про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2021 року м. Рівне №460/7930/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача:
- щодо зняття позивача з обліку як отримувачів виплат, коли дії статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було зупинено, та непоставлення його та його неповнолітніх дітей на облік, коли рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 відновлено дію статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- щодо ненарахування та невиплати позивачу з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як потерпілим, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
зобов'язати відповідача провести з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як потерпілим, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Пунктами 1- 3 та 5-6 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.
За змістом позовних вимог позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо зняття позивача з обліку як отримувача щомісячної грошової допомоги, встановлену статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та щодо непроведення нарахування та виплати йому з 17.07.2018 такої щомісячної грошової допомоги, а також просить суд зобов'язати відповідача виплатити йому таку допомогу.
Суд зауважує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.11.2019 у справі №640/21330/18 (№К/9901/28031/19), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 908,00 грн (2270 х 0,4).
Всупереч викладеному, ОСОБА_1 не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем до позову долучено клопотання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що предметом даного позову є захист його соціальних прав, а також скрутного майнового стану.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.
Слід зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості скрутного майнового стану у зв'язку з малозабезпеченістю, може слугувати, зокрема, довідка про річний дохід позивача за попередній календарний рік.
Проте, позивачем не надано суду документів, з яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний рік, чи іншого доказу, який підтверджує його скрутний майновий стан.
Відтак, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору наразі відсутні.
Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" строки звернення до суду не встановлені, то на даний спір поширюються положення ст.122 КАС України.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовних вимог позивач просить суд захистити та відновити порушене його право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 17.07.2018.
Водночас, даний позов пред'явлено позивачем до суду 16.06.2021 шляхом надіслання його 14.06.2021 засобами поштового зв'язку, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що частиною другою статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено наступне: “Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів”. З огляду на викладене, просить суд не застосовувати обмеження строків позовної давності, що передбачені КАС України, оскільки для перерахунку означеної грошової допомоги обмежень чи строків позовної давності не існує.
Суд вважає зазначені в заяві підстави пропуску такого строку неповажними, оскільки щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства відповідно до статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за своєю природою є компенсацією від держави у вигляді соціальної допомоги, гарантованої Конституцією України, а не видом пенсійної виплати. Тому на спори щодо його нарахування та виплати не розповсюджуються положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки згідно з ч.1 ст.5 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
При цьому, суд зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, у про поновлення строку звернення до суду позивач не зазначає з якого часу та за яких умов йому стало відомо про порушення його прав.
Відтак, слід запропонувати позивачу подати суду заяву, зазначивши в ній дату, з якої йому стало відомо про порушення його прав з 17.07.2018 та за яких умов, а також докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з 17.07.2018.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: 1) документа про сплату судового збору в сумі 908,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу ";101; ________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) заяви, зазначивши в ній дату, з якої йому стало відомо про порушення його прав з 17.07.2018 та за яких умов, а також докази в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з 17.07.2018.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Н.О. Дорошенко