П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 815/6096/17
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 у справі № 815/6096/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року по справі № 815/6096/17 за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації Лончак О.А., про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; ,-
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2021 року по справі № 815/6096/17, відмовлено у внесенні виправлень до ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2018р. по справі № 815/6096/17 за заявою ОСОБА_1 (вх..№21247/21 від 26.04.2021року).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, яка не відповідає вимогам ч. 5 ст. 295 КАС України, а саме до скарги не додано доказу сплати судового збору. Водночас, судом було з'ясовано наявність клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Окрім того, суд звернув увагу й на те, що звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021р., апелянтом не було додано її копії відповідно до кількості учасників справи, а також вказуючи додатком до скарги клопотання на 1арк., відповідного документу не додано, що у свою чергу свідчить про невідповідність скарги вимогам п. 9 ч. 2 та п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 296 КАС України. А також, було встановлено, що апеляційна скарга написана від руки нерозбірливим почерком, що затрудняє належне відтворення тексту та є суттєвим недоліком апеляційної скарги, що фактично позбавляє суд можливості дослідити її обґрунтування та зміст вимог.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено; вказана апеляційна скарга залишена без руху та апелянту надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання апеляційної скарги, викладеної розбірливим почерком; доказу сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, або обґрунтованого читабельного клопотання з підтверджуючими доказами наявності підстав для звільнення від його сплати; копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи, тощо.
Зазначену ухвалу апеляційного суду від 14.06.2021р. апелянтом отримано 22.06.2021р., про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Строк для усунення недоліків - 02.07.2021р. включно.
При цьому, 23.06.2021р. через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій апелянт просить звільнити її від сплати судового збору за ст. 129 КАС України або надати позивачці доступ до ДБУ, який має відповідач, для сплати судових витрат без відшкодування, усунути ознаки дискримінації позивачки, поновити принципи рівності, змагальності, верховенства права; надати додатковий час для уточнення правової позиції; висвітлити новий перебіг розгляду справи із зазначенням дати подання АС, тощо, утриматися від подальшого порушення прав позивачки і ст. 129 Конституції України.
У вказаній заяві, ОСОБА_1 зазначає, що нею 23.06.2021р. було отримано ухвалу апеляційного суду від 14.06.2021р. з приписування позивачці дій, до яких вона не вдавалась у вигляді т.зв. «нерозбірливості» та «нечитабельності», які є виключно оціночними судженнями, які є безпідставними, що підтверджено змістом попередніх ухвал від 08.06.2021р., в яких відсутні судження судді з привласненням функцій експерта з «нерозбірливості» та «нечитабельності», з порушенням КАС України, що не передбачає поєднання повноважень судді та експерта. Відсутність нечитабельності підтверджено встановленням розміру судового збору за подання АС. Не звільнення від сплати судового збору унеможливлює виправлення інших «недоліків», які встановлені судом, незважаючи на т.зв. «нерозбірливість» тексту АС. У справі № 815/6096/17, всіма судами порушено права позивачки через приписування їй фактів, обставин, які відсутні в реальності, з втручанням у приватне життя, порушенням права на справедливий Суд. Однак, суд намагається примусити позивачку до подвійного оподаткування. Позивачка - платник податків, сплатила податки на утримання органів державної влади, посадових осіб, які мають діяти за ст. 19 Конституції України, а не вигадувати «фейки», виправлення яких не передбачено КАСУ, на спростування яких позивачка витратила більше 3 років безцінного часу особистого життя, замість реалізації права на судовий захист. Крім того, ухвала постановлена з ознаками дискримінації. Позивачка на відміну від відповідача не має доступу до ДБУ для салати судового збору без відшкодування. Однак, суд такий доступ позивачці не надав, і водночас не звільнив від сплати судового збору в порушення вимог ст. 129 Конституції України, не поновив принципи рівності, змагальності, верховенства права, що суперечить НПА України, міжнародним зобов'язанням Держави Україна. Вказане примішує позивача висунути припущення щодо неповаги до позивача, упередженості, приниженням через зобов'язання згадувати про нестатки через які позивачка обмежена у захисту порушених судом і відповідачем прав, а суд примушує витрачати час на доведення очевидних обставин: позивачка в «ДОН», в «КУ», «ХЗ», в «спеціальній процедурі» призначення і звільнення, яка відсутня в НПА України участі не брала. Однак, позивачка зобов'язана на думку суду, зголоситися щодо подвійного оподаткування, сплачувати кошти з власної кишені для спростування помилок Суду і ДОН, директор якого - відповідач в справі не оскаржував судове рішення з помилками.
Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Суд наголошує, що згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас, приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено підстави, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначеними вище законодавчими приписами визначено, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника та обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або наявність значних труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на таку особу.
До того ж, наведені правові норми Закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо, залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для звільнення від його сплати.
Між тим, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник жодного доказу на підтвердження існування обставин для цього у розумінні вимог ст.133 КАС України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» не надала.
Доказів неможливості сплати судового збору у сумі 2270,00 грн. апелянтом не надано.
Суд наголошує, що посилання у даному випадку на ст. 129 Конституції України є недоречним, оскільки такої підстави для звільнення від сплати судового збору Законом не передбачено та вказана норма визначає засади судочинства загалом.
Посилання апелянта на порушення її прав вимогами щодо усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, примушування до подвійного оподаткування, наявності ознак дискримінації у цьому та інших діях, жодним чином не підтверджуються, позаяк, вимога сплатити судовий збір та надати відповідний доказ суду чітко передбачена нормами КАС України, яка має бути виконана в свою чергу стороною, яка звертається з апеляційною скаргою.
Поряд з цим, підстави для звільнення від сплати судового збору також встановлені нормами чинного законодавства, та про які зазначалось судом апелянту.
Однак, наразі, апелянтом не доведено та непідтверджено наявності передбачених нормами чинного законодавства підстав для застосування приписів ст. 133 КАС України, що в свою чергу свідчить про необхідність апелянту надати до суду доказ сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021р.
До того ж, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що зазначені скаржником у заяві обставини не є підставою, у розумінні вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно приписів статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Вказане стосується усіх осіб, які звертаються до суду з позовними заяви, адміністративними позовами, скаргами, клопотаннями за подання яких процесуальним законодавством встановлено обов'язок сплатити с удовий збір.
За таких обставин суд вважає відсутніми підстави для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, через відсутність підстав та умов, за яких відповідно до ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» може бути здійснено відповідну процесуальну дію.
У іншій частині подана ОСОБА_1 заява (вхід. № 13736/21 від 23.06.2021р.) також задоволенню не підлягає, з огляду на її необґрунтованість. Так, зокрема жодною нормою чинного законодавства не передбачено надання судом доступу до ДБУ, тощо.
До того ж, суд зауважує, що поряд із ненаданням доказу сплати судового збору, апелянтом не виконано вимог ухвали апеляційного суду від 14.06.2021р. й у частині надання апеляційної скарги, викладеної розбірливим почерком та копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи.
З приводу незгоди апелянта з вимогою про необхідність надання апеляційної скарги викладеної розбірливим почерком, суд твердження ОСОБА_1 про необґрунтованість такої відхиляє, оскільки як було звернуто увагу позивачки у цій справі в ухвалі апеляційного суду від 14.06.2021р., пунктом 6 ч.2 ст. 296 КАС України встановлено, що у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Апеляційна ж скарга ОСОБА_1 написана від руки нерозбірливим почерком, що затрудняє належне відтворення тексту та є суттєвим недоліком апеляційної скарги, що фактично позбавляє суд можливості дослідити її обґрунтування та зміст вимог.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20 січня 2020 року по справі №420/4439/19.
Окрім того, суд в ухвалі від 14.06.2021р. звертав увагу апелянта й на те, що приписами ст. 296 КАС України в тому числі передбачено, що в апеляційній скарзі також зазначається перелік матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додається також: копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Втім, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.05.2021р., апелянтом не додано її копії відповідно до кількості учасників справи, а також вказуючи додатком до скарги клопотання на 1арк., відповідного документу не додано, що у свою чергу свідчить про невідповідність скарги вимогам п. 9 ч. 2 та п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 296 КАС України, які також мають бути виправлені заявницею.
Зазначені вище недоліки апелянтом також наразі не усунуті.
Твердження ОСОБА_1 про те, що не звільнення від сплати судового збору унеможливлює виправлення інших «недоліків» не приймається судом до уваги, оскільки усунення інших недоліків апеляційної скарги не може бути поставлено в залежність від звільнення чи не звільнення сторони від сплати судового збору.
До того ж, не усунення у межах наявних можливостей стороною недоліків, в даному випадку апеляційної скарги, свідчить про недобросовісне ставлення до виконання приписів КАС України стороною.
За вказаного, підстави для задоволення поданої заяви - відсутні.
Водночас, суд враховує, що згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що наразі апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто, з метою недопущення порушення права апелянта на доступ до суду, враховуючи приписи ч.2 ст. 121 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність у даному випадку продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків скарги.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 121, 321, 328 КАС України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.
Продовжити строк виконання ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2021 року про залишення без руху апеляційної скарги - до 05 липня 2021 року включно.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків поданої апеляційної скарги у встановлений судом строк, відповідно до вимог ст. 169 КАС України апеляційну скаргу буде повернуто особі, яка ї подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Танасогло Т.М.