П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14243/20
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Дата і місце ухвалення: 14.04.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
при секретарі - Рябоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОР-НК» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по відшкодуванню з бюджету податку на додану вартість, -
В грудні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «АВІОР-НК» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 01.12.2020р. №00016190704;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОР-НК» про узгодження за наслідками судового оскарження податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 01.12.2020р. №00016190704 суми бюджетного відшкодування за липень 2020 року в розмірі 33 808 942,00 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОР-НК» заборгованість із бюджету по відшкодуванню податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2020 року, в розмірі 33 808 942,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням форми «В1» від 01.12.2020р. №00016190704 Головне управління ДПС у Миколаївській області протиправно зменшило ТОВ «АВІОР-НК» суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 33 808 942,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за звітний період липень 2020 року, а також нарахувало штрафні (фінансові) санкції. Складені контролюючим органом акти про незнаходження товариства за податковою адресою та не підтвердження факту зберігання товарів на складі ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб відповідача, якими, до того ж, не враховано, що Постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 на усій території України з 12.03.2020р. було установлено карантин, у зв'язку з чим ТОВ «АВІОР-НК» організувало дистанційну роботу суб'єкта господарювання. Вихід за податковою адресою був здійснений 05.08.2020р., тобто в день, коли відбувалися реєстраційні зміни і директор ТОВ «АВІОР-НК» був присутній у державних реєстраторів. Актом перевірки не доведено, що товарно-матеріальні цінності були відсутні на складі і їх наявність якимось чином впливає на реалізацію права ТОВ «АВІОР-НК» на відшкодування сум ПДВ. Відображена у складі податкового кредиту сума ПДВ виникла у зв'язку з придбанням товариством у березні-липні 2020 року товарів у контрагентів-постачальників ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», проведенні господарські операції з якими підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Перевезення товарів відбулося ТОВ «ПРОСПЕКС» на підставі укладеного з позивачем договору про надання транспортних послуг №01/01 від 01.01.2020р.; відсутність оплати за наданні послуги з перевезення товарів відповідає умовам договору та не може бути доказом відсутності фактів надання послуг з перевезення і свідчити про неможливість виконання господарських операцій вцілому.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області форми «В1» від 01.12.2020р. №00016190704.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Миколаївській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо заяви ТОВ «АВІОР-НК» про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2020 року у розмірі 33 808 942,00 грн., яка подана у складі податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року (додаток №4 до декларації).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОР-НК» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області сплачений судовий збір у розмірі 23122 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 14.04.2021р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «АВІОР-НК».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на: відсутність позивача за юридичною адресою (вул. Космонавтів, 128, м.Миколаїв); зазначення позивачем недостовірної інформації про перевезення ТМЦ; порушення порядку проведення інвентаризації; відсутність активів та пасивів; відсутність у Реєстрі прав та нерухоме майно відомостей про складське приміщення по вул.Айвазовського, 17/3 у м.Миколаєві, недоведеність факту оприбуткування ТМЦ; відсутність ділової мети та економічної доцільності.
Зокрема, апелянт посилається на те, що посадовими особами Головного управління ДПС у Миколаївській області було здійснено вихід за податковою адресою підприємства (вул. Космонавтів, 128, м.Миколаїв) та адресою місцезнаходження складу зберігання тютюнових виробів (вул.Айвазовського, 17/3, м.Миколаїв), внаслідок чого встановлено відсутність платника податків та його уповноважених представників за місцезнаходженням. Судом враховано наданий ТОВ «АВІОР-НК» договір оренди приміщення по вул. Космонавтів, 128 у м.Миколаєві №02/09 від 01.12.2019р., укладений позивачем з ОСОБА_1 , однак залишено поза увагою відсутність у позивача первинних документів щодо оплати на таким договором, актів приймання-передачі приміщення тощо.
Також, апелянт посилається на те, що ТОВ «АВІОР-НК» надало суду товарно-транспортні накладні та зазначило, що транспортування товару відбувалося за рахунок та на замовлення його контрагентів-постачальників, що не відповідає дійсності. У кожній ТТН замовником перевезення вказано ТОВ «АВІОР-НК», а не постачальників ТОВ «КЕНТУККІ» чи ТОВ «ЕКСПАНСІЯ».
Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо створення Головним управлінням ДПС у Миколаївській області штучних умов для відмови у встановленні зберігання товарів на складі шляхом ухилення від прибуття і прийняття участі у інвентаризації. Судом не враховано, що початок інвентаризації (27.10.2020р.) збігається з датою початку перевірки і платнику податків про це було відомо. Враховуючи порядок документообігу, оформлення та фінансування відряджень, прибуття перевіряючих осіб за адресою: вул. Червоноткацька, 59-А, м.Київ для участі у інвентаризації було неможливим.
Посилається апелянт і на те, що ТОВ «АВІОР-НК» подавало звіти за формою 20-ОПП від 03.04.2020р., 06.04.2020р., 20.08.2020р., 07.10.2020р., у жодному із яких не зазначало відомостей про склад за адресою: вул.Айвазовського, 17/3, м.Миколаїв. Довідки про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру не свідчать про існування відповідних об'єктів нерухомості, оскільки контролюючий орган не наділений повноваженнями перевіряти місця майбутнього зберігання підакцизних товарів під час надання такої довідки.
ТОВ «АВІОР-НК» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що апелянт помилково стверджує про неможливість одним транспортним засобом здійснювати перевезення товарів на підставі декількох ТТН в один день, оскільки не вказує на жодну норму чинного законодавства, яка б забороняла це робити. Крім того, ТОВ «АВІОР-НК» не є стороною договорів про надання транспортних послуг, тоді як чинне законодавство не пов'язує право суб'єкта господарювання на відшкодування ПДВ з бюджету від виконання договору іншою стороною щодо транспортування товару при наявності фактів поставки товару та оплати його вартості із сумами ПДВ. ТОВ «АВІОР-НК» просить суд апеляційної інстанції врахувати, що позивач заздалегідь попередив Головне управління ДПС у Миколаївській області про бажання провести інвентаризацію і запросив посадових осіб контролюючого органу прийняти у ній участь саме з метою уникнення сумнівів у факті зберігання придбаних товарів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АВІОР-НК» (код ЄДРПОУ 42943341) є юридичною особою, перебуває на обліку в податковому органі з 10.04.2019р.
Основним видом діяльності товариства є Оптова торгівля тютюновими виробами (КВЕД 46.35).
ТОВ «АВІОР-НК» має ліцензію на право оптової торгівлі тютюновими виробами від 08.01.2020р. №990211202000001 з терміном дії до 08.01.2025р.
07.09.2020р. ТОВ «АВІОР-НК» було подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року (вх. №9221821810 від 07.09.2020р.) з відповідними додатками. У Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» товариство відобразило від'ємне значення за липень 2020 року з придбання товарів на суму 33 808 942,00 грн.
Листом від 27.08.2020р. №4209/10/14-29-04-02-06 Головне управління ДПС у Миколаївській області відмовило ТОВ «АВІОР-НК» у прийнятті звітності, у зв'язку з чим позивачем повторно подано декларацію у вересні 2020 року (№9221821810 від 07.09.2020р.).
Фахівцями контролюючого органу 12.10.2020р., на підставі наказу від 05.10.2020р. №1529 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВІОР-НК» (код ЄДРПОУ 42943341)», з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВІОР-НК» з питання дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2020 року, здійснено вихід за податковою адресою підприємства: вул. Космонавтів, 128, м.Миколаїв. Встановлено, що за вказаною адресою розташований багатоповерховий житловий будинок, у якому відсутні вивіски та/або інші інформаційні джерела щодо ТОВ «АВІОР-НК», у зв'язку з чим складено акт про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВІОР-НК» від 12.10.2020р. №593/14-29-07-04/42943341.
На підставі наказу від 21.10.2020р. №58, відповідно до п.п.19-1.1.6 п.19-1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у період з 27.10.2020р. по 29.10.2020р. державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Миколаївській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АВІОР-НК» з питання дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2020 року.
Результати проведеної перевірки оформлено відповідачем актом №765/14-29-07-04/42943341 від 05.11.2020р., у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «АВІОР-НК» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 33 808 942,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що основним чинником виникнення від'ємного значення з ПДВ (100% від загальної суми податкового кредиту) є відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних по номенклатурі товарів - тютюнові вироби в асортименті, виписаних контрагентами-постачальниками ТОВ «КЕНТУККІ» (код ЄДРПОУ 43099341) та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905). З моменту реєстрації ТОВ «АВІОР-НК» податкові накладні, виписані на реалізацію, на адресу контрагентів-покупців не реєструвало. Відповідно до звіту про фінансові результати за 2019 рік (№9335012326 від 28.02.2020р.) у підприємства відсутні основні засоби, запаси, кошти, статутний капітал тощо; інформація щодо джерел фінансування для придбання у значних обсягах цигарок та декларування бюджетного відшкодування відсутня.
Аналізом копій первинних документів встановлено, що на підтвердження оплати контрагентам-постачальникам ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» ТОВ «АВІОР-НК» надало платіжні доручення у кількості 170 одиниць з системи клієнт-банк та чек АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до даних, які містяться в платіжних дорученнях, перерахування грошових коштів на користь ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» здійснювалося з наступних банків: АТ КБ «Земельний капітал», АКБ «Індустріалбанк», АБ «Укргазбанк» та АБ КТ «Глобус». Проте, ТОВ «АВІОР-НК» банківських виписок по розрахункових рахунках із зазначених банків або їх завірених копій до перевірки не надало. Таким чином, перевіркою неможливо встановити джерела фінансування для придбання тютюнових виробів ТОВ «АВІОР-НК» у значних обсягах у контрагентів-постачальників за період березень-липень 2020 року.
Також, зазначено, що перевіркою наданих ТОВ «АВІОР-НК» первинних документів, складених за наслідками виконання господарських операцій з ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», встановлено, що: у видаткових накладних відсутні номера та дати довіреностей на отримання товару; у жодній товарно-транспортній накладній на перевезення тютюнових виробів від ТОВ «КЕНТУККІ» не зазначено автомобільного перевізника, що не дає змоги встановити юридичну або фізичну особу, якою здійснювалося перевезення; у деяких товарно-транспортних накладних взагалі відсутня назва автомобіля та прізвище водія, що здійснював транспортування. Згідно умов договору поставки від 23.03.2020р. №3820Т, укладеного між ТОВ «АВІОР-НК» та ТОВ «КЕНТУККІ», доставка тютюнових виробів здійснюється за рахунок покупця. Проте, до перевірки не надано договорів на перевезення тютюнових виробів від ТОВ «КЕНТУККІ», актів виконаних робіт тощо. За результатами аналізу інформації автоматизованих інформаційних систем ДПС не встановлено здійснення ТОВ «АВІОР-НК» операцій з придбання послуг перевезення у інших контрагентів. В товарно-транспортних накладних на перевезення тютюнових виробів від ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» зазначено автомобільного перевізника ТОВ «ПРОСПЕКС», до перевірки надано копії актів здачі-приймання (надання послуг) із зазначенням маршруту перевезення, заявок на перевезення вантажу. Однак, згідно аналізу баз даних щодо ТОВ «ПРОСПЕКС» встановлено, що будь-яка звітність до контролюючих органів у 2020 році не подавалася, як і не подавалися відомості про об'єкти оподаткування. Відсутні будь-які підтверджуючі факти здійснення ТОВ «ПРОСПЕКС» фінансово-господарської діяльності, наявності трудових ресурсів, основних засобів.
До перевірки надано копію довідки про внесення місця зберігання до ЄДР серії НОМЕР_1 від 21.01.2020р., щодо складу за адресою: вул.Айвазовського, 17/3, м.Миколаїв. Вказане приміщення орендовано ТОВ «АВІОР-НК» у ПП «АМОЛЕД» за договором оренди нежитлових приміщень від 27.12.2019р. №4. Згідно аналізу баз даних щодо ПП «АМОЛЕД» встановлено, що будь-яка звітність до контролюючих органів у 2020 році не подавалася, як і не подавалися відомості про об'єкти оподаткування. Зазначене, за висновками перевіряючих, свідчить про неможливість виконання ПП «АМОЛЕД» господарських операцій по наданню послуг з оренди з урахуванням відсутності задекларованої у контролюючих органах фінансово-господарської діяльності, відсутності на підприємстві трудових, матеріальних ресурсів та основних засобів за 2020 рік.
До перевірки надано копію договору оренди приміщення від 01.12.2019р. №02/09, укладеного між ТОВ «АВІОР-НК» та ОСОБА_1 , за умовами якого товариству передано у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Перевіркою неможливо встановити чи утримувався та сплачувався податок, обчислений з суми орендної плати; також, неможливо встановити чи здійснювало ТОВ «АВІОР-НК» оплату оренди за офісне приміщення ОСОБА_1 .
На підставі викладених обставин, Головне управління ДПС у Миколаївській області дійшло висновку, що в результаті перевірки наданих ТОВ «АВІОР-НК» копій документів та аналізу електронних баз даних неможливо встановити та підтвердити придбання, транспортування та фактичне зберігання тютюнових виробів від ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» в складських приміщеннях, чи підтвердити їх фактичну наявність на залишках підприємства; неможливо підтвердити фактичне відвантаження, транспортування, отримання та зберігання тютюнових виробів ТОВ «АВІОР-НК». Крім того, у зв'язку з відсутністю банківських виписок по розрахункових рахунках підприємства на підтвердження фактичної оплати за тютюнові вироби контрагентам-постачальникам ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», а також наданням до перевірки лише копій платіжних доручень без відмітки відповідних банків, перевіркою неможливо у повному обсязі підтвердити оплату податкового кредиту ТОВ «АВІОР-НК», встановити джерела фінансування для придбання тютюнових виробів у значних обсягах. А відтак, ТОВ «АВІОР-НК» завищило показник рядка 20.2.1 Декларації за липень 2020 року на суму 33 808 942,00 грн.
У зв'язку з незгодою з висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в акті перевірки, керуючись п.86.7 ст.86 ПК України, ТОВ «АВІОР- НК» подало заперечення на висновки акту перевірки, а також додаткові документи в порядку, визначеному п.44.7 ст.44 ПК України.
За наслідками розгляду вказаних заперечень на акт перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області надало відповідь від 27.11.2020р. щодо результатів розгляду заперечень до акту перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07- 04/42943341, відповідно до якої висновки акту перевірки залишено без змін.
01.12.2020р., на підставі акту перевірки №765/14-29-07-04/42943341 від 05.11.2020р., Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00016190704, яким зменшило ТОВ «АВІОР-НК» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33 808 942,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за звітний період липень 2020 року та нарахувало штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 452 235,50 грн.
Не погоджуючись з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення ТОВ «АВІОР-НК» оскаржило його в судовому порядку.
Задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено належними доказами порушення ТОВ «АВІОР-НК» п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 33 808 942,00 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно із п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За правилами п. «а» п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно приписів п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пункт 14.1.18 статті 14 ПК України визначає, що вважається бюджетним відшкодуванням, зокрема, це є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За правилами п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, в розумінні статті 200 ПК України від'ємне значення податку на додану вартість визначається як різниця зі знаком мінус між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно із п.200.7 вказаної статті ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до абзацу 2 пункту 200.10 статті 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що податковий кредит з податку на додану вартість має бути підтверджений фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.
Отже, проведення будь-якої господарської операції підприємства має бути зафіксоване у порядку, встановленому правилами податкового та бухгалтерського законодавства, підтверджуватись первинними і розрахунковими документами, на підставі яких відбувається ведення бухгалтерського обліку платника.
Таким чином, визначальним для визначення наявності податкових наслідків за результатом вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин із даними первинних документів, які можуть підтверджувати реальність господарських операцій.
Як зазначено в акті перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341, основними чинниками виникнення у ТОВ «АВІОР-НК» від'ємного значення з ПДВ є відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних по номенклатурі товарів - тютюнові вироби в асортименті, виписаних контрагентами-постачальниками ТОВ «КЕНТУККІ» (код ЄДРПОУ 43099341) та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905).
Аналізом господарської діяльності позивача за перевірений період згідно з даними декларації з ПДВ за вказаний період підтверджується, що ТОВ «АВІОР-НК» було придбано товарів на загальну суму без ПДВ 171 731 817,43 грн. (ПДВ 34 346 363,49 грн.). До відшкодування підприємство подало суму 33 808 942,00 грн. у зв'язку з тим, що реєстрація податкової накладної від ТОВ «КЕНТУККІ» №162 від 15.07.2020р. на суму 3 246 837,18 грн. (ПДВ 541 139,53 грн.) була зупинена.
Матеріалами справи підтверджено, що 23.03.2020р. між ТОВ «КЕНТУККІ», як Постачальником, та ТОВ «АВІОР-НК», як Покупцем, було укладено Договір поставки №3820Т, на виконання якого у період березень-липень 2020 року ТОВ «КЕНТУККІ» поставило на адресу позивача тютюнові вироби в асортименті.
Зокрема, у березні 2020 року зареєстровано податкових накладних на адресу ТОВ «АВІОР-НК» на суму ПДВ 833 333,00 грн., у квітні 2020 року - 11 506 666,00 грн., у травні 2020 року - 5 199 170,00 грн., у червні 2020 року - 17,00 грн. та у липні 2020 року - 4 520 551,00 грн.
Також, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕКСПАНСІЯ», як Продавцем, та ТОВ «АВІОР-НК», як Покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу №84250 від 03.04.2020р. та Договір купівлі-продажу №03-07 від 03.07.2020р., на виконання яких у період травень-липень 2020 року ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» поставило на адресу позивача тютюнові вироби в асортименті.
Зокрема, у травні 2020 року зареєстровано податкових накладних на адресу ТОВ «АВІОР-НК» на суму ПДВ 1 664 049,00 грн., у червні 2020 року - 588 638,00 грн. та у липні 2020 року - 9 496 517,00 грн.
В підтвердження виконання умов вказаних договорів ТОВ «АВІОР-НК» надало до перевірки податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, про що зазначено в додатках №1 та№2 до акту перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341.
Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
А відтак, вказані документи підтверджують здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «КЕНТУККІ» (код ЄДРПОУ 43099341) та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905).
Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 Податкового кодексу України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реальності поставки товару.
В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Миколаївській області зазначає, що у наданих до перевірки видаткових накладних відсутні номера та дати довіреностей на отримання товару.
Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV передбачено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
У постанові від 21 березня 2018 року по справі №822/1815/17 Верховний Суд зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції або непідтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.
В акті перевірки зазначено, що згідно умов договору поставки від 23.03.2020р. №3820Т, укладеного між ТОВ «АВІОР-НК» та ТОВ «КЕНТУККІ», доставка тютюнових виробів здійснюється за рахунок покупця. Проте, до перевірки не надано договорів на перевезення тютюнових виробів від ТОВ «КЕНТУККІ», актів виконаних робіт тощо. За результатами аналізу інформації автоматизованих інформаційних систем ДПС не встановлено здійснення ТОВ «АВІОР-НК» операцій з придбання послуг перевезення у інших контрагентів.
Колегія суддів вважає помилковими такі посилання податкового органу, оскільки за умовами п.3.4 договору поставки №3820Т від 23.03.2020р., поставка товару здійснюється за домовленістю сторін; якщо інше не узгоджене сторонами, поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW (склад постачальника).
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, транспортування і відвантаження товарів відбувалось згідно замовлення, за рахунок і транспортом постачальника ТОВ «КЕНТУККІ» безпосередньо на склад покупця ТОВ «АВІОР-НК» за адресою: м. Миколаїв, вул.Айвазовського, 17/3.
А відтак, посилання відповідача на відсутність документів на перевезення, в тому числі щодо технічного обслуговування транспортних засобів, придбання паливно-мастильних матеріалів, а також на окремі недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, є необґрунтованими, оскільки норми чинного законодавства не зобов'язують позивача мати відповідні документи, враховуючи, що поставка товару не здійснювалася ТОВ «АВІОР-НК», через що останнє не вважало за необхідне отримувати відповідних документів, так як вони не мають безпосереднього впливу на податковий облік підприємства, у зв'язку з не понесенням ним витрат на перевезення товару.
Апелянт стверджує, що з наданих ТТН вбачається, що 18.04.2020р. та 01.04.2020р. автомобіль Mersedes-B НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , протягом доби по 5 разів здійснював перевезення з м.Дніпро до м.Миколаєва, тобто проїхав 2900 км., що є об'єктивно неможливим.
Позивач з цього приводу надав пояснення, згідно яких обсяг товарів до постачання ТОВ «КЕНТУККІ» згідно Договору поставки №3820Т від 23.03.2020р. у період 01.04.2020р. та 18.04.2020р. був незначним і транспортування відбувалось згідно декількох ТТН за один рейс. Дана практика доставки вантажів відповідає усталеній практиці товаротранспортних перевезень і не суперечить нормам діючого законодавства. За один рейс перевізник має право доставляти товар багатьом вантажоодержувачам на підставі супровідних документів.
Колегія суддів враховує такі доводи ТОВ «АВІОР-НК», оскільки в апеляційні скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області не здійснює посилання на жодну норму законодавства, яку сторони порушили при такому перевезенні, і яка б забороняла такий формат взаємовідносин.
Більше того, в акті перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341 не наведено жодної інформації про наявні порушення транспортування товарів від ТОВ «КЕНТУККІ» водієм ОСОБА_2 18.04.2020р. і 01.04.2020р., що на думку колегії суддів свідчить про те, що під час проведення перевірки у податкового органу не виникало питань з приводу цього.
Варто зазначити, що наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товарно-транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.
Щодо перевезення товару, придбаного позивачем у ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» за договорами купівлі-продажу №84250 від 03.04.2020р. та №03-07 від 03.07.2020р., то воно здійснювалося ТОВ «ПРОСПЕКС» (код ЄДРПОУ 41268399) на виконання укладеного з ТОВ «АВІОР-НК» договору про надання транспортних послуг №01/01 від 01.01.2020р.
На підтвердження виконання умов договору про надання транспортних послуг №01/01 від 01.01.2020р. позивачем надано: копії заявок у кількості 35 штук; копії актів здачі-прийняття робіт №18 від 31.05.2020р., №21 від 30.06.2020р., №24 від 31.07.2020р., №25 від 31.07.2020р., №29 від 31.08.2020р.; копії рахунків-фактур №18 від 31.05.2020р., №21 від 30.06.2020р., №24 від 31.07.2020р., №25 від 31.07.2020р. та №29 від 31.08.2020р.
Згідно оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» кредиторське сальдо по ТОВ «ПРОСПЕКС» складає 275 817,60 грн.
В акті перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає, що згідно аналізу баз даних щодо ТОВ «ПРОСПЕКС» встановлено, що будь-яка звітність до контролюючих органів у 2020 році не подавалася, як і не подавалися відомості про об'єкти оподаткування. Відсутні будь-які підтверджуючі факти здійснення ТОВ «ПРОСПЕКС» фінансово-господарської діяльності, наявності трудових ресурсів, основних засобів.
Колегія суддів критично ставиться до таких посилань податкового органу, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При цьому, відповідні висновки контролюючого органу не ґрунтуються дослідженні первинних документів відповідного суб'єкта господарювання, а виключно на підставі даних, що містяться в електронних базах органів податкової служби. До того ж, зобов'язання між ТОВ «АВІОР-НК» та ТОВ «ПРОСПЕКС» за договором про надання транспортних послуг №01/01 від 01.01.2020р. не можуть підтверджувати чи спростовувати факт сплати позивачем суми податку постачальнику товарів ТОВ «ЕКСПАНСІЯ».
Варто зазначити, що в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Миколаївській області відсутні обґрунтування щодо помилковості висновків суду першої інстанції щодо підтвердження ТОВ «АВІОР-НК» транспортування товару, придбаного у ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» за договорами купівлі-продажу №84250 від 03.04.2020р. та №03-07 від 03.07.2020р.
Щодо здійснення оплати за товар, то контролюючим органом в акті перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341 не заперечується надходження коштів до контрагентів ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» на підставі платіжних доручень (перелік яких наведено у Додатку №1 до акту перевірки) і списання їх з рахунку позивача на рахунки контрагентів.
Апелянт посилається на те, що відповідно до звіту про фінансові результати за 2019 рік (№9335012326 від 28.02.2020р.) у ТОВ «АВІОР-НК» відсутні основні засоби, запаси, кошти, статутний капітал тощо, актив та пасив балансу складають 0 грн. Відсутня інформація щодо джерел фінансування для придбання тютюнових виробів у значних обсягах та декларування бюджетного відшкодування ПДВ.
Колегія суддів критично ставиться до посилань апелянта на відомості звіту про фінансові результати за 2019 рік (№9335012326 від 28.02.2020р.), оскільки господарські операції щодо придбання у ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» тютюнових виробів мали місце у квітні-липні 2020 року.
Судом першої інстанції встановлено, що у 2020 році ТОВ «АВІОР-НК» було отримано поворотну фінансову допомогу на загальну суму 210 606 967,21 грн. на підставі укладених договорів з:
- ПП «Елайз-Прайм» (код ЄДРПОУ 43262713) - договір №04/12-19 від 04 грудня 2019 року на суму 503 000,00 грн.;
- ТОВ «Вінагро-Фуд» (код ЄДРПОУ 40002930) - договір № 06/1 від 06 квітня 2020 року на суму 1 600 000,00 грн.;
- ПП «ГРІЛ-ФІЛЬД» (код ЄДРПОУ 43285615) - договір №06/2 від 06 лютого 2020 року на суму 2 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Торгівельна компанія «ТРЕСТ» (код ЄДРПОУ 43137051) - договір №13-05/09 від 12 червня 2020 року на суму 210 000,00 грн.;
- ТОВ «Ріствейд» (код ЄДРПОУ 42738469) - договір №18-030 від 18 березня 2020 року на суму 500 000,00 грн.;
- ПП «РІВЬЄР» (код ЄДРПОУ 43404428) - договір №22-1 від 22 січня 2020 року на суму 2 000,00 грн.;
- ТОВ «ТРІАЛС» (код ЄДРПОУ 43513389) - договір №38-ФД від 14 квітня 2020 року на суму 1 100 000,00 грн.;
- ТОВ «Грін Лоеістик Стар» (код ЄДРПОУ 42644566) - договір №39/11 від 03 серпня 2020 року на суму 60 000,00 грн.;
- ПП «БРОК ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43469670) - договір №52/02-БТ від 08 квітня 2020 року на суму 460 000,00 грн.;
- ТОВ «МАГАТЕ 7» (код ЄДРПОУ 34674385) - договір №58/05 від 07 травня 2020 року на суму 3 400 000,00 грн.;
- ТОВ «Танком» (код ЄДРПОУ 42642934) - договір №67 від 05 червня 2020 року на суму 15 000,00 грн.;
- ПП «Левардо» (код ЄДРПОУ 42934253) - договір №105/Ф від 25 березня 2020 року на суму 1 000 120,00 грн.;
- ПП «МИТ ОД ТОРГ» (код ЄДРПОУ 43469665) - договір №335-ТН від 04 травня 2020 року на суму 800 000,00 грн.;
- ПП «РІВЬЄР» (код ЄДРПОУ 43404428) - договір №352 від 19 березня 2020 року на суму 2 000,00 грн.;
- ПП «Гранд Смок» (код ЄДРПОУ 43361093) - договір №411 від 20 березня 2020 року на суму 800 000,00 грн.;
- ТОВ «Інтера Софт» (код ЄДРПОУ 43156074) - договір №0703/20 від 07 березня 2020 року на суму 600 000,00 грн.;
- ТОВ «Барт-Енерго» (код ЄДРПОУ 40527839) - договір №907/ФП від 09 липня 2020 року на суму 22 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Корвін Фінансіс» (код ЄДРПОУ 42233629) - договір №2-04/20 від 02 квітня 2020 року на суму 52 000 000,00 грн.;
- ТОВ «ОЛІ АКАДЕМІЯ» (код ЄДРПОУ 42022739) - договір №15-04-Ф від 15 квітня 2020 року на суму 10 000 000,00 грн.;
- ТОВ «ОЛІ АКАДЕМІЯ» (код ЄДРПОУ 42022739) - договір №20-02-Ф від 20 лютого 2020 року на суму 5 250 000,00 грн.;
- ТОВ «ІМПОСТБУД» (код ЄДРПОУ 40712229) - договір №26/02-1 від 26 лютого 2020 року на суму 54 000,00 грн.;
- ТОВ «ДВАЙСТОН» (код ЄДРПОУ 42738668) - договір №29-000001 від 05 березня 2020 року на суму 7 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Будівельна компанія «ГАРАНТТЕХНОБУД» (код ЄДРПОУ 34663787) - договір №33-14 від 20 травня 2020 року на суму 5 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Вестбілд-ЛТД» (код ЄДРПОУ 42691850) - договір №215-5 від 26 березня 2020 року на суму 400 000,00 грн.;
- ТОВ «Двайстон» (код ЄДРПОУ 42738668) - договір №НУ-529 від 11 березня 2020 року на суму 35 000,00 грн.;
- ТОВ «Фермерське господарство «АЛЬТА ВІКС» (код ЄДРПОУ 42676848) -договір №ФД-000000118 від 29 квітня 2020 року на суму 12 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Олимп Плюс» (код ЄДРПОУ 40634612) - договір №2020-24/Ф від 02 липня 2020 року на суму 10 000 000,00 грн.;
- ПП «Інтернешнл-Шипінг» (код ЄДРПОУ 31470506) - договір №2100-07 від 21 липня 2020 року на суму 5 000 000,00 грн.;
- ТОВ «ЛІМА. ОПТ» (код ЄДРПОУ 43303026) - договір №22-07/1 від 21 липня 2020 року на суму 2 200 000,00 грн.;
- ПП «УКРОРГАНІК 001» (код ЄДРПОУ 42811061) - договір №2304/ФП від 20 квітня 2020 року на суму 1 900 000,00 грн.;
- ТОВ «Агро Дениро» (код ЄДРПОУ 43571427) - договір №29620/1303 від 29 червня 2020 року на суму 4 000 000,00 грн.;
- ТОВ «УПК ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40482751) - договір №АНК0000104 від 23 червня 2020 року на суму 20 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Прим Трейд» (код ЄДРПОУ 42185167) - договір №ВГ-000207 від 10 липня 2020 року на суму 340 000,00 грн.;
- ПП «Інвіза» (код ЄДРПОУ 42896124) - договір №Д-0907 від 02 квітня 2020 року на суму 5 000 000,00 грн.;
- ТОВ «Арида Компани» (код ЄДРПОУ 43519092) - договір №Д-0907 від 09 липня 2020 року на суму 5 200 000,00 грн.;
- ПП «Гранд Смок» (код ЄДРПОУ 43361093) - договір №Ф005-2 від 10 березня 2020 року на суму 18 000 000,00 грн.;
- СТОВ «Схід» (код ЄДРПОУ 25375059) - договір №Ф-2105 від 21 травня 2020 року на суму 14 000 000,00 грн.;
- ПП «Прайм СІ» (код ЄДРПОУ 43322740) - договір №ФД-01102 від 11 лютого 2020 року на суму 2 600 000,00 грн.;
- ТОВ «Фермерське господарство «ЛІКОМ ЮА» (код ЄДРПОУ 42544594) -договір №ФД-000000102 від 21 квітня 2020 року на суму 17 000 000,00 грн.
За рахунок отриманої фінансової допомоги позивач зміг реалізувати свої права щодо придбання товарів. Апелянтом не зазначено, які норми законодавства було порушено при придбанні товарів за рахунок залучених коштів. Оборотно-сальдові відомості по рахункам та банківські виписки підтверджують факти цільового обігу коштів - надходження та оплату за товар. У додатках до Акту перевірки наведена звірка наявності фактичних оплат постачальникам, що також підтверджує те, що під час перевірки факти оплати були досліджені і враховані.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській обрості стверджує, що вказані договори про надання поворотної фінансової допомоги ТОВ «АВІОР-НК» до перевірки не надавало.
Надаючи правову оцінку таким посиланням апелянта колегія суддів враховує, що у постанові від 12 лютого 2019 року у справі №820/6512/16 Верховний Суд зазначив, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.
Отже, наявність достатньої суми для придбання товарів підтверджується укладеними договорами і оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 611, а також фактичним перерахуванням коштів контрагентам-постачальникам. При цьому, Податковий кодекс України не ставить в залежність отримання відшкодування сум ПДВ від джерел отримання коштів на придбання товарів.
Судом першої інстанції встановлено, що отримані позивачем від ТОВ «КЕНТУККІ» та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» тютюнові вироби на момент проведення перевірки були нереалізованими, рахувалися на залишках підприємства і зберігалися на складі, що підтверджено актом інвентаризації.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №3-10/26 від 26.10.2020р. ТОВ «АВІОР-НК» повідомило Головне управління ДПС у Миколаївській області про намір проведення інвентаризації у порядку, передбаченому Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Мінфіну України від 02.09.2014р. №879, та запрошувало посадових осіб контролюючого органу прийняти участь у інвентаризації та, за наявності належних доказів, підтвердити факти зберігання товарів на складі.
Вказаний лист отримано відповідачем 27.10.2020р., однак не реалізовано своє право прийняти участь у інвентаризації, яка проводилася позивачем у період з 27.10.2020р. по 06.11.2020р.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку Головного управління ДПС у Миколаївській області створено штучні умови для відмови у встановленні зберігання товарів на складі шляхом ухилення від прибуття і прийняття участі у проведенні інвентаризації.
Апелянт, в спростування таких висновків суду, зазначає, що початок інвентаризації (27.10.2020р.) збігається з датою початку перевірки і платнику податків про це було відомо. Враховуючи порядок документообігу, оформлення та фінансування відряджень, прибуття перевіряючих осіб за адресою: АДРЕСА_2 для участі у інвентаризації було неможливим. За твердженнями апелянта, ТОВ «АВІОР-НК» цілком виправдано очікувало неприбуття посадових осіб контролюючого органу участі інвентаризації, чим скористалося під час судового оскарження.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки Головне управління ДПС у Миколаївській області мало змогу продовжити строки проведення перевірки на підставі ст.82 ПК України, враховуючи, що перевірки проводилась з 27 по 29 жовтня 2020 року і документи на перевірку надано позивачем 28.10.2020р.
Більше того, колегія суддів звертає увагу, що нормами Положення №879 передбачено, що участь посадових осіб фіскальної служби під час інвентаризації не є обов'язковою. Доказів, які спростовують висновки інвентаризації, відповідачем ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надано.
Як зазначено в п.п.2.3.2 п.2.3 розділу 2 акту перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341 у своїй діяльності ТОВ «АВІОР-НК» користується наступними приміщеннями:
- офісне приміщення площею 23 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , - на підставі договору оренди приміщення №02/09 від 01.12.2019р., укладеного з ОСОБА_1 ;
- складське приміщення площею 510 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , - на підставі договору оренди нежитлових приміщень №4 від 27.12.2019р., укладеного з ТОВ «АМОЛЕД»;
- складське приміщення площею 240 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , - на підставі договору оренди нежитлових приміщень №8 від 27.07.2020р., укладеного з ТОВ «КСФ №46».
Головне управління ДПС у Миколаївській області ставить під сумнів орендування позивачем у ТОВ «АМОЛЕД» складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , та зберігання в ньому ТМЦ з посиланням на те, що у Реєстрі прав та нерухоме майно відсутні відомості про складське приміщення по АДРЕСА_3 , а також на відсутність доказів здійснення ТОВ «АВІОР-НК» оплати за договором оренди, реєстрації орендодавцем податкових зобов'язань, а орендарем (позивачем) - податкового кредиту.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки формування ТОВ «АВІОР-НК» податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «АМОЛЕД», повноти та достовірності відображення їх в обліку, не впливає на вирішення питання щодо законності декларування позивачем заявленого до відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по декларації з ПДВ за липень 2020 року, що було предметом перевірки, за наслідками якої Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Більше того, апелянтом не заперечується, що склад за адресою: АДРЕСА_3 , було внесено ТОВ «АВІОР-НК» до Реєстру місць зберігання тютюнових виробів, про що свідчить довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №148812 від 21.01.2020р.
Будь-яких доказів щодо незаконності видачі вказаної довідки або видачі її внаслідок подання ТОВ «АВІОР-НК» недостовірних документів Головне управління ДПС у Миколаївській області ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій не надає.
Варто зазначити, що апелянтом не заперечується, що ТОВ «АВІОР-НК» надавало Головному управлінню ДПС у Миколаївській області під час проведення перевірки накладні на внутрішнє переміщення тютюнових виробів та товарно-транспортні накладні за серпень 2020 року, відповідно до яких тютюнові вироби 20.08.2020р., 25.08.2020р. та 28.08.2020р. перевезено позивачем зі складу за адресою: АДРЕСА_3 на склад за адресою: АДРЕСА_2 .
Що ж до посилань апелянта на відсутність ТОВ «АВІОР-НК» за юридичною адресою - вул. Космонавтів, 128, м.Миколаїв, колегія суддів виходить з наступного.
В акті перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341 зазначено, що 05.08.2020р. посадові особи контролюючого органу здійснювали вихід за податковою адресою товариства (вул. Космонавтів, 128, м.Миколаїв) та адресою місцезнаходження складу, на якому зберігалися тютюнові вироби ( АДРЕСА_3 ), з метою проведення фактичної перевірки. Встановлено відсутність платника податків та його уповноважених осіб за місцезнаходженням, про що складено відповідні акти від 05.08.2020р. №489/14-29-32-01/42943341 та №490/14-29-32-01/42943341.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги такі посилання Головного управління ДПС у Миколаївській області та врахував пояснення позивача, що у зв'язку з запровадженням Постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020р. на усій території України карантину, ТОВ «АВІОР-НК» запровадило та організувало дистанційну роботу. При цьому, всі наявні засоби зв'язку, як-то контактний мобільний номер телефону та адреса електронної пошти, розміщені на сторінках пошукових інформаційних джерел та офіційному сайті Міністерства юстиції України, були доступні для спілкування з керівним складом товариства і робота в офісному приміщенні проводилась за виробничою необхідністю, про що було розміщено відповідне оголошення на дверях офісу.
Також, судом першої інстанції враховано, що вихід за податковою адресою та адресою розташування складу в м. Миколаєві був здійснений 05.08.2020р., тобто в день, коли відбувались реєстраційні зміни керівника ТОВ «АВІОР-НК» і внесення відомостей до ЄДР.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Миколаївській області не спростовує таких висновків суду та не зазначає про їх помилковість чи необґрунтованість.
Натомість, апелянт посилається на те, що згідно п.1.2 договору оренди приміщення №02/09 від 01.12.2019р., нежитлове приміщення, яке передається в оренду, знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 квадратних матерів. Із наданих позивачем документів неможливо встановити, який об'єкт ним взято в оренду - квартиру, кімнату, офіс, інше приміщення, враховуючи, що за вказаною адресою знаходиться багатоповерховий гуртожиток. При цьому, згідно витягу з ЄДР Праворній ( ОСОБА_1 ) з 03.02.2007р. за вказаною адресою належать приміщення загальною площею 35,15 кв.м., житловою площею - 29,4 кв.м.
У той самий час, ця фізична особа уклала аналогічний договір оренди №3 від 18.08.2020р. з ТОВ «Спарта Актив», про що Головному управлінню ДПС у Миколаївській області стало відомо під час розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи №420/14824/20 за позовом ТОВ «Спарта Актив» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення. За вказаним договором ОСОБА_3 ) передала в оренду ТОВ «Спарта Актив» нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 квадратних матерів. Таким чином, маючи у власності об'єкт нерухомого майна загальною площею 35,15 кв.м., фізична особа одночасно надала в оренду нежитлове приміщення площею 43 кв.м.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки встановлення дійсності договорів оренди №02/09 від 01.12.2019р. та №3 від 18.08.2020р. виходить за межі предмету даного спору.
Більше того, вказана обставина не була, серед іншого, підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (про це не відображено в акті перевірки від 05.11.2020р. №765/14-29-07-04/42943341), а також суд першої інстанції не надав їй правової оцінки, у зв'язку з тим, що відповідачем на неї не здійснювалося посилання.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З вказаної норми слідує, що повідомлення відповідачем на стадії судового оскарження інших підстав невизнання задекларованих платником податків витрат та податкового кредиту, ніж ті, що були зафіксовані актом перевірки, на думку колегії суддів, не може бути причиною виникнення сумніву у правомірності декларування відповідних показників.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку що апелянтом не надано жодного доказу та не наведено переконливих доводів, які б ставили під сумнів реальність здійснених господарських операцій ТОВ «АВІОР-НК» з ТОВ «КЕНТУККІ» (код ЄДРПОУ 43099341) та ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905), та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інщих обставин, що підтверджують недобросовісність позивача чи його контрагентів-постачальників. При цьому, слід зазначити, що висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні базуватися лише на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020р. №00016190704, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Що ж до висновків суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо заяви ТОВ «АВІОР-НК» про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2020 року у розмірі 33 808 942,00 грн., яка подана у складі податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року (додаток №4 до декларації), то в апеляційній скарзі відповідача відсутні обґрунтування помилковості таких висновків суду.
Інші доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області є не суттєвими, висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 14 квітня 2021 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 червня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук