з питань забезпечення позову
29 червня 2021 року м. Рівне №460/5285/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді С.А. Борискін, розглянувши клопотання позивача з питань забезпечення адміністративного позову по справі за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
провизнання протиправними та скасування вимог,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якому просив :
-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного соціального внеску протягом 2017-2020 років на підставі інтегрованої картки платника та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
-визнати протиправними та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області № Ф-8911-17 У від 19.08.2019 щодо стягнення боргу по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 21259,44 грн. та № Ф-8911-17 У від 07.07.2020 щодо стягнення боргу по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 8912,43 грн.
Ухвалою суду від 25.05.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.
25.06.2021 позивачем через ВДЗ (канцелярію) суду подано заяву про забезпечення позову, в якій ФОП ОСОБА_1 просив:
-зупинити стягнення на підставі вимог Головного управління ДПС у Рівненській області № Ф-8911-17 У від 19.08.2019 щодо стягнення боргу по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 21259,44 грн. та № Ф-8911-17 У від 07.07.2020 щодо стягнення боргу по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 8912,43 грн., до вступу судового рішення в законну силу.
Заява мотивована тим, що в Костопільському районному відділі ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження №61006174 від 17.01.2020 з примусового виконання вимоги № Ф-8911-17 У від 19.08.2019 щодо стягнення боргу по єдиному соціального внеску в сумі 21259,44 грн. та виконавче провадження № 63666874 від 18.11.2020 з примусового виконання вимоги № Ф-8911-17 У від 07.07.2020 щодо стягнення боргу по єдиному соціального внеску в сумі 8912,43 грн. Згідно інформації державного виконавця також була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника та попереджено про вжиття всіх обмежень для боржника передбачених Законом України "Про виконавче провадження". На даний час позивач є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років. Крім того, позивачу з 18.02.2019 встановлено III групу інвалідності довічно в зв'язку з захворюванням по онко та позивач проходить курс реабілітації згідно індивідуального плану. Основним джерелом його доходу є пенсія. Згідно з постановою державного виконавця з пенсії позивача стягується в рахунок спірного боргу по єдиному соціального внеску 20 % сум належних до виплати пенсії. З наведеного, позивач просив заяву задовольнити та вжити заходів забезпечення позову.
За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а тому підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
В силу вимог ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З системного аналізу вказаної норми права судом встановлено, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю; 3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; 4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; 5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. При чому, кожна з наведених обставин є самостійною.
Згідно із абз.2 п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що можуть слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності труднощів виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, судом встановлено, що 19.08.2019 Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) № Ф-8911-17/У в сумі 21259,44 грн. та 07.07.2020 № Ф-8911-17/У в сумі 8912,43 грн.
Вважаючи такі вимоги протиправними та такими, що прийняті не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб визначений Конституцією та законами України, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
Судом також встановлено, що державним виконавцем Костопільського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) відкрито виконавче провадження №61006174 від 17.01.2020 з примусового виконання вимоги № Ф-8911-17 У від 19.08.2019 щодо стягнення боргу по єдиному соціального внеску в сумі 21259,44 грн. та виконавче провадження № 63666874 від 18.11.2020 з примусового виконання вимоги № Ф-8911-17 У від 07.07.2020 щодо стягнення боргу по єдиному соціального внеску в сумі 8912,43 грн.
01.04.2021 державним виконавцем винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчих провадженнях №61006174 та №63666874 у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу.
Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
З аналізу вказаних норм права, судом встановлено, що виключно у випадку узгодження суми боргу (недоїмки), яка визначена у вимозі, у податкового органу виникає право на звернення її до примусового виконання.
Разом з тим, позивачем оскаржено у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8911-17 У від 19.08.2019 щодо стягнення з нього боргу з єдиного соціального внеску в сумі 21259,44 грн. та №Ф-8911-17 У від 07.07.2020 щодо стягнення з нього боргу з єдиного соціального внеску в сумі 8912,43 грн.
Оскільки органом державної виконавчої служби звернуто стягнення на доходи позивача, на підставі зазначених вимог про сплату боргу (недоїмки), то позивачем в обґрунтування заяви наведено достатні аргументи на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Примусове стягнення з позивача сум недоїмки зі сплати єдиного внеску, у разі оскарження до суду вимоги про сплату такої недоїмки, свідчить, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, внаслідок втручання у його право власності.
Як було зазначено судом, позивач оскаржує у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8911-17 У від 19.08.2019 та № Ф-8911-17 У від 07.07.2020, які є виконавчими документами.
На переконання суду, наслідком продовження примусового виконання органом ДВС за вказаними вимогами, надісланими до органу ДВС як узгоджені, при їх судовому оскарженні, може бути те, що відновлення порушених прав боржника (заявника), у випадку визнання в подальшому таких вимог судом протиправними та їхнє скасування, виявиться істотно ускладненим, з огляду на фактичне стягнення коштів з заявника, а, відтак, наявні підстави для зупинення стягнення на підставі виконавчих документів.
Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Сукупність наведених обставин вказує на існування об'єктивної необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, так як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача.
За правилами ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Таким чином, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом: зупинення стягнення на підставі виконавчих документів - вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8911-17 У від 19.08.2019 та № Ф-8911-17 У від 07.07.2020, прийнятих Головним управлінням ДПС у Рівненській області, - до набрання рішенням суду у справі №460/5285/21 законної сили.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8911-17 У від 19.08.2019 на суму заборгованості 21259,44 грн., - до набрання рішенням суду у справі №460/5285/21 законної сили.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-8911-17 У від 07.07.2020 на суму заборгованості 8912,43 грн., - до набрання рішенням суду у справі №460/5285/21 законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Повний текст ухвали складений 29.06.21
Суддя С.А. Борискін