30 червня 2021 року
м. Київ
справа № 560/575/21
адміністративне провадження № К/9901/22962/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року
у справі №560/575/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області Мельничука Олександра Івановича
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області Мельничука Олександра Івановича в якому просила:
1) визнати протиправними дії та бездіяльність ГУ ДКСУ у Хмельницькій області щодо:
- тривалого ігнорування виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року №560/3500/18 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. при здійсненні примусового виконання виконавчого листа від 27.06.2019 №560/3500/18;
- ігнорування вимоги ОСОБА_1 від 31 серпня 2020 року про надіслання відповіді на скаргу на електронну пошту;
2) зобов'язати відповідача вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 кошти на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року №560/3500/18 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. при здійсненні примусового виконання виконавчого листа від 27 червня 2019 року №560/3500/18;
3) зобов'язати ГУ ДКСУ у Хмельницькій області згідно з нормою статті 56 Конституції України відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. через душевні страждання, заподіяні протиправними діями та бездіяльністю, грубими порушеннями її конституційних прав на безумовне виконання рішення суду у встановлені законодавчі строки;
4) у разі задоволення позову просила суд відповідно до статті 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання цього рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДКСУ у Хмельницькій області щодо тривалого невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року №560/3500/18 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. при здійсненні примусового виконання виконавчого листа від 27 червня 2019 року №560/3500/18.
Зобов'язано ГУ ДКСУ у Хмельницькій області здійснити дії відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 за виконавчим листом від 27 червня 2019 року про примусове виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року №560/3500/18 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №560/575/21.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії та бездіяльність ГУ ДКСУ у Хмельницькій області щодо тривалого ігнорування виконання судового рішення та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року вирішено здійснювати розгляд справи №560/575/21 за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційних скаргах відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційних скарг.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі №560/575/21.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду