П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2242/20
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
14 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України, в якій просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Міноборони України про відмову ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги, оформлене протоколом засідання комісії Міноборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2020 року №7;
зобов'язати Міноборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , як інваліду III групи з 01.10.2015, інвалідність, якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням ним, обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабміну України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності та прийняти відповідне рішення на підставі наданих документів;
зобов'язати Міноборони України за заявою ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, в розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, що був встановлений на день настання інвалідності III групи - 01.10.2015 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.10.2015 йому встановлена ІІІ група інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби. 16.06.2016 ОСОБА_1 звернувся до Херсонського комісаріату із заявою для вирішення питання одноразової грошової допомоги, проте отримав відмову з обґрунтуванням подачі неповного пакету документів, яку оскаржив до суду. За результатами судового розгляду у справі №821/481/17 рішенням суду зобов'язано Міноборони розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності та прийняти відповідне рішення на підставі наданих документів. На виконання рішення суду позивач повторно звернувся до Херсонського військомату із заявою щодо вирішення даного питання, проте отримав відмову з посиланням на не подання ОСОБА_1 документу, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва). Оскаржуючи в даному провадженні повторну відмову, позивач вказує, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є 01.10.2015, а тому на нього безумовно поширюється дія постанови №975, оскільки вона набрала чинності 24.01.2014. Щодо посилань відповідача на відсутність документа про причини та обставини поранення, зокрема, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного вчинення собі тілесного ушкодження, то дані доводи спростовуються встановленими під час розгляду справи №821/481/17 обставинами, а тому згідно ст.78 КАС України доказування не потребують.
Крім того, позивач вказує, що відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо обставини та причини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджено іншими документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та законами України. Висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи №425/ж від 12.03.2015, який складено зі слів заявника та висновок Центральної військової-лікарської комісії Міноборони України від 19.03.2015№950, які подано з іншими документами не можуть свідчити про обставини поранення (травми, каліцтва). Висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів передбачених п. 21.7, 21.8 Положення №402, які не подано на розгляд комісії. Позиція відповідача підтверджується правовими висновками Верховного Суду по справі №822/220/18. Подання до Міноборони України відповідного рішення ВЛК не виключає необхідність подання інших документів, що зазначені в п. 11 Порядку №975. Крім того, для підтвердження статусу особи з інвалідністю ІІІ групи позивачу до суду слід надати підтверджуючий документ, так як згідно довідки МСЕК серія 12ААА №854364 від 27.09.2018 інвалідність йому встановлено до 01.10.2020.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої він зазначив про безпідставність доводів відповідача, на підтвердження чого повторно виклав аргументи позиції, викладеної в позовній заяві.
До суду надійшли пояснення третьої особи, які по суті відповідають поданому Міноборони України відзиву. Херсонським ОВК зазначено, що позивачем не надано документів на підтвердження обставин та причин поранення під час перебування у Демократичній Республіці Афганістан, окрім висновку експерта про припущення щодо його наявності.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняте нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що повторна відмова відповідача обґрунтована тими ж підставами, оцінку яким надано рішенням суду, що набрало законної сили. Судом першої інстанції не враховано встановлені по справі №821/481/17 обставини, які згідно ст. 78 КАС України не підлягають доказуванню. За таких умов, надані позивачем документи належним чином підтверджують причини та обставини поранення, а поданий комплект документів є повним.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до ч.3 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 , проходив дійсну військову службу в період з 10 листопада 1984 року по 09 грудня 1986 року, а з 09 грудня 1985 року по 05 грудня 1986 року приймав участь у бойових діях на території ДРА (Демократичної Республіки Афганістан) у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_2 та копією довідки Генічеського районного військового комісаріату від 14 червня 2016 року №1338.
Відповідно до Висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 12.03.2015 № 435/Ж зі слів ОСОБА_1 у 1986 році під час проходження служби в Афганістані внаслідок вибуху боєприпасу отримав осколкові поранення голови, лівої руки, лівої ноги.
Описова частина: при огляді у потиличній ділянці зліва від серединної лінії 2,6x0,З см, у тім'яній ділянці зліва 4,1x0,З см, в лобно-тім'яній ділянці зліва 0,3x1,6 см, на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу 1,7x0,4 см, на передній поверхні лівого колінного суглобу 1,6x0,6 см визначаються рубці подовженої та невизначеної форми, білувато-коричневі, неоднорідно щільні, частково спаяні з підлягаючими тканинами, малорухомі.
Висновок: описані рубці у потиличній ділянці зліва, у тім'яній ділянці зліва, в лобно-тім'яній ділянці зліва, на зовнішній поверхні лівого плечового суглобу, на передній поверхні лівого колінного суглобу є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду, могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1986 році (а.с. 36-37).
Згідно витягу із протоколу засідання Центральної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв від 19.03.2015 № 950 - множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки та лівої ноги (контузія головного мозку - 1986 р.), єфрейтора у відставці ОСОБА_1 , 1966 року народження, наслідком яких стали шкіряні рубці у зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 435/Ж від 12.03.15, виданим Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: "Стійких наслідків перенесеної ЗЧМТ, у вигляді післяттравматичної та дисциркуляторної енцефалогіатії II ст. прогресуючого перебігу, з вираженим церебростенїчнім синдромом, вестибуло- атактичним синдромом, з двобічною пірамідною - недостатністю, вегето-судинною дисфункцією, лікворо-гіпертензивним синдромом (МРТ від 11.03.15 р.) з судинними кризами змішаного характеру, стійкою цефалгією, емоційно вольовою нестійкістю, центральною вестибулярною дисфункцією III ст.", що підтверджено медичними та військово-обліковими документами,- поранення ( контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 35).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №023231 від 01.10.2015 позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності до 01.11.2016, поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 31).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 854364 від 27.09.2018 позивачу при повторному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності до 01.10.2020, поранення ( контузія) та захворювання, так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 34).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі №821/481/17, яка залишена без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України,за участю 3 особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 , задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони про повернення документів ОСОБА_1 щодо призначенця одноразової грошової допомоги, оформлене Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016 № 58;
зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 як інваліду III групи з 01.10.2015 року, інвалідність, якого настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням ним, обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності та прийняти відповідне рішення на підставі наданих документів.
23.12.2019 позивач подав до військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду III групи, інвалідність, якого пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с. 172).
13.02.2020 Херсонський ОВК листом № 6/2/509 повідомив позивача, що Департаментом фінансів Міноборони України розглянуто його заяву стосовно призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності відповідно до постанови Кабміну України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві " № 975 від 25.12.2013, підтвердженням чого слугує протокол від 17.01.2020 №7 (а.с. 9).
Відповідно до пункту 6 витягу з протоколу засідання комісії Міноборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №7 від 17.01.2020, затвердженого Міністром оборони України від 21.01.2020, розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про скасування попереднього рішення та відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, зокрема, на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 за справою № 821/481/17 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019
- скасовано пункт 133 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених військової служби, від 12.08.2016 № 58;
- відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якого 09.12.1986 звільнено зі строкової військової служб" та 01.10.2015 підчас огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії (довідка МСЕК серія 12 ААА № 023231 від 01.10.2015) із зазначенням, що:
заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачено пунктом 11 Порядку № 975;
висновок спеціаліста з питань судово-медичної експертизи від 12.03.2015 № 435/Ж, який складено зі слів заявника, та висновок Центральної ВЛК Міноборони України від 19.03.2015 № 950, які подано разом з іншими документами, не с документами, що свідчать про обставини поранення (травми, каліцтва) (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 справа № 822/220/18);
висновок про причинний зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, які не подано на розгляд комісії (а.с. 196).
Вважаючи повторну відмову відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням правової позиції, визначеної Верховним Судом у даній категорії справ, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 12.03.2015 №435/ж та витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 19.03.2015 №950, вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень. Враховуючи, що позивачем для отримання спірної одноразової грошової допомоги не подано всіх документів, передбачених Порядком № 975, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги. Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо спростування оскаржуваного рішення відповідача, а тому наявні підстави для відмови у задоволені позовних вимог.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі також - Закон № 2232-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно зі статтею 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом першої інстанції, причиною відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги стало ненадання ним документу, що свідчить про причини та обставини поранення, як того вимагає пункт 11 Порядку №975, а протокол засідання військово-лікарської комісії та висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи не містять відомостей про обставини його поранення.
У даному контексті колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 41 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначені випадки та категорії осіб, яким призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Згідно зі статтею 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Частиною дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII, за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
Однак Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Разом із тим, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі №751/1670/17, від 31.07.2019 у справі №808/1995/18, від 17.10.2019 у справі №735/372/17, від 20.11.2019 у справі №806/2512/18 та №808/1226/18, від 31.03.2021 у справі №320/2276/19.
Згідно із правовою позицією Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов'язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.
Відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.
З урахуванням наведеного, Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у цій справі відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні пункту 11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця, викладених у постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 729/426/17, від 21.08.2018 у справі № 295/13892/16-а, від 23.10.2018 у справі № 822/3005/17, від 11.12.2018 у справі № 740/1538/17, від 29.01.2019 у справі № 293/342/17, та у розвиток позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.10.2018 у справі № 265/7930/16-а, сформулювала наступний правовий висновок.
Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.
При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх витребовування.
У зазначеній справі Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду також зазначила, що надана відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії не містить інформацію про обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Під час розгляду даної справи №540/2242/20 судом першої інстанції вірно встановлено, що висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 12.03.2015 №435/Ж вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі пораненням, яке могло мати місце у 1986 році.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки надані позивачем документи на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 12.03.2015 №435/Ж та рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 950 від 19.03.2015, не містять відомостей про обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, відтак такі в обставинах цієї справи не є належними документами, що вказують на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
За таких умов відмова відповідача здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 немає.
Апелянтом наведено доводи з посиланням на встановлені Херсонським окружним адміністративним судом в рамках розгляду справи №821/481/17 обставини, що витяг з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України № 950 від 19.03.2015 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи № 435/ж від 12.03.2015, довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 01.10.2015 за № 023231 доводять, що поранення (контузія) та захворювання позивача, пов'язанні з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії.
Разом з цим, дані доводи не спростовують висновків суду в даній справі, оскільки встановлені в рамках розгляду справи №821/481/17 обставини свідчать лише про доведеність зв'язку поранення позивача із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, проте вони жодним чином не підтверджують, що надані протокол № 950 від 19.03.2015 та висновок № 435/ж від 12.03.2015 містять відомості про обставини поранення, надання документів про які передбачено п. 11 Порядку № 975.
Крім того, судова колегія враховує, що судовими рішеннями у справі №821/481/17 зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 в зв'язку з тим, що за завою ОСОБА_1 від 16.06.2016 року жодного з рішень, передбаченого Порядком № 975 не прийнято. Тому доводи апелянта, що суди при розгляді справи № 821/481/17 зобов'язали Міністерство оборони повторно розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленими обставинами подання повного пакету документів, є помилковими.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328, КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко