суду поновити строк є відповідними, Суд зазначає, що за обставин цієї справи застосування процесуальних обмежень національним судом не було очевидним та передбачуваним для заявниці і тому не відповідало принципу юридичної визначеності (п.п. 43,47 рішення Європейського Суду з прав людини від 18.02.2011 року у справі "Мушта проти України" (Заява N 8863/06)).
Висновки суду в ухвалі, що Банк з незрозумілих причин не отримує копію заочного рішення суду і фактично зловживає своїми процесуальними правами, з огляду на те, що Банк, як сторона у справі має право на те, щоб їй ex officio надали копію рішення суду, є помилковими.
Щодо сповіщення позивачів на 24.06.2021 року.
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 сповіщались за адресою реєстрації, яка наявна в матеріалах справи на 24.06.2021 року і згідно повідомлень Укрпошти від 24.05.2021 року та від 25.05.2021 року: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 3,149-153).
Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ст. 128 ч.5 п.п.3,4 ЦПК України).
Виходячи з вимог п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вважаються такими, що повідомлені 24.05.2021 року і 25.05.2021 року про розгляд справи в суді апеляційної інстанції на 24.06.2021 року.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ч.1 ЦПК України).
Приймаючи до уваги, що висновки суду в ухвалі не відповідають обставинам справи, суд порушив і неправильно застосував норми процесуального права - ст. ст. 222, 227, 228 ЦПК України в редакції станом на липень 2013 року і дійшов неправильного висновку про залишення заяви без розгляду, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції.
З огляду на те, що предметом розгляду є ухвала суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду, яка підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції, судові витрати підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи по суті.
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Альфа-Банк» (правонаступник акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року про залишення заяви без розгляду - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для вирішення заяви про перегляд заочного рішення суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцятим днів з дня складанні повного тексту постанови суду.
Повний текст постанови суду складено 29.06.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко
Л.М. Вадовська
Г.Я. Колесніков