П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14987/20
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Людмили Олегівни на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Людмили Олегівни, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Л.О., за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», в якому просила суд: визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. (номер посвідчення 0268) щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№59418129 від 26 червня 2020 року; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Л.О. про відкриття виконавчого провадження ВП№59418129 від 26 червня 2020 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю.
З огляду на неприбуття у судове засідання 30 червня 2021 року сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2019 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Харою Н.С. було видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” заборгованості у розмірі 36096,49 грн..
26 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Лановенко Л.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59418129 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА” вказаної заборгованості.
Винесення вказаної постанови і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції вважав, що відповідачем не надано доказів наявності у позивачки рахунку в межах виконавчого округу відповідача та наявності грошових коштів на такому рахунку на момент відкриття виконавчого провадження. Крім того, вказано про не надання доказів наявності у позивачки майна, розташованого у м.Києві.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Положеннями ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі написи нотаріусів.
Згідно з п.3 ч.1 ст.4 Закону у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Згідно до вимог ч.2 ст.24 Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Частиною 1 ст.25 Закону передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
З аналізу наведеного можна дійти висновку, що приватні виконавці здійснюють примусове виконання, зокрема, виконавчих написів нотаріусів за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Наведені висновки не заперечуються по суті відповідачем.
Колегія суддів зазначає, що приватний виконавець Лановенко Л.О. має право здійснювати виконавчі дії, зокрема, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м.Києва, оскільки виконавчим округом відповідача є саме місто Київ.
З матеріалів справи (а.с.39) вбачається, що приймаючи виконавчий напис до виконання, відповідач виходив з того, що у даному випадку виконавчий документ було прийнято за місцезнаходженням його майна - грошових коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ “ОТП Банк”, який розташований за адресою: м.Київ, вул.Євгена Коновальця, 44 та рахунку № НОМЕР_2 у АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що знаходиться за адресою: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, буд.4, що підпадають під виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність.
Колегія суддів вважає безпідставними вказані посилання та зазначає, що відповідно до пункту 1.27 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно статті 3 наведеного Закону кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.
Картковий рахунок - це банківський поточний картковий рахунок Клієнта, який відкривається на договірній основі для обліку грошових коштів Клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. По картковому рахунку проводиться облік операцій за платіжними картками Клієнта.
Отже, місцезнаходженням майна є не місце розташування самого банку, де відкритий рахунок, а самі банківські рахунки чи електронні гаманці, на яких обліковуються кошти та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою відповідних платіжних інструментів, однак такі рахунки або електронні гаманці не є майном у розумінні положень ст. 190 ЦК України, оскільки вони не є окремими речами чи їх сукупністю, а фактично вони є засобом обліку руху грошових коштів та призначені для виконання клієнтами платіжних систем певних операцій.
Більше того, справа не містить, а відповідачем не доведено наявність на вказаних рахунках позивачки грошових коштів
Так, справа містить лише довідку АТ «ПУМБ» у якій вказано, що у клієнта ОСОБА_1 є рахунок № НОМЕР_2 у валюті UAH, відкритий в АТ “Перший Український Міжнародний Банк», та лист TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» від 12 червня 2019 року, в якому зазначено, що у зв'язку з переходом прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 142/К, укладеному між ПАТ «Дельта Банк» та TOB «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», для ОСОБА_1 змінено рахунок для погашення заборгованості на р/р № НОМЕР_1 , відкритий у відділенні «Печерське» АТ «ОТП Банк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 44. Однак, вказані документи не містять відомостей щодо наявності на цих рахунках грошових коштів.
З аналізу наведеного вбачається відсутність правових підстав у відповідача, виконавчий округ якого розповсюджується на м.Київ, приймати на виконання виконавчий напис нотаріуса щодо позивачки, місце реєстрації якої є м.Одеса (про що свідчить копія паспорта, наявна в справі а.с.5), а відомостей щодо навності її майна в м.Києві немає.
Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Наведені висновки по справі також узгоджуються з висновками Верховного Суду, зробленими в постанові від 29 січня 2021 року справа №160/12739/19.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Лановенко Людмили Олегівни - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.