Справа № 120/3309/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
29 червня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
в липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, в якому просив суд :
- визнати протиправними дії відповідача щодо недорахованої йому суми щорічної допомоги до 5 травня згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок належної йому допомоги;
- стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму в розмірі 8306 грн., згідно розрахунку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5-го травня у 2020 році в розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
12.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про винесення додаткового судового рішення, у якому останній просить стягнути з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на його користь кошти в сумі 8036 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року в задоволенні заяви позивача відмовлено.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити його заяву.
Відповідач своїм правом не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Таким чином, положеннями вказаної статті визначено виключний перелік обставин, які можуть бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи.
Колегія суддів звертає увагу, що процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача, наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо недорахованої йому суми щорічної допомоги до 5 травня згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок належної йому допомоги;
- стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму в розмірі 8306 грн., згідно розрахунку.
За приписами частини другої, третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2021 при вирішенні адміністративної справи №120/3309/20-а було надано оцінку усім позовним вимогам заявленим ОСОБА_1 та в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь недоотриману суму в розмірі 8306 грн. було відмовлено.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначеним рішенням вирішено всі позовні вимоги позивача, що виключає можливість прийняття додаткового судового рішення, оскільки передумовою ухвалення додаткового судового рішення є не вирішення основним рішенням позовних вимог або клопотань.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, у апеляційній скарзі не зазначено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною і не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 30 червня 2021 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Курко О. П. Біла Л.М.