29 червня 2021 року м. Рівне №460/636/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій., -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати в день виключення з особового складу військової частини, у зв'язку із звільненням з військової служби в запас, одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою від 05.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Відтак, виплата одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби пов'язується із наявністю у військовослужбовця календарної вислуги 10 років і більше. Однак, на час звільнення зі служби у позивача не було 10 календарних років вислуги на момент звільнення йому не здійснювалася виплата 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби. За наведених обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 31.03.2015 по 27.02.2020 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та весь час був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2020 №41 позивача було звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Згідно картки особового рахунку військовослужбовця №34 вислуга років позивача станом на 01.02.2020 складає:
календарна - 09 років 05 місяців 30 днів;
пільгова - 01 рік 04 місяці 28 днів;
Загальна 10 років 10 місяців 28 днів.
Станом на момент звільнення позивачу ненараховано та невиплачено суму одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 211-ХІІ від 20.12.1991.
Вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" установлено, що строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, у календарному обчисленні, а в разі її проходження в умовах, визначених у пункті 3 цієї постанови, у віддалених і високогірних місцевостях або в інших умовах, які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою для зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.
Згідно з положеннями пункту 4.10.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року №425, військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
На підставі системного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".
При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність у військовослужбовця вислуги 10 років і більше.
Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №822/3008/17 від 24 листопада 2020 року та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах №240/10790/20 від 22 березня 2021 року та №240/13130/20 від 06 квітня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звільнення ОСОБА_1 зі служби загальна вислуга років останнього становила 10 років 10 місяці 28 днів, з них: календарна - 09 років 05 місяців 30 днів; пільгова - 01 рік 04 місяці 28 днів. Отже, умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про допущення протиправної бездіяльності відповідачем, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та як наслідок, з метою захисту та відновлення порушених прав позивача, слід зобов'язати відповідача здійснити йому виплату вказаної допомоги.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесені витрати, пов'язані з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби, встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний рік служби, встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 29 червня 2021 року
Суддя У.М. Нор